Справа: №2а-1043/10 Головуючий у 1- й інстанції Зотько Т.А.
Суддя - доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
19 жовтня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Шведа Е.Б., Попович О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Деснянського районного суду м. Києва від 02 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ВДАІ Солом?янського району УДАІ ГУ МВС України у м. Києві про скасування постанови, відшкодування моральної шкоди, -
У березня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ВДАІ Солом?янського району УДАІ ГУ МВС України у м. Києві про скасування постанови, відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 02 березня 2010 року відмовлено у відкритті провадженні в справі за вказаним позовом.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді Деснянського районного суду м. Києва від 02 березня 2010 року та постановити нову з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду в іншому складі суду.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування суддею суду першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала судді - частковому скасуванню з огляду на наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відмовляючи у відкритті провадження в даній справі суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивачем в одне провадження об?єднані вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
З таким висновком колегія суддів не погоджується та вважає його необґрунтованим, виходячи з наступного.
Суддею суду першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом та просить скасувати постанову УДАІ ГУМВС України в м. Києві про адміністративне правопорушення, а також стягнути з відповідача відшкодування завданої йому неправомірними діями останньому моральної шкоди.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України, в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом, до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 КАС України встановлено, що адміністративним позовом є звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Таким чином, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства колегія суддів приходить до висновку про те, що ознакою суб'єкта владних повноважень, як сторони в адміністративному процесі, є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій у правовідносинах, щодо яких виник спір.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, то він не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень, а спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з прийняттям органом державної влади постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
При цьому колегія суддів зауважує, що поряд з зазначеною вимогою позивач просить стягнути на його користь завдану моральну шкоду.
Згідно вимог ч. 3 ст. 21 КАС України не допускається об?єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що вказану вимогу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що даний спір в частині вимог про скасування постанови про адміністративне правопорушення має ознаки спору адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку, встановленому КАС України, а вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суддя суду першої інстанції прийшов до правильного висновку в частині відмови у відкритті провадження в частині вимог щодо стягнення відшкодування заподіяної моральної шкоди, оскільки дана вимога не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, проте суддя помилково відмовив у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення, оскільки розгляд даного спору віднесено до компетенції адміністративних судів.
Таким чином апеляційна скарга в зазначеній частині є обгрунтованою, а тому підлягає задоволенню частково.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про те, що оскаржувана ухвала судді підлягає скасуванню частково, а справа в цій частині -направленню до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі або відмови у цьому.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167,195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Ухвалу судді Деснянського районного суду м. Києва від 02 березня 2010 року -скасувати в частині відмови у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2 до ВДАІ Солом?янського району УДАІ ГУ МВС України у м. Києві про скасування постанови, а справу в цій частині направити до Деснянського районного суду м. Києва для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Е.Ю. Швед
О.В. Попович