Справа: № 2-а-1051/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
"19" жовтня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Шведа Е.Ю., Попович О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства»до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
У липні 2009 року Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства»звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що податковими повідомленнями-рішеннями позивачу нараховано пеню за невчасну сплату податків та зборів, однак на підприємство поширюється дія Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги спожиті газ та електроенергію»від 20.02.2003 року, згідно ст. 5 якого на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів. Вказує, що підприємство з метою виконання вимог зазначеного Закону станом на 31.10.2007 року укладено 1315 договорів на загальну суму 3514446,87 грн. У зв'язку з цим вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення винесені протиправно.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області № 110340004949226 від 30.08.2007 року, № 110340004949141 від 30.08.2007 року, № 110340004954160 від 28.09.2007 року. В решті позову відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у м. Славутичі Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити, в решті постанову залишити без змін.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства»зареєстровано 04.04.2001 року виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №462355. Згідно п. 3.1 Статуту КП «Управління житлово-комунального господарства»головним завданням підприємства є розвиток та утримання в належному технічному, санітарному і протипожежному стані житлового фонду, об'єктів соцкультпобуту, об'єктів спортивного призначення, життєвозабеспечуючих інженерних споруд і мереж; забезпечення всіх споживачів міста електричною енергією, питною водою, теплом встановлених параметрів і в необхідній кількості; відведення і очистка стічних і дощових вод.
Позивач має дебіторську заборгованість у зв'язку з несплатою громадянами за отримані житлово-комунальні послуги.
Задовольняючи даний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що позивач, подаючи податкові декларації з ПДВ міг задекларувати лише ті суми, які були фактично сплачені громадянами та, відповідно, не могли бути розстрочені. З таким висновком колегія суддів погоджується та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.
Згідно ст. 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги спожиті газ та електроенергію»на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів.
Судом першої інстанції встановлено, що КП «Управління житлово-комунального господарства», з метою виконання вимог вказаного закону станом на 31.10.2007 року укладено 1315 договорів щодо реструктуризації заборгованості з громадянами на загальну суму 3514446,87 грн. Зазначені обставини відповідачем не заперечувалися.
При цьому судом першої інстанції було встановлено, що податковим повідомленням-рішенням №110340004949226 від 30.08.2007 року позивачу нарахована пеня за несвоєчасну сплату збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 162,92 грн.
Позивачем подано розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджету за третій квартал 2007 року на загальну суму 21528,16 грн., та відповідно до платіжного доручення № 233 від 29.08.2007 року частково сплачено вказаний збір у сумі 3992,12 грн. Збір сплачено з розрахунку від отриманих коштів 28.08.2007 року від КП «ЖКЦ»у сумі 8500,00 грн.
Крім цього, податковим повідомленням-рішенням №110340004949141 від 30.08.2007 року позивачу нарахована пеня за несвоєчасну сплату збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 13,03 грн.
Позивачем подано розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджету за другий квартал 2007 року на загальну суму 23394,44 грн., та відповідно до платіжного доручення № 2431 від 30.08.2007 року частково сплачено вказаний збір у сумі 400,00 грн. Збір сплачено з розрахунку від отриманих коштів 30.08.2007 року від ЦСМСЧ-5 в сумі 1191,82 грн.
З огляду на викладене колегія суддів зауважує, що відповідно до п.1, п. 13-1 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 року № 115, збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з надрокористувачів незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, які за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для промислового освоєння.
Розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.Збір сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору.
При цьому судом першої інстанції було встановлено, що факт несвоєчасності сплати збору за геологорозвідувальні роботи до бюджету не заперечується позивачем.
За таких обставин, враховуючи положення ст. 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги спожиті газ та електроенергію», колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що нарахування пені у зв'язку з простроченням термінів сплати збору за геологорозвідувальні роботи є безпідставним.
Також судом першої інстанції було встановлено, що податковим повідомленням-рішенням № 110340004954160 від 28.09.2007 року позивачу нарахована пеня за несвоєчасну сплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 683,39 грн.
Позивачем подано розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2007 року на суму 30629,12 грн., та відповідно до платіжного доручення № 342 від 27.09.2007 року частково сплачено вказаний податок у сумі 3000,00 грн. Збір сплачено від отриманих коштів 26.09.2007 року від КП «ЖКЦ»в сумі 4500,00 грн.
При цьому судом першої інстанції було встановлено, що факт несвоєчасної сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до бюджету позивачем не оспорювався.
Згідно ст. 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»об'єктами оподаткування є: трактори (колісні) - код за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - код) - 8701, крім гусеничних; тільки сідельні тягачі - код 8701 20; автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702; автомобілі легкові - код 8703; автомобілі вантажні - код 8704; автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, - код 8705 (крім пожежних і швидкої допомоги); мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном - код 8711, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб. см, - код 8711 10; яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних) - код 8903 91; човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних), - код 8903 92; інші човни (крім спортивних) - код 8903 99.
Згідно ст. 6 вказаного закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.
Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.
За таких обставин, враховуючи положення ст. 5 Закону «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги спожиті газ та електроенергію», колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що нарахування пені у зв'язку з простроченням позивачем строку сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є безпідставним.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов юридично правильного висновку про наявність підстав для задоволення заявленого позову в зазначеній вище частині.
Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги, а тому колегія суддів вважає її такою, що задоволенню не підлягає.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Е.Ю. Швед
О.В. Попович