Справа: № 2а-19/10 Головуючий у 1-й інстанції: Гриб О.С.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"05" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
Суддів
Федорової Г.Г.,
Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання протиправним рішення, поновлення на посаді та зобов'язання здійснити оплату за час вимушеного прогулу, -
У листопаді 2009 року ОСОБА_4 (далі -позивач) звернулася до Радомишльського районного суду Житомирської області із позовом до Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області (далі -відповідач), в якому просила визнати протиправним рішення ХХХІ сесії V скликання Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області № 206 від 2 жовтня 2009 року «Про дострокове припинення повноважень Ленінського сільського голови ОСОБА_4», поновити її на посаді Ленінського сільського голови з 2 жовтня 2009 року (з дня внесення запису до її трудової книжки) та стягнути з відповідача на її користь суму заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4, задоволено.
Визнано протиправним рішення ХХХІ сесії V скликання Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області № 206 від 2 жовтня 2009 року «Про дострокове припинення повноважень Ленінського сільського голови ОСОБА_4».
Зобов'язано Ленінську сільську раду Радомишльського району Житомирської області поновити ОСОБА_4 на посаді Ленінського сільського голови з 02 жовтня 2009 року.
Стягнуто з Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області на користь ОСОБА_4 23 872,00 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 червня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв'язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивача ОСОБА_4 за результатами виборів сільського голови від 26.03.2006 року та рішення І сесії сільської ради V скликання від 13.04.2006 року було обрано головою Ленінським сільським головою.
5 жовтня 2009 року було достроково припинено повноваження позивача згідно рішення ХХХІ сесії V скликання Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області № 206 від 2 жовтня 2009 року «Про дострокове припинення повноважень Ленінського сільського голови ОСОБА_4.».
За твердженням позивача ОСОБА_4, 30 вересня 2009 року нею було скликано та відкрито ХХХІ сесію V cкликання Ленінської сільради, на порядок денний якої ставилося вирішення земельних питань. Однак проведення засідання вказаної сесії було зірвано депутатами Ленінської сільради, які вимагали розглянути на ній ряд інших питань, зокрема щодо припинення її повноважень як голови сільради.
На засіданні ХХХІ сесії V cкликання Ленінської сільської ради, яке було проведено секретарем сільради 2 жовтня 2009 року, було проведене таємне голосування стосовно дострокового припинення повноважень позивача як сільського голови та прийнято рішення № 206 від 2 жовтня 2009 року «Про дострокове припинення повноважень Ленінського сільського голови ОСОБА_4.».
Вказані дії позивач ОСОБА_4 вважає протиправними посилаючись на те, що вона не доручала свої повноваженню секретарю Ленінської сільської ради на проведення пленарного засідання сесії, а тому вважає, що останньою було перевищено свої посадові повноваження.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі по тексту -Закон № 280/97-ВР).
Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону № 280/97-ВР, сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.
Згідно частини 1, 2 статті 42 Закону № 280/97-ВР, повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.
У разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради. Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що депутатами Ленінської сільської ради на розгляд Ленінському сільському голові ОСОБА_4 було подано заяву про скликання позачергової сесії Ленінської сільради з викладених в ній питань. Вказану заяву позивач ОСОБА_4 отримала 28 вересня 2009 року, про що нею було зроблено відповідну відмітку.
30 вересня 2009 року Ленінським сільським головою ОСОБА_4 було відкрито та розпочато засідання ХХХІ сесії V скликання, порядком денним якої було вирішення питань регулювання земельних відносин. В ході проведення засідання депутатом Ленінської сільради Пустовойт Л.Я. було внесено пропозицію стосовно дострокового припинення повноважень Ленінського сільського голови ОСОБА_4, у зв'язку з чим одноголосно було вирішено продовжити засідання ХХХІ сесії V скликання 2 жовтня 2009 року, з метою проведення процедури таємного голосування про дострокове припинення повноважень сільського голови (а.с. 41-43).
В матеріалах справи міститься копія рішення ХХХІ сесії V скликання Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області від 30.09.2009 року № 205 «Про внесення змін до Регламенту сільської ради».
Крім того, вбачається наявність копії акту від 30.09.2009 року про висловлення недовіри Ленінському сільському голові ОСОБА_4, складений за підписом восьми депутатів Ленінської сільської ради (а.с. 53).
2 жовтня 2009 року секретарем Ленінської сільської ради Сутковенко В.М. було продовжено засідання ХХХІ сесії V скликання, на якому було прийнято рішення № 206 від 02.10.2009 р. «Про дострокове припинення повноважень Ленінського сільського голови ОСОБА_4.»(а.с. 45-46). Вказаним рішенням було затверджено результати таємного голосування щодо дострокового припинення повноважень Ленінського сільського голови ОСОБА_4 та вирішено звернутися до Верховної Ради України про призначення позачергових виборів Ленінського сільського голови Радомишльського району Житомирської області.
Положенням частини 1 ст. 79 Закону № 280/97-ВР визначено перелік підстав, за наявності яких дострокового припиняються повноваження сільського, селищного, міського голови.
Частинами 2, 3 вказаної статті Закону передбачено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
Повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови визначається законом про місцеві референдуми.
Зі змісту статті 42 Закону № 280/97-ВР вбачається, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Першу сесію сільської ради скликає і веде голова відповідної територіальної виборчої комісії. Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць. У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.
Зі змісту останньої норми статті Закону № 280/97-ВР вбачається, що без доручення сільського голови секретар цієї ради скликає сесію лише у випадках, якщо сільський голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених ч.7 цієї статті (сесію сільської ради має бути скликано за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської ради), або якщо голова не скликає сесію у строки, передбачені цим Законом, зокрема й поважних причин.
Частиною 9 статті 46 Закону № 280/97-ВР передбачено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Відповідно до частини 10 статті 46 Закону № 280/97-ВР, сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.
Згідно частини 15 статті 46 Закону № 280/97-ВР, протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.
В матеріалах даної справи не міститься доказів відмови ОСОБА_4 від скликання ХХХІ сесії V скликання Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області у двотижневий строк або неможливості її скликання в період перебування позивача на посаді голови сільради.
З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо проведення (продовження) засідання ХХХІ сесії V скликання Ленінської міської ради Радомишльського району Житомирської області 02 жовтня 2009 року не уповноваженою на те особою, а саме: секретарем Ленінської сільської ради Сутковенко В.М..
Крім того, обґрунтованим є й висновок суду про невідповідність приписам законодавства вручення позивачу ОСОБА_4 01 жовтня 2009 року повідомлення про проведення пленарного засідання, яке мало відбутися 02 жовтня 2009 року без жодних проектів рішень, що є також грубим порушенням норм діючого законодавства.
Отже, порушення відповідачем порядку скликання сесії Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області та процедури підготовки питань до розгляду на сесії призвело до прийняття протиправного рішення.
Що стосується вимог позивача про поновлення її на посаді голови Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області з дня внесення запису до її трудової книжки, колегія суддів зауважує, що вимоги позивача в цій частині підлягають до задоволення по причині визнання протиправними рішення відповідача № 206 від 2 жовтня 2009 року «Про дострокове припинення повноважень Ленінського сільського голови ОСОБА_4».
Крім того колегія суддів вважає за необхідним зазначити, що Згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі по тексту -Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до п.2.25 Розділу 2 вказаної Інструкції, записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Згідно п. 2.6 Розділу 2 Інструкції, запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дата і номер.
Враховуючи те, що датою дострокового припинення повноважень позивача є 2 жовтня 2009 року, про що зроблено відповідний запис в трудовій книжці позивача (а.с. 95), колегія суддів приходить до висновку про необхідність поновити позивача на посаді голови Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області з 02 жовтня 2009 року.
Що стосується вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів зважає на наступне.
Порядок і умови вирішення питання про оплату вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі працівника визначено статтею 236 Кодексу законів про працю України. Ця норма передбачає обов'язок власника, а у сфері публічно-правових правовідносинах - суб'єкта владних повноважень, виплатити працівникові середній заробіток або різницю в заробітку за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. В даному випадку орган, який розглядав спір, виносить ухвалу про виплату вказаного відшкодування.
Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі -Порядок), середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Виплати нараховуються шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на кількість робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених законодавством, -на кількість календарних днів за цей період.
Згідно абз. 3 п.2 Розділу ІІ Порядку, обчислення середньої заробітної плати, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи ( абз. 4 п.2 Розділу ІІ зазначеного Порядку).
Згідно п.8 Розділу ІІІ Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Враховуючи те, що позивач був звільнений 02 жовтня 2009 року, колегія суддів приходить до висновку про правомірність заявлених ним вимог щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а відтак висновок суду першої інстанції в цій частині слід визнати правильним.
Що стосується позову в частині пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», для звернення до адміністративного суду згідно частини другої статті 99 КАС України (в редакції, що діяла до 07.07.2010 року) за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною третьою цієї статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до суду. Зокрема, при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 23.10.2009 року позивач ОСОБА_4 звернулася з даним позовом до суду.
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2009 року позов ОСОБА_4 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 5 листопада 2009 року.
У зв'язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви, по причині неотримання нею ухвали суду про її залишення без руху, Радомишльським районним судом Житомирської області було постановлено ухвалу про повернення позовної заяви.
Повторно позивач ОСОБА_4 звернулася до суду 16 листопада 2009 року, у зв'язку з чим просить поновити їй пропущений нею строк звернення до суду з даним позовом з вищезазначених підстав.
Враховуючи наявність вищевказаних обставин, які послужили підставою для пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, колегія суддів вважає за правильним поновити позивачу вказаний строк.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними в справі доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.
Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Ленінської сільської ради Радомишльського району Житомирської області на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 червня 2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 червня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту прийняття, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя Г.Г. Федорова
Я.Б. Глущенко
А.Ю. Коротких