Справа: № 2а-2884/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"12" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
Суддів
при секретарі
за участю: Федорової Г.Г.,
Вівдиченко Т.Р., Коротких А.Ю.,
Скирді Б.К.
Представника відповідача -Головня С.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Родина»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року по справі за адміністративним позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Родина»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
У червні 2010 року Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі -позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Родина»(далі -відповідач, СТОВ «Родина»), в якому просило стягнути з відповідача на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів для подальшого перерахунку до Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2009 рік в загальній сумі 60 209, 42 грн..
Позовні вимоги мотивує тим, що у 2009 році відповідач у відповідності до вимог діючого законодавства повинен був працевлаштувати 8 інвалідів, а працевлаштував 4, чим порушив норми Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року позовні вимоги Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Родина»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, задоволено.
Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Родина»адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця інвалідами у 2009 році та пеню за несвоєчасну сплату зазначених санкцій на загальну суму 60 209, 42 грн..
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року та відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Родина»є юридичною особою, зареєстрованою Чорнобаївською районною державною адміністрацією Черкаської області 09.10.1992 року за № 10000066556 (ідентифікаційний номер -03793538). Факт реєстрації підтверджується наявною в справі копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 13).
Крім цього, СТОВ «Родина»зареєстроване як платник страхових внесків до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
За повідомленнями Чорнобаївського районного центру зайнятості Черкаської області від 16.07.2010 року № 1688/04 (а.с. 53), протягом 2009 року відповідачем були подані звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках (форма № 3-ПН), що затверджені наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998 року № 224, за наступні періоди, а саме:
- звіт про наявність вакансій станом на 30.09.2009 рік (а.с. 54);
- звіт про наявність вакансій станом на 21.05.2010 рік (а.с. 55);
- звіт про наявність вакансій станом на 25.06.2010 рік (а.с. 56).
Інших письмових звітів протягом звітного періоду відповідач не подавав.
Крім цього, як вбачається з тексту вищевказаного повідомлення Чорнобаївського РЦЗ, інформацію про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів на 2009 рік СТОВ «Родина»надавало в телефонному режимі (а.с. 53).
Згідно Звіту про зайнятість інвалідів за 2009 рік, що надавався відповідачем до Черкаського обласного відділення соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2009 році становила 188 особи, а середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила лише 4 особи. Крім того, розмір середньорічної заробітної плати працівників в СТОВ «Родина»за даними поданого відповідачем Звіту на 2009 рік складав 15 562,00 грн. (а.с. 7).
Однак, за даними акту перевірки виконання роботодавцями нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій від 20.05.2010 року вбачається, що середньооблікова чисельність працівників облікового складу СТОВ «Родина»станом на 2009 рік становила 198 осіб, а розмір середньорічної заробітної плати працівників відповідача на 2009 рік складав 14 781,82 грн.(а.с. 9).
У зв'язку з цим, Черкаським обласним відділенням соціального захисту інвалідів до відповідача були застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2009 рік в сумі 59 127,28 грн. та пеня за несвоєчасність їх сплати в розмірі 1 082,14 грн..
Відповідач не погоджується з даною позицією позивача, обґрунтовуючи це тим, що діючим законодавством України не передбаченого прямого обов'язку підприємства працевлаштовувати інвалідів, оскільки відповідно до статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями інвалідів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні а також гарантії їх рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами, визначаються Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» вiд 21.03.1991 № 875-XII (далі по тексту -Закон № 875-XII).
Положенням ч. 1 ст. 19 Закону № 875-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.
При дослідженні матеріалів вказаної справи колегією суддів встановлено, що відповідачем на виконання вимог Закону № 875-XII до Чорнобаївського районного центру зайнятості Черкаської області було подано Звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів станом на 30.09.2009 рік, станом на 21.05.2010 рік, станом на 25.06.2010 рік (форма № 10-ПІ).
Згідно акту перевірки виконання відповідачем як роботодавцем нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, та сплати ним адміністративно-господарських санкцій від 20.05.2010 року, середньооблікова чисельність працівників облікового складу СТОВ «Родина»станом на 2009 рік становила 198 осіб, а розмір середньорічної заробітної плати працівників відповідача на 2009 рік складав 14 781,82 грн..
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 875-XII (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 3 ст. 19 Закону № 875-XII (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 875-XII (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин ) працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
З 18.03.2006 року набрала чинності змінена редакція ч. 1 ст. 18 Закону № 875-XII, згідно з якою забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Тобто цією нормою визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).
Відтак, судова колегія дійшла висновку, що положення ст. 18 Закону № 875-XII не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язане самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві.
Разом з тим, частиною 3 статті 18 Закону № 875-XII (в редакції, чинній з 18.03.2006) чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
З матеріалів справи вбачається, що визначені законом вимоги відповідачем були виконані не у повному обсязі.
Так, відповідачем не було надано доказів щомісячного подання ним до державної служби зайнятості інформації, необхідної для працевлаштування інвалідів, а також щомісячних Звітів (форма № 3-ПН), у яких були б зазначені вакансії для їх працевлаштування.
Слід зазначити, що Звіт Форми № 3-ПН про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках, затверджено наказом Державного комітету статистики України 06.07.1998 року № 244 та заповнюється згідно з Інструкцією, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.07.1998 року за № 464/2904. Зазначена Форма Звіту поширюється на всі підприємства, установи та організації, що розташовані на території України, незалежно від форми власності та господарювання.
Форма № 3-ПН подається підприємствами, установами та організаціями 28 числа щомісячно на адресу державної служби зайнятості. У разі потреби термінового заміщення наявних вільних робочих місць, що виникли у міжзвітний період у зв'язку із звільненням працівників, дані про ці робочі місця подаються додатково, в міру їх виникнення. Даною Формою також визначена графа для заповнення щодо вакантних місць для інвалідів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не подавав Звіти Форми № 3-ПН до Чорнобаївського районного центру зайнятості Черкаської області за січень, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень , жовтень, листопад та грудень 2009 року, чим відповідно порушив вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Родина»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя Г.Г. Федорова
Т.Р. Вівдиченко
А.Ю. Коротких
Повний текст ухвали складено та підписано -18.10.10 р.