Справа: № 2а-4221/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
Іменем України
"14" жовтня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Бабенка К.А. та Мельничука В.П., при секретарі Авдошині М.С., розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Завод «Точмаш»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства «Завод «Точмаш»про стягнення заборгованості,-
Переяслав-Хмельницький міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ВАТ «Завод «Точмаш», в якому просив:
- стягнути з ВАТ «Інженерна компанія «Досвід»на користь Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 8733,88 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року позов задоволено частково:
- стягнуто з ВАТ «Завод «Точмаш»на користь позивача заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 8328,39 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з тих підстав, що позивачем підтверджено наявність заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 8328,39 грн.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство «Інженерна компанія «Досвід»зареєстровано, як платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Переяслав-Хмельницькому міськрайонному центрі зайнятості за № 106803776, відповідно до довідки № 713/01-57 від 19.03.2010 року, наданої Переяслав-Хмельницьким МРЦЗ.
До 01.03.2006 року ВАТ «Інженерна компанія «Досвід»мала відокремлений підрозділ ВАТ «Інженерна компанія «Досвід»за яким рахується заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 8328,39 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією розрахункової відомості про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за І квартал 2003 року.
Вказана заборгованість відокремленим підрозділом ВАТ «Інженерна компанія «Досвід»сплачена не була.
В результаті зміни найменування відповідача з відкритого акціонерного Товариства «Інженерна компанія «Досвід»на відкрите акціонерне товариство «Завод «Точмаш», судом першої інстанції допущено заміну первинного відповідача на ВАТ «Завод «Точмаш».
Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страхувальники - роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески.
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року № 339, платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) є роботодавці.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 вказаного Закону, роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.
А згідно з ч. 6 ст. 17 вказаного Закону встановлено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На порядок сплати цих внесків не поширюється податкове законодавство.
При цьому, як встановлено судом першої інстанції, ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2009 року у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Інженерна компанія «Досвід»затверджено звіт керуючого санацією у зв'язку з виконанням плану санації та відновленням платоспроможності ВАТ «Інженерна компанія «Досвід», припинено повноваження керуючого санацією, провадження у справі припинено.
Відповідно до вищевказаної ухвали, позивач не являвся кредитором відповідача та до реєстру вимог кредиторів включений не був.
З огляду на положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд першої інстанції вірно встановив, що Переяслав-Хмельницький районний центр зайнятості -робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не є конкурсним кредитором, оскільки вимоги останнього виникли вже після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Разом з тим, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що з урахуванням ч. 6 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»до спірних правовідносин не може бути застосовано ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки зобов'язання відповідача не є податковим зобов'язанням у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо незастосування строків позовної давності з огляду на абзац 2 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно з яким встановлено, що строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та стягнення 8328,39 грн. суми несплачених страхових внесків, з огляду на те, що розрахунковою відомістю підтверджена тільки вищезазначена сума.
З урахування викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних про стягнення 8328,39 грн. суми несплачених страхових внесків на користь позивача.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанову суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Завод «Точмаш»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року -залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 20.10.2010 р.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: К.А. Бабенко
Суддя: В.П. Мельничук