Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.
Суддя-доповідач - Нікулін О.А.
08 жовтня 2010 року справа №2а-8187/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Нікуліна О.А.
суддів Радіонової О.О., Карпушової О.В.
при секретарі судового засідання Дегтярьової А.М.
за участю
представника позивача Борозенцов .В.
представника відповідача 1 Стасенко О.В.
представника відповідача 2 Присяжного С.М., Шендрика К.О.
представника відповідача 3 не з'явився
прокурор не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року по справі № 2а-8187/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» до скарги Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, Державної податкової інспекції Київському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0003202340/0/25536/1023-313 від 20.11.2008 року, стягнення з державного бюджету заборгованості з податку на додану вартість,-
У квітні 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідачів про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0003202340/0/25536/1023-313 від 20.11.2008 року, стягнення з державного бюджету заборгованості з податку на додану вартість.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року по справі № 2а-8187/10/0570 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсними податкового повідомлення рішення № 0003202340/0/25536/10/23-313 від 20.11.2008 р. щодо відмови від бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 137666 грн. за липень-серпень та податкового повідомлення рішення № 0003212340/0//25537/10/23-313 від 20.11.2008 р. щодо відмови від бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 174554 грн., в тому числі за серпень 2008 р. -134590 грн. та за вересень 2008 р. -39964 грн., стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень 2008 р. в сумі 179010 грн. та за вересень 2008р. в сумі 53747 грн. було задоволено, а саме:
визнано недійсними податкове повідомлення рішення № 0003202340/0/25536/10/23-313 від 20.11.2008 р. щодо відмови від бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 137666 грн. за липень-серпень та податкове повідомлення рішення № 0003212340/0//25537/10/23-313 від 20.11.2008 р. щодо відмови бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 174554 грн., в тому числі за серпень 2008 р. -134590 грн. та за вересень 2008 р. 39964 грн.;
стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за серпень 2008 р. в сумі 179010 грн. та за вересень 2008р. в сумі 53747 грн.;
стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» судові витрати в сумі 1700 грн. та 3 грн. 40 коп.
З постановою суду першої інстанції не погодилися відповідачі Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька та звернулася з апеляційними скаргами на неї, в яких зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважають, що постанова підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» є юридичною особою, ідентифікаційний код 30544601, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №742566. Згідно зі свідоцтвом №100136138 товариство з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» є платником податку на додану вартість та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою АБ №041749.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» перебуває на обліку платника податків у Державній податковій інспекції у Калінінському районі міста Донецька з 09 вересня 1999 року за №112.
Першим відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрекспорт» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень, вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з липня 2008 року по серпень 2008 року. Результати перевірки відображені у акті №5245/23-313/30544601 від 07.11.2008р. (надалі - акт перевірки). За змістом цього акту відповідач встановив, що у порушення Наказу ДПАУ №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» ТОВ «Укрекспорт» в Довідці (додаток 2 до декларацій за серпень, вересень 2008) недостовірно визначені періоди виникнення та суми залишків від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, у порушення п.п. 7.7.1, п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» ТОВ «Укрекспорт»: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2008 року на суму 134 590,00 грн., по декларації за вересень 2008 року на суму 39 964,00 грн; підприємство добровільно відмовилось від отримання суми бюджетного відшкодування та не може заявити до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок або в рахунок майбутніх платежів суми, сформовані за рахунок від'ємного значення червня 2008 року на суму 134 590 грн., липня 2008 року - 3 076,0 грн.; підприємством в Додатку 2 до декларації за серпень 2008 року, завищено суму від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, сформовану за рахунок від'ємного значення травня 2008 на суму 35 587,00 грн. та зроблено висновок, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлені суми бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2008 року на суму 44 420 грн. та по декларації за вересень 2008 року на суму 13 783,00 грн., що пов'язано з неотриманням відповідей по направленим запитам про надання інформаційних довідок та проведення зустрічних перевірок.
На підставі акту перевірки 20 листопада 2008 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення №25536/10/23-313, відповідно до якого встановлено порушення п.п. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації ТОВ «Укрекспорт» та збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 137 666,00 грн., у зв»язку з цим відповідно до підпункту «а» п.п. 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається, що ТОВ «Укрекспорт» добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 137 666,00 грн. як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.
20 листопада 2008 року Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Донецька на підставі акту перевірки було прийняте податкове повідомлення - рішення №25537/10/23-313, відповідно до якого ТОВ «Укрекспорт» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 174554,00 грн.
Пунктом 1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР ( далі Закону) зазначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Виходячи з положень п.п. 7.7.1. п.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Пунктом «а» п.п. 7.7.2. п.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Відповідно до п.п. 7.7.4. п.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Відповідно до пп. 7.7.5. п.7.7 ст.7 зазначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Підпунктом 7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону встановлено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
Висновок першого відповідача про те, що відповідач не має право на отримання бюджетного відшкодування внаслідок порушення пп.7.7.1 Закону є необґрунтованим, оскільки відповідачем в акті перевірки не зазначено яке саме порушення здійснено позивачем.
Посилання відповідача на пп.7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону є безпідставним оскільки на думку суду відповідач не мав законних підстав застосовувати зазначену норму Закону до попередніх податкових періодів.
Суд прийшов до висновку, що попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, а залишок від'ємного значення ПДВ після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню у будь-який з наступних звітних періодів у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення ПДВ.
Ухвалою суду від 19 липня 2010 року Калінінську ДПІ притягнуто до участі у справі в якості відповідача. Підставою для визначення статусу особи та притягнення її до участі у справі є змінені позовні вимоги платника податків та відповідне клопотання.
Право визначити особу, яка є відповідачем по справі, належить лише позивачеві. Суд першої інстанції правильно задовольнив клопотання та притягнув ДПІ у Калінінському районі в якості відповідача по справі.
Процесуальне вирішення питання шляхом винесення ухвали з посиланням на відповідні положення статті 53 КАС України також відповідає сутності розглянутого питання та відповідає обставинам справи.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року по справі № 2а-8187/10/0570 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2010 року по справі № 2а-8187/10/0570 - залишити без змін.
Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.
Ухвала у повному обсязі складена 08 жовтня 2010 року.
Головуючий О.А.Нікулін
Судді О.О.Радіонова
О.В.Карпушова