Головуючий у 1 інстанції - Роздільська Т.В.
Суддя-доповідач - Василенко Л.А.
28 вересня 2010 року справа №2а-5120/10/0570 < приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Василенко Л.А., суддів Бадахової Т.П., Юрченко В.П.,
при секретареві Солодько О.І.,
за участю позивача ОСОБА_2, представника відповідачів Віннічука М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2010 року у справі № 2а-5120/10/0570 за позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України, Державного казначейства України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зобов'язання відкрити виконавче провадження за виконавчим листом та виконати судове рішення, стягнення моральної шкоди, і
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень, Департаменту Державної виконавчої служби України, Державного казначейства України, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, бездіяльності, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії (а.с.5-8, 87, 88) і просив суд визнати протиправною дію-рішення суб'єктів оскарження Відповідача - відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби та Відповідача - Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - винесення головним державним виконавцем Абісовим А.В. постанови від 26.01.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження і повернення виконавчого листа; скасування постанови головного державного виконавця Абісова А.В. від 26.01.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження і повернення виконавчого листа; зобов'язання відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби та відповідача - Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити певні дії, а саме, винести постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом і виконати судове рішення; зобов'язання державного виконавця, замість якого виступають Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби та Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, звернутися до суду, який ухвалив постанову від 16.10.2009 року, за роз'ясненням цього рішення, у разі незрозумілості для державного виконавця вказаного рішення, відповідно до ч.1 ст.170 КАС України, визнання протиправною бездіяльності Відповідача - відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби та Відповідача - Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по довготривалому проходженню заяви позивача про відкриття виконавчого провадження, отриманої відповідачами 14.01.2010 року, до її вирішення - 26.01.2010 року; визнання протиправними дії відповідачів - відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби та Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по довготривалому не відправленні позивачеві постанови головного державного виконавця Абісова А.В. від 26.01.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження і повернення виконавчого листа; стягнення з Державного бюджету України моральної шкоди в загальному розмірі 3000 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2010 року вказані позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково: визнані протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення головним державним виконавцем Абісовим А.В. постанови від 26 січня 2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження і повернення виконавчого листа; скасовано постанову головного державного виконавця Абісова А.В. від 26 січня 2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження і повернення виконавчого листа; визнані протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по довготривалому не відправленні постанови головного державного виконавця Абісова А.В. від 26 січня 2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження і поверненні виконавчого листа, відправлених 26.02.2010 року із супровідним листом від 16.02.2010 року. В задоволенні інших вимог позову відмовлено.
Позивач не погодився з вказаним рішенням суду в частині не задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції частково скасувати і винести нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що оскаржувана постанова суду не відповідає процесуальному закону у частині усунення від відповідальності відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України, а також фактичним обставинам справи, матеріальному та процесуальному закону у частині відмови у задоволенні позовних вимог. Також просив постановити окрему ухвалу щодо порушень законів судом першої інстанції (а. с. 141-148).
Позивач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати частково і постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, в тій частині постанови, яку не оскаржує, просив додати в якості відповідача відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України.
Віннічук М.В. - представник відповідачів: відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав їх неспроможними, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Зокрема пояснив, що Департамент державної виконавчої служби України також не згоден з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, але його апеляційна скарга повернута.
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представника відповідачів, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою від 31 грудня 2009 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом по справі №2а-159\09\\0570 про стягнення з Державного бюджету України на його користь 500 грн. на відшкодування моральної шкоди (а.с.52).
Зазначена заява з відповідним виконавчим листом була отримана відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 14.01.2010 року.
Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 26.01.2010 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-159/09/0570, виданого 24.11.2009 року Донецьким окружним адміністративним судом про стягнення на користь позивача з Державного бюджету України моральної шкоди в розмірі 500 грн.(а. с. 9, 49). Ця постанова вмотивована тим, що згідно ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю та може бути позивачем та відповідачем у суді. Відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення. Пунктом 3 частини 1 статті 19 Закону визначено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені найменування стягувача і божника, їх місцезнаходження. Таким чином, викладені обставини вказують на те, що Державний бюджет України не може бути стороною у виконавчому провадженні, у зв'язку з чим вищезазначений виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 19 Закону.
Спірна постанова та виконавчий лист надіслані позивачеві супровідним листом від 16.02.2010 року за підписом заступника директора Департаменту державної виконавчої служби - начальника відділу примусового виконання рішень Пелих О.А., отримані позивачем 02.03.2010 року (а. с. 10).
Відповідно до штемпелю на поштовому конверті дата відправлення пошти Міністерства юстиції України є 26.02.2010 року (а. с. 11).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не доведено, що дії стосовно винесення головним державним виконавцем Абісовим А.В. постанови від 26 січня 2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження і повернення виконавчого листа є незаконними.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно ст. 14 КАС України передбачено, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Відповідно до ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно з ч. 4 цієї статті інші органи, установи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до ст. 6 цього Закону на вимогу чи за дорученням державного виконавця.
Невиконання судового рішення органом примусового виконання рішень є порушенням зазначених законодавчих приписів щодо обов'язковості його виконання.
Посилання відповідача на відсутність в виконавчому листі відомостей про боржника, в даному випадку, не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження з посиланням на невідповідність виконавчого листа приписам ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", якою встановлені вимоги до виконавчого документу, оскільки, як судове рішення, так і виданий на його виконання виконавчий лист у цій справі, стосуються стягнення на користь позивача суми моральної шкоди саме з Державного бюджету України, а не з будь-якої іншої юридичної особи, яка б згідно ст. 11 цього Закону могла бути стороною виконавчого провадження - боржником.
У розумінні ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" Державний бюджет України не є боржником, безпосереднє виконання судового рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України, згідно ч. 2 ст. 9 цього Закону покладено на органи Державного казначейства України і, за відсутності спеціального порядку такого виконання, має здійснюватись в загальному порядку, тобто, шляхом прийняття державною виконавчою службою виконавчого листа до виконання і направлення його до органу Державного казначейства України, а у разі, якщо виконавчий лист є незрозумілим для державного виконавця, він не позбавлений права звернутись до суду за відповідними роз'ясненнями в порядку ст. ст. 5, 28 Закону України "Про виконавче провадження".
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що постанова відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.01.2010 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження свідчить про неповне вжиття органом виконання судових рішень заходів, спрямованих на обов'язковість виконання виконавчого листа, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 24 листопада 2009 року по справі №2а-159/09/0570. Відповідно вважає дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення головним державним виконавцем Абісовим А.В. постанови від 26 січня 2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження і повернення виконавчого листа протиправними.
Наслідком скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 26.01.2010 року є вчинення державним виконавцем дій, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання виконавчого листа, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 24.11.2009 року по справі №2а-159/09/0570. Тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог стосовно зобов'язання відрити виконавче провадження у вищезазначеній справі.
Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, стосовно зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби та Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернутися до суду, який ухвалив рішення-постанову від 16 жовтня 2009 року, за роз'ясненням цього рішення, у разі незрозумілості вказаного рішення, відповідно до ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки звернення до суду з заявою про роз'яснення відповідного рішення є правом державного виконавця, а не обов'язком (ст.28 Закону України «Про виконавче провадження»).
Також знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду справи висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби та Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по довготривалому проходженню заяви позивача про відкриття виконавчого провадження, отриманої відповідачами 14 січня 2010 року, до їх вирішення 26 січня 2010 року суд з наступних підстав.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець у 3-денний строк після надходження до нього виконавчого документа виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові.
Як свідчать матеріали виконавчого провадження №187/13 відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 500 грн. відповідний виконавчий лист був переданий до виконання державному виконавця 25 січня 2010 року (а. с. 47).
Відповідно ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного дня після винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, надіслати її заявникові.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачами під час апеляційного розгляду, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження та виконавчий лист були надіслані позивачу супровідним листом від 16 лютого 2010 року за підписом заступника директора Департаменту державної виконавчої служби - начальника відділу примусового виконання рішень Пелих О.А. (а. с. 48). Крім того, згідно штемпелю на поштовому конверті дата відправлення пошти Міністерства юстиції України становить 26.02.2010 року (а. с. 11).
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по довготривалому не відправленні постанови головного державного виконавця Абісова А.В. від 26 січня 2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження і поверненні виконавчого листа, відправлених 26.02.2010 року із супровідним листом від 16.02.2010 року є протиправними.
Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач відповідно ч. 1. ст. 71 КАС України, не довів заподіяну йому моральну шкоду, не надав доказів та підтверджень наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями та вини відповідача в її заподіянні.
Колегія не приймає доводів позивача щодо необхідності задоволення позовних вимог і до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України, оскільки він не є юридичною особою.
Щодо вимоги апеляційної скарги про постановлення окремої ухвали колегія суддів не приймає її до уваги, оскільки постановлення окремої ухвали це виключне право суду і не може бути визначеною як у якості позовних вимог так і вимогою апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив спір за суттю, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування постанови суду не встановлено.
Ухвала в повному обсязі складена 1 жовтня 2010 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2010 року у справі № 2а-5120/10/0570 за позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України, Державного казначейства України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зобов'язання відкрити виконавче провадження за виконавчим листом та виконати судове рішення, стягнення моральної шкоди. залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий Л.А. Василенко
Судді Т.П. Бадахова
В.П.Юрченко