Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
08 вересня 2010 року справа №2а-11577/10/0570
( в порядку письмового провадження )
зала судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Яманко В.Г., Юрко І.В., розглянувши апеляційну скаргу до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року у справі № 2а-11577/10/0570 за позовом закритого акціонерного товариства «Донмашобладнання» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення,
У травні 2010 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, який було уточнено під час судового розгляду справи.
В обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 24.11.2009 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було проведено перевірку позивача щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів ліцензій (акт перевірки № 0701/05/62/23/01881623 від 24.11.2009 року). Перевіркою були встановлені порушення п. 2.6 розділу 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637. На підставі акту перевірки було винесено рішення № 0000372344 від 28 січня 2010 року та застосовано штрафні санкції у сумі 9300,00 грн.
Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням податкового органу, оскаржив його в адміністративному порядку, однак рішенням Державної податкової адміністрації у Донецькій області про результати розгляду скарги від 13.03.2010 року № 4131/10/25-013-5 та рішенням ДПА України від 12.04.2010 року № 3458/6/25-0415 скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення № 0000372344 без змін. У зв'язку з вищевикладеним, позивач вважає, що податкове рішення № 0000372344 від 28 січня 2010 року є неправомірним та просив суд визнати протиправними рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 28 січня 2010 року № 0000372344 про застосування до ЗАТ «Донмашобладнання» штрафних санкцій у сумі 9300,00 грн. та скасувати його, а також скасувати рішення ДПА у Донецькій області від 13.03.2010 року № 4131/10/25-013-5 та рішення ДПА України від 12.04.2010 року № 3458/6/25-0415.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Сторони до суду не з'явилися, були повідомлені належним чином. Згідно приписам частини 4 статті 196 КАС України їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до приписів частин та другої статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
02.11.2009 року позивачем через реєстратор розрахункових операцій з використанням операції - «службове внесення» готівку не внесено. Протягом дня загальна сума розрахунків, яка проведена через реєстратор розрахункових операцій, склала 1860 грн. На кінець дня готівка з реєстратора розрахункових операцій з використанням операції - «службова видача» не вилучалась, що підтверджується зет - звітом від 01.11.2009 року № 1250.
В той же час у касовій книзі підприємства за підсумком робочого дня 02.11.2009 року зроблений запис про оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства у сумі 1860 гр. з зазначенням джерела отримання - «кінцевий споживач». Платником податків не визначено, на підставі якого первинного документу зроблений відповідний запис у касовій книзі, що не дає можливості зробити остаточний висновок про походження та проведення зазначеної готівки через реєстратор розрахункових операцій.
На початок дня 05.11.2009 року ЗАТ «Донмашобладнання» через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій - «службове внесення» внесена готівка у сумі 1860 грн. (готівка, яка знаходилась у реєстраторі розрахункових операцій та не вилучалась 02.11.2009 року). Протягом дня загальна сума розрахункових операцій склала 717,42 грн., а видача готівки, яка проведена через реєстратор розрахункових операцій з використанням операції - «службова видача», склала 2577,42 грн., що підтверджується зет-звітом від 05.11.2009 року № 1253 та відповідними записами у книзі обліку розрахункових операцій № 0562004375/4.
У касовій книзі підприємства за підсумками робочого дня 05.11.2009 року зроблений запис про оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства у сумі 717,42 грн. (33.42 грн. + 648 грн.), тобто менш на 1860 грн. ніж сума, на яку здійснена операція - «службова видача».
24.11.2009 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було проведено перевірку позивача, щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів ліцензій (акт перевірки № 0701/05/62/23/01881623). Перевіркою були встановлені порушення п. 2.6 розділу 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, а саме: встановлено не оприбуткування 05.11.2009 року у касі підприємства готівкових коштів у сумі 1860 грн. Так, на підставі зет - звіту № 1253 у книзі обліку розрахункових операцій № 0562004375/4 у розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» зроблені записи, що на початок дня 05.11.2009 року через реєстратор розрахункових операцій з використання операції «службове внесення» внесена готівка у сумі 1860 грн. Сума розрахунків за день склала 717 грн. 42 коп. службова вдцача - 2577,42 грн. В той же час, згідно листа касової книги від 05.11.2009 року № 43, оприбуткована сума готівкових коштів у цей день склала лише 717,42 грн.
Закон України "Про державну податкову службу в Україні" визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції, права, правові основи діяльності, види перевірок, умови та порядок їх здійснення, умови допуску посадових осіб до проведення перевірок та іншого відповідачем не доведено.
Згідно частини 1 статті 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Відповідно до п. 1 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. N 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Отже, системний аналіз вищенаведених нормативно-правових актів свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Колегія суддів звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Таким чином, оскаржуване рішення прийняте відповідачем на підставі Закону та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України.
Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року у справі № 2а-11577/10/0570 за позовом закритого акціонерного товариства «Донмашобладнання» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: Г.М.Міронова
Судді: І. В. Юрко
В.Г.Яманко