Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
08 вересня 2010 року справа №2а-3812/10/1270
(в порядку письмового провадження)
08 вересня 2010 року справа №2а-3812/10/1270
зала судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Яманко В.Г., Юрко І.В., розглянувши апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року у справі № 2а-3812/10/1270 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного комунального підприємства «Слов'яносербське будинкоуправління» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за нестворення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році,
У травні 2010 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року у задоволені позову було відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Луганське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу, в якій просило оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Сторони до суду не з'явилися, були повідомлені належним чином. Згідно приписам ч. 4 статті 196 КАС України їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до приписів частин першої та другої статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
Відповідно до підпункту третього пункту четвертого Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року), Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
За змістом статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-12 (надалі Закон України № 875), саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Стаття 19 зазначеного Закону встановлює для підприємств (об'єднань), установ і організацій (далі - підприємства) нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до статті 20 Закону України № 875, підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Аналіз зазначених положень Закону України № 875 дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.
Виходячи з процесуального принципу певності, передбаченого статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлені певні докази (вимоги) створення робочого місця інваліда, які визначені зокрема пунктом 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 3 травня 1995 року, і передбачають атестацію робочого місця спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введенню в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Заявлені до стягнення санкції є адміністративного-господарськими, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, визначені у статтях 216-218, 238,241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких посвідчує підставу сплати за наявності складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем не доведений.
Посилання апелянта на ту обставину, що підприємством не забезпечено працевлаштування інвалідів у 2009 році відповідно до нормативу, колегія суддів не бере до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи (а.с.5), згідно відповіді директора Слов'яносербського районного центру зайнятості № 26/03-696 від 27.04.2010 року, копії звітів по підприємствам державного комунального підприємства «Слов'яносербське будинкоуправління» надаються, відмов підприємств у працевлаштуванні інвалідів за 2009 рік не було.
Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 41, 195-197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року у справі № 2а-3812/10/1270 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного комунального підприємства «Слов'яносербське будинкоуправління» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за нестворення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: Г.М.Міронова
Судді: І. В. Юрко
В.Г.Яманко