Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
10 вересня 2010 року справа №2а-5376/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В.
суддів Радіонової О.О., Яманко В.Г.
при секретарі судового засідання Тімченко М.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 - договір від 10.09.2010 року
від відповідачів - Калитвянський О.І. - довір. від 07.04.2010 року № 9/3252
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 20.07.2010 року
у справі № 2а-5376/10/0570
за позовом ОСОБА_2
до відповідачів:
1. Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці
2. Лінійного відділу на станції Маріуполь Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці
про скасування наказів, зобов'язання поновити на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, Лінійного відділу на станції Маріуполь Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про скасування наказів від 10.03.2009 року № 43, від 10.12.2009 року № 112, від 15.12.2009 року № 116 о/с, зобов'язання поновити на посаді та стягнення суми заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2010 року у справі № 2а-5376/10/0570 (суддя Зеленов А.С.) в задоволені позовної заяви відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги відповідач обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Вважає, що постанова суду прийнята при неповному на невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказує на те, що судом першої інстанції не врахований факт порушення відповідачами Інструкції про порядок проведення службових розслідувань, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”.
Вважає незаконним застосування до нього дисциплінарного стягнення, оскільки протягом січня - лютого 2009 року працював всього 13 днів, т.я. знаходився у черговій відпустці та на лікарняному.
Крім того, як зазначає заявник скарги, відповідачем не проводилось службове розслідування, не були відібрані відповідні пояснення, не було доведено наказу до відома позивача під підпис, що є порушенням вимог ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ” від 22.02.2006 № 3460-ІV.
Зазначає, що 10.12.2009 року начальником ЛВ на ст. Маріуполь прийнятий наказ № 118, яким за невиконання службової дисципліни, невихід на службу без поважних причин 12, 13 та 14 жовтня 2009 року позивача було звільнено зі служби, з яким його також не ознайомлено.
15.12.2009 року начальником УМВС України на Донецькій залізниці прийнятий наказ № 116 о/с про звільнення позивача з органів внутрішніх справ у запас за порушення дисципліни згідно п. “є” 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Вказує на те, що всі накази, які оскаржувались, позивач отримав тільки після направлення адвокатського запиту 11.01.2010 року, у зв'язку з чим вважає, що ним не пропущений строк на їх оскарження, передбачений ст. 21 Дисциплінарного статуту.
Крім зазначеного в апеляційній скарзі позивач вказує на незаконність його звільнення, оскільки порушення службової дисципліни та прогулів він не допускав, при цьому заявник скарги посилається на наступні факти: згідно листка непрацездатності, закритого 09.10.2009 року, позивачу необхідно було приступити до роботи 12.10.2009 року, з 12.10.2009 року йому було необхідно за направленням лікаря проходити лікування в водолікарні ВАТ “ММК ім. Ілліча”, де йому мали відкрити новий лікарняний, 07.10.2009 року захворів його син, з приводу чого він звернувся до Міської лікарні № 3, оскільки дружина позивача знаходилась за межами міста, він був вимушений доглядати за хворою дитиною, і тому не приступив до свого лікування у водолікарні, син хворів до 14.10.2009 року та 15.10.2009 року позивач приступив до лікування у водолікарні.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ з 1997 року.
З 01.08.2008 проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку ЛВ на ст. Маріуполь УМВС України на Донецькій залізниці.
Наказом начальника ЛВ на ст. Донецьк від 10.03.2009 № 43 «Про покарання оперуповноваженого сектору карного розшуку ЛВ на ст. Маріуполь капітана міліції ОСОБА_2» за суттєві недоліки в організації оперативно-розшукової діяльності та відсутність показників у роботі за січень-лютий 2009 року та несумлінне ставлення до своїх обов'язків ОСОБА_2 попереджений про неповну посадову відповідність (а.с. 11).
Наказом начальника УМВС України на Донецькій залізниці від 10.12.2009 № 118 «Про невиконання службової дисципліни оперуповноваженим сектору карного розшуку ЛВ на ст. Маріуполь капітаном міліції ОСОБА_2 та його покарання» за невиконання службової дисципліни, невихід на службу без поважних причин 12, 13 та 14 жовтня 2009 року ОСОБА_2 звільнений з органів внутрішніх справ, підставою для звільнення стало скоєння прогулів та порушення дисципліни (а.с. 15).
Наказом начальника УМВС України на Донецькій залізниці від 15.12.2009 № 116 о/с «По особовому складу» ОСОБА_2 відповідно до п. 64 «є» Положення звільнено у запас з 15.12.2009 року (а.с. 16).
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та не заперечується сторонами у справі, ЛВ на ст. Маріуполь проведені відповідні службові розслідування з метою з'ясування обставин допущених позивачем дисциплінарних проступків, а також виконані інші вимоги Дисциплінарного статуту щодо застосування дисциплінарних стягнень до позивача:
Згідно висновку за матеріалами службового розслідування відносно о/у СКР ЛВ на ст. Маріуполь капітана міліції ОСОБА_2, затвердженого начальником ЛВ на ст. Маріуполь 10.03.2009 року, ОСОБА_2 протягом січня-лютого 2009 року несумлінно ставився до виконання своїх службових обов'язків, що призвело до суттєвих недоліків в організації оперативно-службової діяльності, а саме відсутності показників в роботі, у зв'язку з чим він заслуговує притягненню до дисциплінарної відповідальності (а.с. 92 - 93).
З 08.12.2008 року по 16.01.2009 року ОСОБА_2 знаходився у відпустці, що підтверджується відпускним посвідченням № 33 (а.с. 12).
Згідно листків непрацездатності ОСОБА_2 перебував на лікарняному з 05.02.2009 року по 18.02.2009 року та з 19.02.2009 року по 07.03.2009 року (а.с. 13, 14).
Тобто, ОСОБА_2 знаходився на службі та працював з 16.01.2009 року по 04.02.2009 року.
Як вбачається з рапорту начальника СКР ЛВ на ст. Маріуполь Салтасецького А.М. у цей період ОСОБА_2 не виконувались посадові обов'язки, не було виявлено жодного злочину, не заведено жодної справи оперативного обліку, не залучено жодного засобу оперативної інформації, на зауваження з приводу виконання своїх обов'язків не реагував (а.с. 94).
Від надання письмових пояснень з приводу невиконання службових обов'язків протягом січня-лютого 2009 року ОСОБА_2 відмовився, що підтверджується відповідним актом про відмову (а.с. 95).
Згідно з висновком службового розслідування за фактами неодноразових порушень службової дисципліни оперуповноваженим сектору КР ЛВ на ст. Маріуполь капітаном міліції ОСОБА_2, затвердженим начальником ЛВ на ст. Маріуполь 03.12.2009 року, ОСОБА_2 визнаний винним у систематичних, впродовж тривалого часу порушеннях службової дисципліни, що виразилося у скоєні прогулів, неналежному виконанні службових обов'язків, ігноруванні вимог керівництва та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність ОВС, та вирішено поставити питання про його звільнення з ОВС перед керівництвом (а.с. 38-41).
14.12.2009 року начальником ЛВ на ст. Маріуполь Новіковським А.М. було внесене подання про звільнення позивача з органів внутрішніх справ у запас за пунктом 64 «є» Положення, за змістом якого ОСОБА_2 зарекомендував себе як недисциплінований працівник, якого не цікавлять інтереси служби, до виконання обов'язків ставиться безвідповідально, грубо порушує службову дисципліну (а.с. 61-62).
Як свідчить атестаційний лист ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає. З результатами атестації позивач ознайомився, але від підпису атестаційного листа відмовився, про що складений відповідний акт від 14.12.2009 року (а.с. 63 - 64, 65).
Відповідно до рапорту та пояснювальної начальника СКР ЛВ на ст. Маріуполь Салтасецького А.М. від 26.11.2009 року, 12.10.2009, 13.10.2009 року та 14.10.2009 року ОСОБА_2 був відсутній на роботі без поважних причин (а.с. 42, 46).
Згідно з пояснювальною ОСОБА_2 від 26.11.2009року, він 12.10.2009 року, 13.10.2009 року та 14.10.2009 року не вийшов на роботу з причин поганого самопочуття, 15.10.2009 року звернувся за медичною допомогою, про що свідчить листок непрацездатності (а.с. 47).
Як вбачається з листків непрацездатності ОСОБА_2 перебував на лікарняному у наступні періоди: з 19.08.2009 року по 28.08.2009 року, з 31.08.2009 року по 26.09.2009 року, з 28.09.2009 року по 09.10.2009 року, з 15.10.2009 року по 11.11.2009 року, з 12.11.2009 року по 20.11.2009 року.
Тобто, у період часу з 12.10.2009 року по 14.10.2009 року листки непрацездатності позивачу не видавались (а.с. 48, 49, 50, 51, 52).
Згідно довідки Маріупольської міської лікарні від 25.12.2009 року № 3 ОСОБА_2 з 09.10.2009 року по 14.10.2009 року здійснював догляд за сином (а.с. 20).
Відповідно до відповіді Маріупольської міської лікарні від 21.04.2010 року № 3 на запит адвоката ОСОБА_3 (представника позивача), у період з 09.10.2009 року по 14.10.2009 року ОСОБА_2 звертався до лікарні з приводу захворювання дитини, який потребував домашнього догляду, поліклініку відвідував разом із батьком (а.с. 80).
Відповідно до листів Маріупольської міської лікарні № 3 від 17.06.2010 року та Головного управління охорони здоров'я від 21.06.2010 року довідка, видана ОСОБА_2 у зв'язку із доглядом за дитиною, довільної форми та не відповідає вимогам Інструкції № 455, якою передбачено у даному випадку оформлення листка непрацездатності (а.с. 130, 131).
Згідно рапортів заступника начальника ЛВ з КЗ ЛВ на ст. Маріуполь Єрохіна О.В. від 23.11.2009 року, начальника штабу ЛВ на ст. Маріуполь Семенюка В.В. від 21.11.2009 року, начальника СКР ЛВ на ст. Маріуполь Салтасецького А.М. від 21.11.2009 року, вони на виконання доручення першого заступника начальника ЛВ на ст. Маріуполь Заровного М.П. здійснили вихід за домашньою адресою ОСОБА_2, але ОСОБА_2 вдома не було. Його дружина пояснила, що ОСОБА_2 знаходиться на лікарняному, але в даний час знаходиться у своїх батьків в Тельманівському районі (а.с. 43, 44).
Як вбачається з Послужного списку ОСОБА_2, протягом проходження служби в ЛВ на ст. Маріуполь у 2008-2009 роках до ОСОБА_2 застосовувались дисциплінарні стягнення у вигляді догани і суворої догани. (а.с. 59).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційних скаргах вказується на порушення норм процесуального та матеріального права, як вважає заявник скарги, він звільнений з посади незаконно, тому підлягає поновленню на попередній посаді.
Колегія судді вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Як встановлено судом першої інстанції та апеляційним судом, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулює Закон України “Про міліцію” та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.
Згідно абз. 2 п. 1 Положення до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.
Відповідно до п. 24 Положення у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).
Колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах відсутні правові підстави для поновлення позивача на посаді, оскільки відповідачі діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом, з наступних підстав.
Частиною 5 ст. 25 Закону України “Про міліцію” передбачено, що службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України “Про міліцію” порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 23 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до підпункту "є" пункту 64 Положення про проходження служби особовім складом органів внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”, визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно п. 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): ...є) за порушення дисципліни.
Колегія суддів не приймає до уваги довід заявника скарги щодо порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, з наступних підстав.
Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службових розслідувань, що проводяться інспекцією по особовому складу, іншими підрозділами і посадовими особами органів внутрішніх справ по випадках надзвичайних подій, правопорушень та інших неправильних дій, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ регламентовано Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що є додатком до Наказу МВС України № 552 від 06.12.1991 року.
Як свідчать матеріали справи, та проти чого не заперечує позивач, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого ОСОБА_2, проведене службове розслідування, за результатами якого складений висновок від 03.12.2009 року, згідно якого у період часу з 12.10.2009 по 14.10.2009 листки непрацездатності позивачу не видавались, відповідно до листів Маріупольської міської лікарні № 3 від 17.06.2010 року та Головного управління охорони здоров'я від 21.06.2010 року, довідка, видана позивачу у зв'язку із доглядом за дитиною не відповідає вимогам Інструкції № 455, якою передбачено у даному випадку оформлення листка непрацездатності.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Ч.ч. 10, 12, 15 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного виливу.
Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Як вбачається з Послужного списку позивача, протягом проходження служби в ЛВ на ст. Маріуполь у 2008-2009 роках до нього застосовувались дисциплінарні стягнення у вигляді догани і суворої догани.
Таким чином, враховуючи положення ст. 12 та ч. 12 ст. 14 Дисциплінарного статуту у даному випадку є обґрунтованим застосування до позивача дисциплінарних стягнень у вигляді попередження про неповну посадову відповідність та звільнення з органів внутрішніх справ, які є більш суворими дисциплінарними стягненнями по відношенню до раніше застосованих.
Згідно ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, в тому числі, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Згідно із Кодексом честі працівника органів внутрішніх справ України, що затверджений наказом МВС України від 4 січня 1996 р. № 18 громадянин України, який вирішив присвятити своє життя службі в органах внутрішніх справ, добровільно бере на себе обов'язок служити Закону, виконувати вимоги Присяги, додержуватись високоморальних норм поведінки.
При виконанні службових обов'язків та у повсякденному житті працівник органів внутрішніх справ повинен, в тому числі, своїми вчинками та поведінкою, способом життя стверджувати високі принципи безкорисливості, чесності та скромності у громадському та особистому житті, нетерпимо ставитись до будь-яких аморальних проявів, активно боротися з цими явищами в колективах органів внутрішніх справ.
Відповідно до Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України, схваленого колегією МВС України 5 жовтня 2000 р. № 7КМ/8, працівники органів внутрішніх справ зобов'язуються у своїй роботі неухильно керуватися законодавством України, виконувати норми Дисциплінарного статуту. У службових та позаслужбових стосунках з людьми, в особистій поведінці бути зразком чесності, тактовності, зовнішньої охайності і внутрішньої дисциплінованості, культури спілкування, зокрема мовної.
Згідно із Присягою працівника органів внутрішніх справ України, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1991 р. № 382, працівник органів внутрішніх справ України присягає виконувати вимоги статутів і наказів.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що факт невиходу позивача на роботу без поважних причин встановлений під час перевірки, підтверджений матеріалами справи, діям позивача, надана правильна правова оцінка як порушення вимог Присяги, Етичного кодексу та Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України, що є порушенням службової дисципліни, тобто, наявні фактичні та правові підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення.
Наряду з викладеним, колегія суддів вважає помилковим застосування судом першої інстанції у
спорі, що розглядався, норм ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 даної статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих" положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами.
Таким спеціальним нормативно-правовим актом у даному випадку є Дисциплінарний статут, статтею 21 якого передбачено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.
Суд не приймає до уваги твердженням позивача, що він дізнався про своє порушене право в момент отримання копій спірних наказів 11.01.2010 року, оскільки позивач зазначив в позовній заяві, що про звільнення йому повідомили 15.12.2009 року, коли він з'явився до приміщення Відділу і його не допустили до роботи.
Від отримання трудової книжки та інших документів особової справи позивач відмовився, про що складені відповідні акти від 16.12.2009 року, від 18.12.2009 року та від 26.12.2009 року, 26.12.2009 року на адресу позивача направлений лист, в якому пропонувалось отримати трудову книжку та інші документи .
Крім того, як зазначалось вище, законодавство пов'язує обчислення строків оскарження дисциплінарних стягнень працівника органів внутрішніх справ не з моментом, коли такий працівник дізнався про накладення дисциплінарного стягнення, а з моментом отримання ним наказу про застосування дисциплінарного стягнення.
Оскільки позивач відмовився від отримання копій наказів, які оскаржувались, 16.12.2009 року, то тримісячний строк на оскарження цих наказів має обчислюватися саме з цього дня, до Донецького окружного адміністративного суду позивач звернувся із даним адміністративним позовом 12.03.2010 року, тобто у встановлений чинним законодавством строк.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволені позовної заяви, тому підстав для її скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про міліцію”, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, ст. 2, ст. 3, 160, ст. 167, ст?. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного? судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2010 року у справі № 2а-5376/10/0570 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2010 року у справі № 2а-5376/10/0570 за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, Лінійного відділу на станції Маріуполь Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про скасування наказів від 10.03.2009 року № 43, від 10.12.2009 року № 112, від 15.12.2009 року № 116 о/с, зобов'язання поновити на посаді та стягнення суми заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий І.В.Геращен?ко
Судді О.О.Радіонова
В.Г.Яманко