Головуючий у 1 інстанції - Бондаренко Л.І.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
08 вересня 2010 року справа №2а-103/10/1232
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Блохіна А.А., Радіонової О.О.
за відсутності представників сторін:
від позивача - не з'явились
від відповідача - не з'явились
від зацікавленої особи - не з'явились
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області
на постанову Троїцького районного суду Луганської області
від 21.06.2010 року
у справі № 2а-103/10/1232
за позовом ОСОБА_2
до відповідача Інспектора ДПС м. Луганська Калюжного Віталія Андрійовича зацікавлена особа Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 звернувся до Троїцького районного суду Луганської області з позовною заявою до Інспектора ДПС м. Луганська Калюжного Віталія Андрійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 17.02.2010 року.
Постановою Троїцького районного суду Луганської області від 21.06.2010 року у справі № 2а-103/10/1232 (суддя Бондаренко Л.І.) позовна заява задоволена.
Приймаючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надані матеріали про адміністративне правопорушення, тобто, відсутні докази скоєння адміністративного правопорушення.
Зацікавленою особою - УДАІ ГУ МВС України в Луганській області подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Зазначає, що суд неповністю з'ясував усі обставини, що мають значення для вирішення справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказує на те, що в порушення принципу рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, суд першої інстанції не витребував усі докази, які мають значення для вирішення справи.
Представники осіб, які беруть участь у справі у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, враховуючи наведене колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на час спірних взаємовідносин, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
ДАІ є державним органом виконавчої влади, який входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, діяльність його регламентується Законом України “Про міліцію”.
Згідно ст. 2 Закону України “Про міліцію” на нього покладені обов'язки, у тому числі, забезпечення дорожнього руху.
Основними завданнями Державтоінспекції в розумінні “Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року № 341, є:
реалізація в межах своєї компетенції державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
організація контролю за додержанням законів, інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища від шкідливого впливу автомототранспортних засобів (далі - транспортних засобів);
удосконалення регулювання дорожнього руху з метою забезпечення його безпеки та підвищення ефективності використання транспортних засобів;
виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені обов'язки щодо контролю за дотриманням іншими суб'єктами Правил дорожнього руху.
Як вбачається з постанови від 17.02.2010 року серії ВВ № 383500, на ОСОБА_2 накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. (а.с. 7).
Згідно п.п. 1.1., 1.3 Правил дорожнього руху ці правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил, а учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідальність за порушення Правил дорожнього руху передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 222 КУпАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 126, мають право - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зміст протоколу визначений статтею 256 КУпАП, відповідно до якої у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно ст. 257 КУпАП протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
В порушення зазначених норм Закону відповідач не надав суду першої інстанції та апеляційному суду доказів складання протоколу про адміністративне правопорушення та матеріали, які свідчать про скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду першої інстанції та апеляційному суду доказів правомірності дій притягнення позивача до адміністративної відповідальності в розумінні зазначеної норми Закону, оскільки відсутні матеріали про адміністративне правопорушення, які розглядались під час розгляду та складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, яка оскаржувалась.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при повному і всебічному досліджені усіх матеріалів справи, правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на постанову Троїцького районного суду Луганської області від 21.06.2010 року у справі № 2а-103/10/1232 - залишити без задоволення.
Постанову Троїцького районного суду Луганської області від 21.06.2010 року у справі № 2а-103/10/1232 за позовом ОСОБА_2 до Інспектора ДПС м. Луганська Калюжного Віталія Андрійовича, зацікавлена особа Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 17.02.2010 року - залишити без з змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді А.А.Блохін
О.О.Радіонова