Головуючий у 1 інстанції - Александрова Н.В.
Суддя-доповідач - Василенко Л.А.
07 вересня 2010 року справа №2а-2408/10/1227
< приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Василенко Л.А., Попова В.В.Юрченко В.П.
в порядку письмового провадження розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 червня 2010 року у справі № 2-а-2408/10/1227 за позовом ОСОБА_2 до Інспектора відділу Державної автомобільної інспекції м.Сєвєродонецька Гриньова Юрія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
До Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшов позов ОСОБА_2 до Інспектора відділу Державної автомобільної інспекції м.Сєвєродонецька Гриньова Юрія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 19.08.2009 року Серії ВВ № 016195.
Постановою суду першої інстанції від 22 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, недостатньо досліджені матеріали справи, судом порушені вимоги ст.70, ст.86 КАС України, а саме невірно, не всебічно оцінені докази та необґрунтовано прийнято як доказ відеозапис про скоєне правопорушення, який отримано з порушенням закону.
Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від сторін надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутність, тому колегія суддів у відповідності до приписів п.1 ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, письмові заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що інспектором відділу Державної автомобільної інспекції м.Сєвєродонецька Гриньовим Ю.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВВ № 005441 від 19.08.2009 року (арк. справи 15) відносно ОСОБА_2 за порушення п. 11.5 Правил дорожнього руху, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП. На підставі цього протоколу винесена постанова Серія ВВ № 016195 від 19.08.2009 року (арк. справи 6) про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Пунктом 11.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 із змінами та доповненням визначено, що на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Згідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Даючи правову оцінку діям відповідача, колегія суддів зазначає, що згідно до Закону України «Про міліцію» одними з завдань міліції є забезпечення безпеки дорожнього руху та запобігання правопорушенням та їх припинення.
Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ» від 14.04.1997 року № 341 одним з завдань Державтоінспекції є виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню.
Пунктом 6 цієї Постанови передбачено, що Державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань виявляє та вживає заходів до попередження і припинення адміністративних правопорушень Правил дорожнього руху, забезпечує розгляд справ, віднесених до відання Державтоінспекції.
Статтею першою КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вже було встановлено раніше, відповідачем по справі було виявлено факт скоєного правопорушення та про що складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВВ № 005441 від 19.08.2009 року (арк. справи 15) у відношенні до ОСОБА_2, що відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є одним з доказів скоєного правопорушення.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як вбачається з відеозапису (арк. справи 24), наданого відповідачем до суду першої інстанції, який ним вже досліджувався, автомобіль НОМЕР_1 рухався в крайній лівий смузі при явно вільній правій, без включеного сигналу повороту.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач не заперечував проти того факту, що він рухався в крайній лівий смузі при явно вільній правій, без включеного сигналу повороту.
Щодо посилань позивача на те, що інспектор не мав права складати протокол про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи.
Тобто, посадові особи, які перелічені в ст.255 Кодексу України про адміністративні правопорушення мають право складати протоколи про правопорушення лише у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221.
Частиною 1 статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що органи внутрішніх справ (міліція) можуть розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1 та 2 статті 122 цього Кодексу.
Крім того, пунктом 7 частини 1 статті 11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про адміністративне правопорушення діяв в межах наданих йому повноважень, передбачених діючим законодавством, тому постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 червня 2010 року у справі № 2-а-2408/10/1227 - залишити без задоволення.
Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 червня 2010 року у справі № 2-а-2408/10/1227 за позовом ОСОБА_2 до Інспектора відділу Державної автомобільної інспекції м.Сєвєродонецька Гриньова Юрія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.А.Василенко
Судді В.В.Попов
В.П.Юрченко