Головуючий у 1 інстанції - Іванченков А.С.
Суддя-доповідач - Колеснік Г.А.
07 вересня 2010 року справа №2а-14929/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Колеснік Г.А.,
суддів: Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,
при секретарі:Драній Л.Г.
за участю:
представників позивача: Пожарського О.Д. дов. від 2 серпня 2010 року
Шильніковського І.В. дов. від 6 серпня 2010 року
представника відповідача: Рехтік Р.М. дов. від 14 січня 2010 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «ОТІС» до державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області - про визнання недійсним рішення № 152 від 30 квітня 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін,-
за апеляційною скаргою державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року, -
Закрите акціонерне товариство «ОТІС» в інтересах спеціалізованого ліфтового управління №2 Закритого акціонерного товариства «ОТІС» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області (надалі - відповідач) про визнання недійсним рішення №152 від 30 квітня 2010 року про застосування економічний санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду позов закритого акціонерного товариства «ОТІС» в інтересах спеціалізованого ліфтового управління №2 закритого акціонерного товариства «ОТІС» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення №152 від 30 квітня 2010 року про застосування економічний санкцій за порушення державної дисципліни цін задоволено повністю.
Визнано недійсним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області №152 від 30 квітня 2010 року про застосування до Закритого акціонерного товариства «ОТІС» економічний санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Присуджено з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «ОТІС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Правонаступником усіх прав та обов'язків закритого акціонерного товариства «ОТІС» зареєстрованого 29 січня 1998 року є приватне акціонерне товариство «ОТІС» (надалі - позивач). Товариство змінило найменування із закритого акціонерного товариства «ОТІС» на приватне акціонерне товариство «ОТІС» та затвердило нову редакцію статуту у зв'язку з прийняттям Закону України «про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року № 214.
Рішення суду вмотивовано тим, що технічне обслуговування систем диспетчеризації не входить до складу технічного обслуговування ліфтів, тому виконання таких послуг повинно оплачуватися окремо додатково. На цей час відсутні загальнодержавні нормативні документи, необхідні для визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, а відтак, планові витрати на технічне обслуговування базового ліфту розраховуються спеціалізованими ліфтовими організаціями самостійно. Планові витрати на технічне обслуговування базового ліфту були розраховані на підставі власних технічних та технологічних можливостей, очікуваного середнього обсягу послуг, які можуть бути досягнуті підприємством при нормальній загрузці
Не погодившись з рішенням суду відповідач надав апеляційну скаргу, в якої просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову.
Скарга обґрунтована тим, що застосування додаткової плати за технічне обслуговування диспетчерської системи здійснюється тією ж кількістю працюючих, врахованих при визначенні вартості технічного обслуговування базового ліфта. Застосування додаткової плати за технічне обслуговування систем диспетчеризації до вартості базового ліфта з урахуванням коефіцієнтів складності є економічно необґрунтованим та не передбачено законодавством.
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.2 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004, № 1875-IV виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.
Порядок встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації (надалі Порядок) затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 9 листопада 2006 р. № 369 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2006 р. за № 1344/13218 визначає механізм встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації у житлових будинках.
Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області здійснено планову перевірку з питання дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на послуги з технічного обслуговування ліфтів. За результатами перевірки складений акт від 23 квітня 2010 року № 239, в якому відображено порушення державної дисципліни цін: застосування цін на послуги з технічного обслуговування ліфтів з порушенням запроваджених методів регулювання, а саме: застосування додаткової плати за технічне обслуговування систем диспетчеризації за фактично не надані послуги до вартості базового ліфта з урахуванням коефіцієнтів складності в період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року.
Проведеним аналізом та перевіркою бухгалтерських документів встановлено завищення вартості послуг з технічного обслуговування ліфтів за рахунок подвійного стягнення плати за послуги з обслуговування диспетчерської системи ліфтів. Також встановлено, що вартість технічного обслуговування базового ліфта враховує всі витрати підприємства на технічне обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації. При здійсненні розрахунку планових витрат на технічне обслуговування базового ліфта врахована планова чисельність основного персоналу в кількості 272 особи, у тому числі 187 працюючих і 85 вакансії. Фактично, в еквіваленті повної зайнятості, у 2009 році на підприємстві працювало основного персоналу - 228,3 людини, у тому числі електромеханіки на маршрутах - 110,1, електромеханіки ремонтники - 58,9, ліфтово-аварійна служба - 59,3. Середньомісячна списочна чисельність у 2009 році складала 194 людини, у тому числі електромеханіки на маршрутах - 106,4, електромеханіки ремонтники - 57,5, ліфтово-аварійна служба - 30,1. Таким чином, фактичною кількістю електромеханіків - 242 особи - виконуються усі види робіт, у тому числі і обслуговування систем диспетчеризації.
Застосування додаткової плати за технічне обслуговування систем диспетчеризації до вартості базового ліфта з урахуванням коефіцієнтів складності, є економічно необґрунтованим, оскільки порядком встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09 листопада 2006 року № 369, стягнення додаткової плати за технічне обслуговування ліфтів, яка розрахована на підставі інших нормативних актів, не передбачено.
Таким чином порушені вимоги пунктів 3 пункту 1 статті 30, пунктів 2, 3 статті 31 закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 11 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених Постановами Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №560, від 20 травня 2009 року №529, наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 9 листопада 2006 року №369, у зв'язку з чим у період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року СЛУ № 2 необґрунтовано отримано доходу за рахунок стягнення додаткової плати за технічне обслуговування систем диспетчеризації, яке не передбачено діючими нормативними актами у розмірі 223631 грн. 74 коп.
Пунктом 2.1 Порядку визначено встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, що вартість технічного обслуговування ліфтів у житлових будинках за місяць визначається як добуток від ціни технічного обслуговування базового ліфта на коефіцієнти складності, що враховують кількість поверхів, типи ліфтів, термін експлуатації ліфтів, форми їх обслуговування, умови експлуатації ліфтів, наявність системи диспетчеризації та параметри, наведені в додатках 1 - 4 до цього Порядку.
Аналіз наведеного пункту Порядку доводить, що до складу технічного обслуговування ліфтів не входить вартість технічного обслуговування систем диспетчеризації, а лише коефіцієнти, наведені у додатках 3, 4 до Порядку. Це підтверджує і сама назва Порядку, в якої відокремлені вартості обслуговування ліфтів та диспетчеризації.
Відповідно до Висновку № 100 від 05 лютого 2008 року Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області розрахунок планових витрат на технічне обслуговування одного базового ліфта Закритого акціонерного товариства «ОТІС» в особі Спеціалізованого ліфтового управління № 2 є економічно обґрунтованим (арк. справи 100).
Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції стосовно того, що у діях позивача відсутній склад правопорушення і до нього не можуть бути застосовані економічні санкції за порушення державної дисципліни цін.
Таким чином, судова колегія вважає, що обставини справи встановлено повно та винесено рішення з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись статтями 199, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року про задоволення позовних вимог - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів: Г.А. Колеснік Д.В. Ляшенко Л.В. Ястребова