Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.
Суддя-доповідач - Білак С.В.
03 вересня 2010 року справа №2а-3535/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого судді Білак С.В.,
суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г.,
при секретарі судового засідання Васильєві Є.С.
за участю:
прокурора: не з'явився;
представників позивача: Жилін Р.В. - за довір;
Шевальє Д.В. - за довір;
представників відповідача: Ладик В.С. - за довір;
Старікова О.О. - за довір;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Екоенергія»
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року
у справі №2а-3535/10/1270
за позовом Закритого акціонерного товариства «Екоенергія»
до Луганської митниці
про визнання нечинним та скасування рішення про визначення митної вартості № 702020001/2010/000684/1 від 02.04.2010, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00073 від 09.04.20010 та про зобов'язання здійснити митне оформлення товару, -
Позивач, закрите акціонерне товариства «Екоенергія» звернувся до суду із адміністративним позовом до Луганської митниці про визнання нечинним та скасування рішення про визначення митної вартості № 702020001/2010/000684/1 від 02.04.2010, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00073 від 09.04.20010 та про зобов'язання здійснити митне оформлення товару.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 266, 267, 269, 270 Митного кодексу України, п. п. 3, 7, 11, Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, п.3 розділу 3 «Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затвердженого наказом Державної митної служби України від 24.06.2009р. № 602, п.3.1 розділу 3 «Методичних рекомендацій із застосуванням окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України», затверджених Наказом Державної митної служби України від 31.01.2007р. № 74.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судовому засіданні та в запереченнях на апеляційну скаргу представники відповідача заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду І інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, 15.07.2008 між ЗАТ «Енергомаш (Бєлгород)», Росія (Продавець) та ЗАТ «Еконергія», Україна (Покупець) було укладено контракт № 010101085350-03/12750, за умовами якого продавець зобов'язується виготовити та поставити, а покупець - оплатити та прийняти деталі трубопроводів відповідно до Додатків №1 та №2 до контракту. Згідно п.п. 3.1 п.3 контракту, загальна вартість продукції, що поставляється за контрактом, складає 31 536 332,98 російських рублів на умовах FCA - м. Бєлгород, в тому числі за Додатком № 1 (специфікація № 1) - 15 768 166,49 рос. руб., ПДВ - 0%, за Додатком № 2 (специфікація № 2) - 15 768 166,49 рос. руб., ПДВ - 0%.
15.07.2008 між зазначеними сторонами контракту було укладено додаткову угоду № 5 від 16.02.2009 до контракту № 010101085350-03/12750 від 15.07.2008, згідно якої передбачається, що продавець відвантажить продукцію залізничним транспортом на умовах DDU - м. Алчевськ відповідно Інкотермс - 2000, ЗАТ «Енергомаш (Бєлгород)» зобов'язується додатково поставити продукцію на суму 8 473 053,25 рос. руб.
Згідно додаткової угоди № 9 від 14.01.2010 до контракту № 010101085350-03/12750 від 15.07.2008, сторони дійшли згоди замінити додаток № 5 від 16.02.2009 на додаток № 5А від 14.01.2010, згідно якого вартість товару скориговано і становить 8 473 053,21 рос. руб.
ЗАТ «Енергомаш (Бєлгород)» було надано позивачеві ЗАТ «Екоенергія» рахунки на оплату № 12750/6 від 24.02.2009 на суму 4 236 527,00 рос.руб. - аванс за деталі трубопроводів за Додатком № 5 від 16.02.2009 до контракту № 010101085350-03/12750 від 15.02.2008 та № 12750/7 від 15.06.2009 на суму 4 236 526,25 рос. руб. - черговий аванс за деталі трубопроводів за Додатком № 5 від 16.02.2009 до контракту № 010101085350-03/12750 від 15.02.2008. Платіжними дорученнями в іноземній валюті № 4 від 04.03.2009 на суму 4 236 527,00 рос. руб. та № 13 від 08.12.2009 на суму 4 236 526,25 рос. руб. позивач оплатив вартість товару на виконання умов контракту, з призначенням платежу - передоплата за деталі трубопроводів за контрактом № 010101085350-03/12750 від 15.07.2008 згідно зазначених вище рахунків.
Як вбачається з залізничної накладної № АЕ 741796, товар був поставлений позивачу 28.01.2010, для здійснення митного оформлення товару у режимі «Імпорт - 40», Луганській митниці 22.03.2010 надана вантажна митна декларація (форма МД-2) № 702020001/0/000941.
На підтвердження митної вартості товару Луганській митниці позивачем була надана декларація митної вартості форми ДМВ-1 № 702020001/0/000941 від 22.03.2010 з зазначенням митної вартості 8 473 053,23 рос. руб., у графі «Для відміток митного органу» співробітник Луганської митниці зазначив, що позивачеві на виконання п.11 постанови КМУ від 20.12.2006 № 1766 для підтвердження заявленої митної вартості необхідно додатково надати прайс - лист та калькуляцію виробника на заявлені до митного оформлення товари, висновок Укрпромзовішекспертизи, документи, підтверджуючі оплату за товар.
На виконання зазначеної вимоги митного органу, позивачем були надані додатково наступні документи:
- прайс - лист на індивідуальне замовлення, яке надійшло від ЗАТ «Екоенергія», та планова калькуляція на постачання деталей трубопроводів до контракту № 010101085350-03/12750 від 15.07.2008;
- платіжні доручення № 4 від 04.03.2009 та № 13 від 08.12.2009;
- висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 647 від 31.03.2010, в якому зазначено, що згідно комерційних пропозицій підприємств постачальників відповідної продукції, а також, приймаючи до уваги вартість сировини (труби та прокат з нелегованих та легованих сталей) та виробничі витрати для виготовлення відповідного обладнання, можна вважати, що рівень цін на деталі для трубопроводів (а саме: труби, штуцери, відводи, блоки, фланці, опори), що імпортуються згідно Додатку № 5А від 14.01.2010 до контракту № 010101085350-03/12750 від 15.07.2008 на умовах поставки DDU - м. Алчевськ, Україна, не нижче поточної кон'юнктури ринку.
За результатами розгляду наданих позивачем документів, відповідачем прийняте Рішення про визначення митної вартості товарів № 702020001/2010/000684/1 від 02.04.2010, яким Луганською митницею здійснене коригування митної вартості товару, що імпортується згідно Додатку № 5А до контракту із застосуванням резервного методу, що зазначено в графі 31 рішення, у зв'язку з чим митна вартість товару збільшена на 1234965,21 рос. руб., а загальна вартість товару складає 9451897,96 рос. руб.
09.04.2010 позивачем отримана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00073, в якій зазначено, що митна декларація не може бути прийнята, товари не підлягають митному оформленню, товари і транспорті засоби не підлягають пропуску через митний кордон України з причин проведення митної оцінки (рішення про визначення митної вартості № 702020001/2010/000684/1 від 02.04.2010) згідно Митного кодексу України (ст.ст.265,273) та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, визначені вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України - надання ВМД з урахуванням рішення про визначення митної вартості № 702020001/2010/000684/1 від 02.04.2010.
Відповідно до ст. 265 Митного кодексу України встановлено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.
Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Відповідно до ст.266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1-5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Відповідно до п.11 постанови КМУ від 20.12.2006 року №1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу". Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
Згідно п.13-14 зазначеної постанови, декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставляння свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.
Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
У посадової особи відповідача, яка здійснювала контроль правильності визначення митної вартості заявлених до митного оформлення товарів, виникла необхідність в уточненні заявлених відомостей про митну вартість товарів у зв'язку з тим, що інформація про рівні митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, за даними ПІК ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація при визначенні митної вартості» містила інформацію про митне оформлення подібних товарів за більш високим рівнем митної вартості - 333 російських рубля за кг на умовах поставки FCA-Бєлгород (без включення до ціни товару вартості транспортування), тоді як заявлена декларантом митна вартість складає 290 російських рублів за кг на умовах поставки DDU-м. Алчевськ (з включенням до ціни витрат на транспортування до м. Алчевськ), також викликало сумніви те, що ціна всіх заявлених до митного оформлення товарів є однаковою.
Згідно наданого прайс - листа, ціна кожного виробу зазначена за одиницю виміру - штука та не відповідає даним додатку від 14.01.2010 № 5А до контракту від 15.07.2008 № 01010108535003/12750, де ціна кожного виробу визначена за кг, в наданій декларантом калькуляції виробника не відображена та не піддається обчисленню вартість прямих витрат (сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів), пов'язаних з виробництвом кожного заявленого до митного оформлення товару та відсутні статті витрат по транспортуванню, пакуванню, навантаженню та інших супутніх витрат, пов'язаних з доставкою товару покупцю, що суперечить положенням п.2.1 контракту від 15.07.2008 № 010101085350-03/12750 про формування ціни товару на умовах поставки DDU - м. Алчевськ; у висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» відсутній аналіз цін кожного товару в асортименті, а лише наводиться, що ціна 290 000 руб. РФ за тону на всі деталі трубопроводу не нижче поточної кон'юнктури ринку, ця інформація суперечить інформації про рівні митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за даними ПІК ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація при визначенні митної вартості», а саме митна вартість подібного товару складає 333 руб. РФ за кг на умовах поставки FCA-Бєлгород (без включення до ціни товару вартості транспортування), що перевищує ціну товару 290 руб. РФ за кг на умовах поставки DDU - м. Алчевськ.
Зазначені умови унеможливлювали визначення вартості товарів за ціною договору.
Відповідно до ч.3 ст.266 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Відповідно до ст.268 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
У відповідача у найближчий до митного оформлення товару, наданого позивачем, час була відсутня інформація щодо митного оформлення ідентичного товару, як того вимагає ст. 268 Митного кодексу України для застосування методу №2, за таких обставин, суд вважає, що відповідач обґрунтовано не застосовував до наданого позивачем товару метод №2.
Згідно з вимогами ст. 269 Митного кодексу України ціна договору щодо подібних товарів береться за основу для визначення митної вартості за третім методом, якщо ці товари ввезено приблизно у тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що і оцінювані товари. У разі, якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними товарами, які ввезені в іншій кількості або на інших комерційних умовах, при цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей за інформацією, яка повинна бути документально підтверджена.
Заявлені позивачем товари ввезені на умовах поставки « DDU», а товари, які могли братися за основу для визначення митної вартості були ввезені на умовах поставки «FCA», провести коригування було неможливо внаслідок відсутності документального підтвердження такого коригування, що робить неможливим застосування методу №3.
У відповідності з ч.4 ст. 266 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271 (метод №4), або обчислена відповідно до вимог статті 272 (метод №5) цього Кодексу вартість товарів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на те, що товар - деталі трубопроводів виготовлено за кресленнями АМК-292-1092-ТМ, АМК-292-1002-ТМ, розробленими ВАТ «Харківський науково - дослідницький та проектно - конструкторський інститут «Енергопроект», Україна, м. Харків, по замовленню позивача згідно договору на виготовлення (передачу) науково - технічної продукції № 10030/07 від 02.07.2007 та актів здачі - приймання науково - технічної продукції № 105 від 22.01.2009 та № 106 від 22.01.2009, тому спірні деталі трубопроводів не можуть вважатись подібними до тих, які раніше імпортувались на митну територію України, оскільки відповідно до ч.3 ст.270 Митного кодексу України, товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконано в Україні, не приймається до уваги судом:
1) п. 7.1 контракту № 010101085350-03/12750 від 15.07.2008 визначено, що продавець гарантує, що якість продукції, яка поставляється за цим контрактом, відповідатиме ДСТ Росії та ТУ завода - виробника, і змін до контракту про те, що товар буде виготовлятися за кресленнями, розробленими в Україні та відповідатиме ДСТУ та ТУ України, не вносилося.
2) факт, що позивач не отримав згоди на передачу креслень третім особам не є безперечним доказом того, що за даними кресленнями не виготовлено та не ввезено на Митну територію України товари, які вважатимуться ідентичними, а не подібними, як зазначає позивач, при виготовленні їх саме за кресленнями АМК-292-1092-ТМ, АМК-292-1002-ТМ, розробленими ВАТ «Харківський науково - дослідницький та проектно - конструкторський інститут «Енергопроект».
ПІК ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація при визначенні митної вартості» введена в експлуатацію наказом Державної митної служби України від 29.08.2000 № 476, і є спеціалізованим програмно - інформаційним комплексом Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, і відповідно є джерелом інформації при визначенні митної вартості, і застосування відомостей з цього джерела митним органом є правомірним та обґрунтованим. Перевага у використанні певного джерела інформації з вищенаведеного переліку нормами чинного законодавства не встановлена.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та на підставі вимог закону, відповідачем обґрунтовано зроблено висновок, що метод №1 у даному випадку не може бути застосований, та прийнято рішення про застосування методу №6 для визначення митної вартості товару, який базується на ціні угоди подібного товару з застосуванням гнучкості при застосуванні цього методу.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Екоенергія» - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року у справі №2а-3535/10/1270 за позовом Закритого акціонерного товариства «Екоенергія» до Луганської митниці про визнання нечинним та скасування рішення про визначення митної вартості № 702020001/2010/000684/1 від 02.04.2010, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00073 від 09.04.20010 та про зобов'язання здійснити митне оформлення товару - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Білак С.В.
Судді: Сухарьок М.Г.
Гаврищук Т.Г.