Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.
Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.
03 вересня 2010 року справа №2а-4409/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,
при секретарі Чеплигіні П.І.,
за участю: від позивача Літвиненко О.В., від відповідача Романенко О.М., Тіняєва В.А., прокурора Вартанової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги Державної податкової інспекції м. Краматорська на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року по справі № 2а-4409/10/0570 за позовом виробничо-торгівельного малого колективного підприємства “Проектмаш” до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000872302/0/44975 від 06.07.2009, № 0001321701/0/44974 від 06.07.2009, № 000862302/1/57090 від 22.09.2009, № 0000862302/1/57094 від 22.09.2009, № 0000862302/2/74264 від 09.12.2009, № 0000872302/2/74265 від 09.12.2009, № 0000862302/3/7460 від 19.02.2010, № 0000872302/3/7459 від 19.02.2010, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000872302/0/44975 від 06.07.2009, № 0001321701/0/44974 від 06.07.2009, № 000862302/1/57090 від 22.09.2009, № 0000862302/1/57094 від 22.09.2009, № 0000862302/2/74264 від 09.12.2009, № 0000872302/2/74265 від 09.12.2009, № 0000862302/3/7460 від 19.02.2010, № 0000872302/3/7459 від 19.02.2010.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач не погодився з постановою суду і подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову, так як вона постановлена з порушення норм матеріального та процесуального права та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що виробничо-торгівельне мале колективне підприємство “Проектмаш” зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 25.11.1994, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 007852 (т. 1 а.с. 163). Позивача включено до ЄДРПОУ за № 22025070 (т. 1 а.с. 164). Позивач є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 06273567 від 27.07.1997 (т. 1 а.с. 162). 30.12.2004 позивачу була видана Ліцензія на право здійснення будівельної діяльності строком дії до 30.12.2009 (т. 1 а.с. 157).
З 27.04.2009 по 27.05.2009 ДПІ у м. Краматорську проводилася планова виїзна перевірка ВТМКП “Проектмаш” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт від 03.06.2009 № 1389/23-2-22025070.
Актом перевірки були зафіксовані у т.ч. порушення позивачем вимог порушення п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 583 359 грн. (за 2 квартал 2008 року на суму 445098 грн., за 3 квартал 2008 року на суму 87548 грн., за 4 квартал 2008 року на суму 50713 грн.), та п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 267460 грн. (за квітень 2008 року на суму 103500 грн., за серпень 2008 року на суму 8250 грн., за вересень 2008 року на суму 115666 грн., за жовтень 2008 року на суму 40044 грн.) (т. 1 а.с. 51-52).
Судова колегія погоджує рішення першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у місті Краматорську доведена правомірність прийнятих нею податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до п. 3.1 акту перевірки ВТМКП “Проектмаш” занизило валовий дохід на суму 1656692 грн. по рядку 01.6 декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2008 року. Наданої до ДПІ у м. Краматорську 11.08.2008 за № 61270, внаслідок не включення до складу валового доходу сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, а саме - кредиторської заборгованості перед ТОВ “Тієра” та ТОВ “Ремметбуд”, державна реєстрація яких припинена. Перед ТОВ “Тієра” кредиторська заборгованість позивача на суму 1479588,15 грн. виникла на підставі договору від 22.07.2005 № 35 та акту виконаних робіт за серпень 2006 № б/н. Перед ТОВ “Ремметбуд” кредиторська заборгованість позивача на суму 177103,87 грн. значиться по даним бухгалтерського обліку підприємства по рахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками”.
Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не вірно трактована норма Закону України “Про оподаткування підприємств”, а саме кредиторська заборгованість перед ТОВ “Тієра” та ТОВ “Ремметбуд” не може вважатися безповоротною фінансовою допомогою. Судова колегія не може погодитися з наведеними доводами апелянта в апеляційній скарзі з наступних підстав.
Підпунктом 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено поняття безповоротної фінансової допомоги.
Відповідно до п.п. 4.1.4, 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 цього Закону валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді, у тому числі, сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".
Сторонами не заперечувалося, що заборгованість позивача перед ТОВ “Тієра” виникла внаслідок невиконання позивачем умов договору від 22.07.2005 № 35. Щодо ТОВ “Ремметбуд” такі дані відсутні. Позивач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції документів на підтвердженні того, що по кредиторській заборгованості перед цими двома підприємствами строк позовної давності не сплинув.
Згідно з актом про знищення первинної документації у зв'язку з відсутністю архіву і місць для зберігання від 22.10.2007, позивачем було знищено договори та іншу документацію за період діяльності з 01.01.2005 по 31.12.2006.
З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2006 було проведено державну реєстрацію припинення ТОВ “Ремметбуд” у зв'язку з визнанням його банкрутом (т. 1 а.с. 184-187). 26.06.2008 було проведено державну реєстрацію припинення ТОВ “Тієра” у зв'язку з визнанням його банкрутом (т. 1 а.с. 188-189). Таким чином, у даному випадку виключається можливість стягнення цими підприємствами з позивача кредиторської заборгованості.
Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Оскільки до складу валового доходу позивачем не були включені вищевказані суми безповоротної фінансової допомоги, це призвело до неправильного визначення об'єкту оподаткування, а відтак - до заниження суми податку на прибуток підприємства.
Крім того, між позивачем та ТОВ “Енергоремонт” було укладено договори про надання послуг від 02.04.2008 № 04/08-Н та від 01.08.2008 № 12/7Н, копії яких наявні у матеріалах справи. Вартість наданих послуг за цими договорами позивач включив до складу валових витрат за 2-4 квартали 2008 року, на загальну суму 676743 грн.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Позивачем до перевірки не було надано відповідних документів, які б підтверджували використання наданих послуг у власній господарській діяльності позивача, а також документів на підтвердження фактичного проведення виконавцем певних робіт (зразки технічних креслень, набраного тексту тощо). При перевірці ДПІ у м. Краматорську надсилало на адресу позивача відповідний запит щодо надання документів, які підтверджують використання наданих послуг у власній господарській діяльності позивача , але ці документи позивач до перевірки не надав.
Позивачем у суді першої інстанції були надані акти виконаних робіт, в яких зазначені роботи з набору тексту та технічних креслень, перепльоті роботи, але по яких спорудах та структурних підрозділах виконувались роботи не визначено. До актів виконаних робіт відсутні графіки виконання робіт на конкретних об'єктах, кошториси виконання робіт, звіти про етапи виконання робіт. Не визначено, які креслення та текст по яких об'єктах набрано, не визначено які саме документи з якою кількістю листів були набрані.
Відповідно п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" акт виконаних робіт є первинним документом - підставою для бухгалтерського обліку фінансових операцій. Такий документ повинен бути складений під час здійснення господарської операції та мати обов'язкові наступні реквізити: назва документа, дата і місце складання документа, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що не можливо прийняти доводи позивача щодо використання наданих ТОВ “Енергоремонт” послуг при здійсненні виконання ним договорів з Донецькою та Придніпровською залізницею, оскільки такі доводи документально не підтверджено. Надані позивачем акти здачі-приймання виконаних робіт, підписаних ВТМКП “Проектмаш” та ДП “Донецька залізниця”, а також ВТМКП “Проектмаш” та ДП “Придніпровська залізниця”, не доводять використання послуг, наданих ТОВ “Енергоремонт” у власній господарській діяльності позивача. У цих актах взагалі відсутнє посилання на будь-яке використання результатів робіт, виконаних ТОВ “Енергоремонт” на користь позивача.
Отже, є обґрунтованим висновок ДПІ у м. Краматорську щодо безпідставності віднесення позивачем вартості робіт, виконаних ТОВ “Енергоремонт”, до складу валових витрат, на загальну суму 676742 грн., що, в свою чергу вплинуло на правильність визначення позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість.
За змістом п. 3.2.2 акту перевірки було встановлено завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість у періоді з 01.04.2008 по 31.12.2008 на суму 267460 грн. по послугам, які не призначаються для їх використання у власній господарській діяльності підприємства, а саме - за послугами, наданими ТОВ “Енергоремонт”, що були описані вище.
За змістом п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до вимог пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання у господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Таким чином, з урахуванням обставин, встановлених судом вище, та приведених норм діючого законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у даному випадку не підлягали включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем у зв'язку з придбанням послуг у ТОВ “Енергоремонт”, зв'язок яких з їх використанням у власній господарській діяльності позивача не підтверджено.
Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами” при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 29 липня 2010 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м. Краматорська на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року по справі № 2а-4409/10/0570 за позовом виробничо-торгівельного малого колективного підприємства “Проектмаш” до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000872302/0/44975 від 06.07.2009, № 0001321701/0/44974 від 06.07.2009, № 000862302/1/57090 від 22.09.2009, № 0000862302/1/57094 від 22.09.2009, № 0000862302/2/74264 від 09.12.2009, № 0000872302/2/74265 від 09.12.2009, № 0000862302/3/7460 від 19.02.2010, № 0000872302/3/7459 від 19.02.2010 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року по справі № 2а-4409/10/0570 - залишити без змін.
Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 03 вересня 2010 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Білак С.В.
Гаврищук Т.Г.