Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
02 вересня 2010 року справа №2а-3446/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
судді - доповідача: Ястребової Л.В.
суддів: Колеснік Г.А., Ляшенка Д.В..
при секретарі судового засідання: Дровниковій К.В.
за участю представників:
від позивача: Весельська К.О.,
від відповідача: не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 червня 2010 року по справі № 2а-3446/10/1270 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодон” до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов”язання вчинити певні дії, стягнення сум ПДВ за 4 квартал 2006 року, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 червня 2010 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодон” до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов”язання вчинити певні дії, стягнення сум ПДВ за 4 квартал 2006 року задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення від 28.08.2009 року № 0000512360/1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 4 квартал 2006 року на суму 4079,00 грн.
Зобов'язано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську відобразити у карточці особового рахунку по подату на додану вартість ТОВ «Автодон» наявність бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість по декларації за 3 квартал 2006 року у сумі 4079,00 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за 3 квартал 2006 року в розмірі 4079,00 грн.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просила залишити її без задоволення.
Представники відповідача в судове засідання не з»явилися, про день слухання справи було повідомлено належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з п. 1.6. Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97р. податковим зобов'язанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
Відповідно до п. 1.7 вказаного Закону, податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 зазначеного Закону, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п. 7.7. ст. 7 зазначеного Закону.
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі - Закон) сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми такої різниці вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При від'ємному значенні - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пп. 7.7.2 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Відповідно до пп. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Як встановлено п.п. 7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п. 7.7 ст.7 Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Як встановлено судом першою та апеляційною інстанцією, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодон» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 20.06.1995 року та присвоєно ідентифікаційний код 21843398.
ТОВ «Автодон» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100098167, виданим 13.02.2008 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську.
27 жовтня 2006 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 3 квартал 2006 року, за якою від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 550098 грн.
За результатами виїзної документальної перевірки ТОВ «Автодон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за ІV квартал 2006 року було складено довідку від 13.04.2007 року № 469/23-6/21843398. Порушень під час здійснення перевірки не було виявлено.
Під час здійснення перевірки відповідачем Ленінською МДПІ у м. Луганську направлено запити до інших податкових інспекцій щодо проведення зустрічних перевірок, а саме в даному випадку до ДПІ у Святошинському районі м. Київа по взаємо рахункам з ВАТ «Промтехмонтаж-2».
З 20.07.2009 року було проведено невиїзну перевірку ТОВ «Автодон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за 4 квартал 2006 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у 3 кварталі 2006 року.
ТОВ «Автодон» отримало акт перевірки №658/23-616/21843398 від 23.07.2009 року та податкове повідомлення-рішення від 28.07.2009 року № 0000512360/0 про результати невиїзної перевірки ТОВ «Автодон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за 4 квартал 2006 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у 3 кварталі 2006 року.
В акті перевірки зазначено, що в результаті перевірки з питань правових відносин з ТОВ «Автодон» було встановлено, що відносини в 3 кварталі 2006 року виникали з ВАТ «Промтехмонтаж-2». Роботи здійснювалися з залученням субпідрядників, одним з яких є ТОВ «Інтербудлайф», яке визнано банкрутом у судовому порядку, у зв'язку з чим немає можливості провести зустрічну перевірку та підтвердити факт надмірної сплати податку, а також не можливо встановити період виникнення податкових зобов'язань ТОВ «Інтербудлайф» як це зазначено у п.п.7.3.1 ,п . 7.3. ст. 7 «Про податок на додану вартість».
Позивач, не погодившись з результатами перевірки звернулося до Ленінської МДПІ у м.Луганську із запереченням на акт перевірки № №658/23-616/21843398 від 23.07.2009 року, на що ТОВ «Автодон» отримало відповідь на заперечення, у якій зазначено, що вимоги викладені ТОВ «Автодон» у своєму запереченні задовольнянню не підлягають. На адресу надійшло нове податкове повідомлення-рішення від 28.08.2009 року №0000512360/1.
Твердження відповідача про обов'язковість надходження сум ПДВ до бюджету для нарахування бюджетного відшкодування з посиланням на п.1.8. ст.1 Закону не заслуговують на увагу, оскільки зазначений пункт визначає поняття бюджетного відшкодування, яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з його надмірною сплатою. Розглядаючи ці норми разом з нормами п.7.7. ст. 7 Закону, слід зробити висновок, що відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету.
Таким чином, податкові органи, як органи владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, мають діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону, відповідач повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається та не заперечував представник відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції, що висновок по відшкодуванню в частині відшкодування ПДВ ТОВ «Автодон» по декларації за 4 квартал 2006 року у розмірі 4079,00 грн. не надав до органів казначейства та не надсилав на адресу позивача податкового повідомлення, в якому б були зазначені підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування при проведенні перевірки 13.04.2007 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 червня 2010 року по справі № 2а-3446/10/1270 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автодон” до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов”язання вчинити певні дії, стягнення сум ПДВ за 4 квартал 2006 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Л.В. Ястребова
Судді: Г.А. Колеснік
Д.В. Ляшенко