Головуючий у 1 інстанції - Крилова М.М.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
02 вересня 2010 року справа №2а-13119/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
судді - доповідача: Ястребової Л.В.
суддів: Колеснік Г.А., Ляшенка Д.В.
при секретарі судового засідання: Дровниковій К.В.
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_2
від представника відповідача: Берюх О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року по справі № 2а-13119/10/0570 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов»язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов»язання вчинити певні дії - задовольнено в повному обсязі.
Постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 10.03.2010 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 12182948 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-31079, що виданий Донецьким окружним адміністративним судом 03.02.2009 року, скасовано.
Визнані протиправними дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області при винесенні постанови від 10.03.2010 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 12182948 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-31079, що виданий Донецьким окружним адміністративним судом 03.02.2009 року.
Зобов'язано Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області поновити виконавче провадження ВП № 12182948 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-31079, що виданий Донецьким окружним адміністративним судом 03.02.2009 року та виплатити стягнуту грошову суму шляхом видачі на ім'я стягувача ОСОБА_2 чеку.
Визнані протиправною бездіяльність Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо не направлення на адресу ОСОБА_2 постанови від 10.03.2010 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 12182948 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-31079, що виданий Донецьким окружним адміністративним судом 03.02.2009 року.
Визнані протиправними дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо не розгляду скарги ОСОБА_2 від 29.03.2010 року в порядку ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» та зобов'язати Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області розглянути скаргу ОСОБА_2 від 29.03.2010 року відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а постанову суду без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконанні у Підрозділі примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області перебувало виконавче провадження № 12182948 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-31079, що виданий Донецьким окружним адміністративним судом 03.02.2009 року, про стягнення з відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 грн. на користь ОСОБА_2
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Позивач звернувся до Підрозділі примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області із заявою від 26.03.2009 року, відповідно до якої позивач просить виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду, що набрало законної сили 08.01.2009 року. Крім того, позивач у заяві виявив бажання отримати суму, що підлягає стягненню відповідно до виконавчого документу, шляхом отримання чеку в установі банку.
Постановою Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 03.04.2009 року відкрито виконавче провадження по зазначеному вище виконавчому документу.
23.02.2010 року розпорядженням державного виконавця кошти перераховані стягувачу на особистий рахунок в Ощадбанку по відповідним реквізитам, зазначеним у виконавчому провадженні.
Постановою Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 10.03.2010 року зазначене вище виконавче провадження закінчено на підставі п.8 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з виконанням боржником рішення суду в повному обсязі.
Позивач оскаржує, зокрема, постанову про закінчення виконавчого провадження від 10.03.2010 року та дії відповідача при її винесенні, посилаючись на порушення з боку відповідача положень Закону України «Про виконавче провадження», а саме ігнорування вимог позивача, викладених в заяві про примусове виконання рішення від 26.03.2009 року, щодо бажання отримати суму, що підлягає стягненню, шляхом отримання чеку в установі банку.
Стаття 441 Закону України «Про виконавче провадження» визначає порядок виплати стягнених грошових сум, відповідно до якого грошові суми, стягнені з боржника, зараховуються державним виконавцем на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби.
За письмовою заявою стягувача - фізичної особи стягнуті грошові суми можуть бути перераховані державним виконавцем на рахунок стягувача в банку або в іншій фінансовій установі чи перераховані на адресу стягувача поштовим переказом. За відсутності такої заяви державний виконавець для видачі стягнутих сум виписує на ім'я стягувача чек, який підписується начальником відповідного органу державної виконавчої служби та скріплюється печаткою цього органу, за яким стягувач одержує належні йому грошові суми в установі банку. Зазначений чек видається особисто стягувачеві або його представнику під розписку.
З наведеного виходить, що для здійснення перерахування стягнутих сум на рахунок стягувача в банку необхідною умовою є наявність письмової заяви стягувача, відсутність якої обумовлює обов'язок державного виконавця виписати на ім'я стягувача чек.
Позивач заявою від 26.03.2009 року наполягав на отриманні суми, що підлягає стягненню відповідно до виконавчого документу, саме шляхом отримання чеку.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», на яку посилався відповідач приймаючи спірну постанову про закінчення виконавчого провадження від 10.03.2010 року, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Отже, підставою для закінчення виконавчого провадження згідно з вказаним пунктом зазначеної норми є повне фактичне виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Тобто, в даному випадку фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом було б стягнення з відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 грн. на користь позивача шляхом надання позивачу чеку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області підстав для закінчення виконавчого провадження у відповідності з п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Судом першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо відмови в задоволенні позовних вимог позивачу відносно зобов'язання поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа та забезпечити примусове виконання вимог виконавчого листа, що статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства гарантовано кожній особі право на судовий захист, а відповідно до ст. 8 Конституції України та ст. 8 вказаного Кодексу суд при здійсненні судочинства керується принципом верховенства права.
З огляду на наведене, права позивача (як стягувача) підлягають захисту в тому числі і у спосіб зобов'язання відповідача поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа та забезпечення примусового виконання вимог виконавчого листа, оскільки це необхідно для найбільш повного захисту прав позивача.
Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що в силу положень статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження № 12182948 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-31079, що виданий Донецьким окружним адміністративним судом 03.02.2009 року, підлягає відновленню.
Стосовно вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо не направлення на адресу позивача постанови від 10.03.2010 року про закінчення виконавчого провадження слід зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
Відповідачем копія постанови від 10.03.2010 року про закінчення виконавчого провадження у 3-денний строк з дня її винесення на адресу позивача не була надіслана.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що за загальним правилом, встановленим статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Однак, частина 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що за умови авансування стягувачем в порядку, передбаченому цим Законом, витрат на проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися учасникам виконавчого провадження рекомендованими листами.
Статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням із державним виконавцем внести на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або для покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, заявою від 26.03.2009 року позивач просить Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області надати банківські реквізити відділу ДВС для авансування витрат по надісланню поштових відправлень рекомендованою кореспонденцією.
З наведеного виходить, що позивач скористалось своїм правом, встановленим частиною 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», однак відповідачем зазначена вимога проігнорована, чим порушені права позивача як стягувача у виконавчому провадженні.
Щодо вимог позивача про визнання протиправними дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо не розгляду скарги позивача від 29.03.2010 року в порядку ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач 29.03.2010 року звернувся до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області зі скаргою на дії відповідача при винесенні постанови від 10.03.2010 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 12182948 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-31079, що виданий Донецьким окружним адміністративним судом 03.02.2009 року.
05.05.2010 року підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 надана відповідь на скаргу від 29.03.2010 року, зі змісту якої вбачається, що у зв'язку з тим, що скарга подана без додержання вимог ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», вона розглянута в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».
Колегія суддів вважає такі висновки відповідача необґрунтованими з огляду на те, що частиною 3 статті 85 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та повинна включати:
1) назву органу державної виконавчої служби, до якого подається скарга;
2) точну назву стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або знаходження (для юридичних осіб), а також назву представника сторони виконавчого провадження, коли скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (назва виконавчого документа, орган, який його видав, дата видачі виконавчого документа та його номер, резолютивна частина виконавчого документа);
4) зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яка порушена;
5) виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати подання скарги.
Зміст скарги ОСОБА_2 від 29.03.2010 року свідчить про наявність всіх необхідних реквізитів, передбачених ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на що, скарга ОСОБА_2 від 29.03.2010 року відповідає вимогам ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», а тому є скаргою, що подана у виконавчому провадженні.
Частина 4 статті 85 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що за наслідками розгляду скарги начальник органу державної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області - залишити без задоволення.
Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2010 року по справі № 2а-13119/10/0570 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов»язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Л.В.Ястребова
Судді Г.А.Колеснік
Д.В.Ляшенко