Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
03 вересня 2010 року справа №2а-4883/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарька М.Г.
Білак С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010р. у справі № 2а-4883/10/1270 (головуючий І інстанції Захарова О.В.) за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Первомайськвантажтранс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць у 2009 році,-
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010р. у справі № 2а-4883/10/1270 в задоволені позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Первомайськвантажтранс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць у 2009 році було відмовлено.
В апеляційній скарзі Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи було встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009рік, складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 249 працівників, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 10 осіб, з них протягом року на підприємстві працювало 4 інваліда.
Позивачем були нараховані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009році у розмірі 178414,44грн. та пеня в сумі 3371,76грн.
Згідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-12 для підприємств, установ, організацій установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до статті 20 наведеного Закону підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
У 2009р. на підприємстві відповідача замість10 інвалідів працювало 4.
За приписами ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995р. № 314 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), за приписами п.10 якого працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.
Позивачем не доведено факт направлення уповноваженими органами на підприємство відповідача інвалідів для працевлаштування, так само як і не доведено безпосереднє звернення інвалідів на підприємство з метою працевлаштування, тобто випадки відмови в працевлаштуванні інвалідів на підприємстві відповідача не доведені.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем надавались позивачеві звіти за формами №3-ПН про наявність вакантних посад для інвалідів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем в повному обсязі були виконані всі залежні від нього заходи, спрямовані на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідальність за виконання яких покладено на підприємство.
Колегія суддів вважає, що заявлені до стягнення санкції є адміністративно -господарськими, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин визначені у статтях 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких посвідчує підставу сплати за наявності складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем не доведений.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010р. у справі № 2а-4883/10/1270 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2010р. у справі № 2а-4883/10/1270 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: М.Г. Сухарьок
С.В. Білак