Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
02 вересня 2010 року справа №2а--3441/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губської Л.В,
суддів: Арабей Т.Г., Геращенко І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 липня 2010 року по справі за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Приватного підприємства «Луганьтопсервіс», третя особа - начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради - державний реєстратор, про визнання недійсним запису про державну реєстрацію, припинення юридичної особи,-
Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську (надалі Ленінська МДПІ) звернулась до суду першої інстанції з позовом до Приватного підприємства «Луганьтопсервіс» про визнання недійсним запису про державну реєстрацію, припинення юридичної особи. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ПП «Луганьтопсервіс» зареєстровано, як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Луганської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 26.03.2003 реєстр № 13821200000001641 та відповідно до довідки № 696-01 від 03.04.2003 року взято на податковий облік Ленінською МДПІ у м. Луганську. Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-XII, органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Ленінська МДПІ у м. Луганську не вбачає наявності порушень при здійсненні державної реєстрації відповідача з боку Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради. Таким чином, в разі, коли при виконанні своїх контрольних повноважень, податковий орган встановить факти, які впливають на дійсність проведеної державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, він вправі звертатись до суду з вимогою про визнання недійсним запису про державну реєстрацію і, як наслідок, припинення підприємницької діяльності.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 липня 2010 року провадження у справі в частині визнання недійсним запису про державну реєстрацію закрито, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Позивач, не погодившись з цим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважали, що заявлені ними вимоги щодо визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення ПП «Луганьтопсервіс» відповідають повноваженням органу державної податкової служби і компетенції адміністративних судів.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ПП «Луганьтопсервіс» зареєстровано, як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Луганської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 26.03.2003 реєстр № 13821200000001641 та відповідно до довідки № 696-01 від 03.04.2003 року взято на податковий облік Ленінською МДПІ у м. Луганську. Постановою старшого слідчого СВ ПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 та ч. 1 ст. 205 КК України та відносно ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 205 КК України - фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, стосовно яких існує заборона.
Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Статтею 104 цього Кодексу передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Статтями 10, 11 та 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року № 509-XII (надалі Закон №509-XII), передбачені випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом. В інших, не передбачених законом випадках, підстави для порушення судового провадження у справі по спору з приводу реалізації податковим органом компетенції, ініційованому цим органом, відсутні.
Так, згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України № 509-XII, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV (надалі Закон № 755-IV), який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України № 755-IV, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Частиною 2 статті 38 цього Закону встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що обставини, які згідно вказаної норми є підставами для припинення юридичної особи, підлягають встановленню в судовому процесі як підстава для прийняття відповідного судового рішення та не є предметом самостійних позовних вимог, що, в свою чергу, викладено Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 21 січня 2010 року К-13882/07, від 01 квітня 2010 року № К-20676/07.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування ухвали немає.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 липня 2010 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 липня 2010 року по справі за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Приватного підприємства «Луганьтопсервіс», третя особа начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради - державний реєстратор про визнання недійсним запису про державну реєстрацію, припинення юридичної особи - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Колегія суддів: Л.В. Губська
(Підписи)
Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко