Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.
Суддя-доповідач - Білак С.В.
03 вересня 2010 року справа №2а-12504/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого судді Білак С.В.,
суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г.,
при секретарі судового засідання Васильєві Є.С.
за участю сторін:
позивача: ОСОБА_2
представників відповідача: Багачевої О.О., Кузнєцової Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року по справі № 2а-12504/10/0570 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 03.07.2009 № 0000481742/0/9088/10/17-113 про донарахування податку на додану вартість на суму 6977 грн. і штрафних санкцій у розмірі 4338,50 грн., від 03.07.2009 № 0000481742/0/9087/10/17-113 про донарахування суми податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 3815,48 грн., -
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 03.07.2009 № 0000481742/0/9088/10/17-113 про донарахування податку на додану вартість на суму 6977 грн. і штрафних санкцій у розмірі 4338,50 грн., від 03.07.2009 № 0000481742/0/9087/10/17-113 про донарахування суми податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 3815,48 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року у задоволені позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме: ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ст. 11, ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п. 1.3, 1.7, 1.8, 2.1.4, 2.3.2, 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327
Позивач у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, у період з 03.06.2009 по 17.06.2009 посадовими особами ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька на підставі направлення № 001806/488 від 03.06.2009 та плану-графіку перевірок було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009.
Згідно з наказом начальника ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 17.06.2009 № 314 «Про продовження термінів планової виїзної перевірки» та виданого відповідно до цього наказу направлення від 18.06.2009 № 001824/544 термін планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 подовжено з 18.06.2009 до 24.06.2009, але перевірка була закінчена 17.06.2009 р. про що зазначено у акті від 22.06.2009 № 2786/17-113, складеному за результатами перевірки.
За наслідками перевірки ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 03.07.2009 № 0000471742/0/9087/10/17-113, яким на підставі акту перевірки, підпункту «г» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з п.п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 цього Закону позивачу визначене податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 3815,48 грн.;
- від 03.07.2009 № 0000481742/0/9088/10/17-113, яким на підставі акту перевірки, підпунктів «а, б» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з п.п. 17.1.1, п.п. 17.1.2, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього Закону позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 11315,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 6977 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4338,50 грн.
Як вбачається з висновків акту перевірки, податковим органом було встановлено порушення позивачем наступних вимог законодавства:
- п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді здавання позивачем протягом грудня 2008 року, січня-березня 2009 року декларацій з ПДВ за квартальний податковий період замість передбаченого законодавством місячного податкового періоду;
- п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді ненадання декларації з ПДВ за 2 кв. 2007 року;
- п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, на 5312 грн. за рахунок не віднесення до складу податкового зобов'язання та податкового кредиту сум ПДВ у 2 кв. 2007 року та 1-2 кв. 2008 року (у 2 кв. 2007 року на 953 грн., у 1 кв. 2008 року на 3355 грн., у 2 кв. 2008 року на 1004 грн.);
- п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді віднесення до складу податкового кредиту у 2 кв. 2008 року суми ПДВ у розмірі 725 грн., сплаченої позивачем у зв'язку з придбанням товарів, які не використовувались в оподатковуваних операціях;
- п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у вигляді ненадання Книги обліку доходів та витрат за формою № 10 у зв'язку з її відсутністю;
- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів країни від 26.12.1992 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» у вигляді заниження оподатковуваного доходу за 2008 рік на 25436,58 грн., у результаті чого податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності за 2008 рік занижено на 3815,48 грн.
Дослідженням розрахунку суми податкових зобов'язань і штрафних санкцій, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями, встановлено, що ці суми розраховані на підставі встановлених перевіркою даних про суми заниження податку та у відповідності до вимог п.п. 17.1.1, 17.1.2, 17.1.3, 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
У апеляційній скарзі та в судовому засіданні позивач не спростував вказані вище висновки податкового органу, не надав суду відповідних доказів, які б доводили відсутність з його боку порушень вимог податкового законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги посилання позивача в якості підстав для визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень порушень встановленого законодавством порядку складання та оформлення акту перевірки.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 1.3 Порядку № 327 1.3. за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Відповідно до п.п. 1.4 -1.6 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за результатами проведеної документальної перевірки складається акт документальної перевірки, який повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема, норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадової особи податкових органів, яка проводила перевірку. В акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства.
У пункті ІІІ розділу 2 Порядку № 326 визначено, що саме повинно міститись у висновку акту перевірки. Зокрема, у цьому розділі акта документальної перевірки відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового та валютного законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів. В акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій та адміністративних штрафів за встановлені порушення.
Акт перевірки є документ, в якому викладаються результати такої перевірки у вигляді висновків. Акт перевірки не визначає дій, які необхідно вчинити, і не породжує за собою правових наслідків у вигляді вчинення таких дій. Також акт перевірки не визначає розмір податкових зобов'язань та штрафних санкцій. Юридичне значення для позивача мають саме податкові повідомлення-рішення ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, прийняті за результатами проведеної перевірки, а не акт перевірки.
Таким чином, порушення порядку оформлення акту перевірки, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, по суті є формальними порушеннями, які не тягнуть за собою визнання недійсними податкових повідомлень-рішень податкового органу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 03.07.2009 № 0000481742/0/9088/10/17-113 про донарахування податку на додану вартість на суму 6977 грн. і штрафних санкцій у розмірі 4338,50 грн., від 03.07.2009 № 0000481742/0/9087/10/17-113 про донарахування суми податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 3815,48 грн.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року по справі № 2а-12504/10/0570 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 03.07.2009 № 0000481742/0/9088/10/17-113 про донарахування податку на додану вартість на суму 6977 грн. і штрафних санкцій у розмірі 4338,50 грн., від 03.07.2009 № 0000481742/0/9087/10/17-113 про донарахування суми податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 3815,48 грн. - залишити без змін.
Ухвала складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 03 вересня 2010 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Білак С.В.
Судді: Сухарьок М.Г.
Гаврищук Т.Г.