Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.
Суддя-доповідач - Лях О.П.
02 вересня 2010 року справа №2а-1490/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Лях О.П.,
суддів : Малашкевича С.А, Блохіна А.А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду
від 11 червня 2010 року
у адміністративній справі № 2а-1490/10/1270
за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріз»
третя особа Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради
про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи, -
Ленінська МДПІ у м. Луганську звернулась до ТОВ «Бріз» про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року закрито провадження у справі № 2а-1490/10/1270 за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріз», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, в частині позовних вимог про визнання недійсним запису від 29 листопада 2000 року № 25370169Ю0010868 про державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Бріз», у зв'язку з тим, що дані позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Статтею 104 КАС України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, встановлені, зокрема статями 10, 11 та 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». В інших, не передбачених законом випадках, підстави для порушення судового провадження у справі по спору з приводу реалізації податковим органом компетенції, ініційованому цим органом, відсутні.
Так, згідно з п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, які згідно вказаної норми є підставами для припинення юридичної особи, підлягають встановленню під час судового розгляду, як підстава для прийняття відповідного судового рішення та не є предметом самостійних позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року у справі № 2а-1490/10/1270 - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року у справі № 2а-1490/10/1270 за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріз» про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи, третя особа Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий О.П. Лях
Судді С.А. Малашкевича
А.А. Блохіна