Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.
Суддя-доповідач - Василенко Л.А.
02 вересня 2010 року справа №2а-9709/10/0570
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого Василенко Л.А., суддів Юрко І.В., Юрченко В.П.,
при секретареві судового засідання Солодько О.І.,
з участю представника позивача Глотова Ю.О.,
представника відповідача Воробйової С.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Авто» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 липня 2010 року у справі № 2а-9709/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Авто» до державної податкової інспекції в Київському районі м.Донецька про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дій, і
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 8 липня 2010 року в задоволенні уточненого (арк. справи 57) позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Авто» до державної податкової інспекції в Київському районі м.Донецька про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дій відмовлено в повному обсязі.
Позивач з таким судовим рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати через порушення норм діючого законодавства та винести нове рішення, яким задовольнити вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі, зокрема, зазначив, що відповідачем порушений п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС.
В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та дав пояснення, аналогічні викладеним у апеляційній скарзі.
Представник відповідача вважала доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, надала письмові заперечення, просила судове рішення першої інстанції залишити без змін, оскільки воно прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас-Авто» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Донецької міської ради 20.04.1998, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 37-39).
16.12.2009 року позивач надіслав на адресу державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька уточнюючі розрахунки з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 15.12.2009 року за періоди, у яких виправляються помилки: червень 2008р.- вересень 2009р. (арк. справи 7, 18-33).
17.12.2009 року позивач надіслав відповідачу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 16.12.2009 року з податку на прибуток за періоди, у яких виправляються помилки: І квартал 2007р. - 2009р. (арк.справи 6, 8-17).
Податковий орган отримав вказані вище уточнюючі розрахунки поштою 22.12.2009 року, що підтверджено Журналом обліку листів, які надійшли поштою, наданим відповідачем у судове засідання.
23.12.2009 року слідчим по ОВС ВРКС СВ ПМ ДПА в Донецькій області в межах розслідування кримінальної справи № 180-530/5 за ст. 212 ч. 3 КК України у відношенні директора ТОВ «Донбас-Авто» ОСОБА_4 прийнято постанову про здійснення виїмки (арк. справи 62), згідно з якою у ДПІ у Київському районі м. Донецька необхідно вилучити облікову та звітну справу ТОВ «Донбас-Авто», а також актів документальних перевірок фінансово-господарської діяльності підприємства, інших документів, які можуть мати доказове значення по справі, за період часу з 01.01.2005 року по теперішній час. Проведення виїмки доручено співробітникам ВПМ ДПІ у Київському районі м. Донецька.
30.12.2009 року посадовою особою ВПМ ДПІ у Київському районі м. Донецька складений протокол виїмки, з якого вбачається, що здійснено вилучення, у т.ч. уточнюючих розрахунків з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за періоди, у яких виправляються помилки, - червень 2008р.- вересень 2009р., та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 16.12.2009 з податку на прибуток за періоди, у яких виправляються помилки, - І квартал 2007р. - 2009р. (арк. справи 63-67)
Відповідно до записів Журналу обліку листів (арк. справи 75-79), які надійшли поштою до ДПІ у Київському районі м. Донецька, 21.01.2010 року до відповідача надійшли податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «Донбас-Авто», які були вилучені посадовою особою ВПМ ДПІ у Київському районі м. Донецька згідно протоколу виїмки від 21.01.2010 року (арк. справи 69).
10.02.2010 року до відповідача надійшла податкова декларація з податку на прибуток ТОВ «Донбас-Авто», яка вилучена посадовою особою ВПМ ДПІ у Київському районі м.Донецька згідно протоколу виїмки від 11.02.2010 року (арк. справи 68).
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Вищезазначені обставини справи, встановлені судом першої інстанції, не є спірними та знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.
Позивач вважає, що відповідач в триденний строк з дня отримання декларацій повинний був їх або прийняти та внести в інформаційну базу податкового органу відомості, які викладені в уточнюючій декларації, або направити платникові податку повідомлення про невизнання органом державної податкової служби вказаної декларації, як податкової звітності та з пропозицією подати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.
З позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати неправомірними дії відповідача, які виразилися у неприйнятті податкових декларацій, просить зобов'язати прийняти податкові декларації, зареєструвати їх, внести в інформаційну базу відомості, викладені у наданих деклараціях.
Відповідач не заперечує факт подання уточнюючих податкових декларацій, зазначає, що вони зареєстровані, але провести їх перевірку на відповідність правильності заповнення податкової звітності не має можливості, оскільки всі документи ТОВ «Донбасавто» вилучені в рамках розслідування кримінальної справи.
За змістом абз. 1-3 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.
Позивач наполягав, що надіслані поштою уточнюючі розрахунки та податкові декларації, не були прийняті посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Донецька.
Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що до надісланих поштою уточнюючих розрахунків та декларацій не були долучені відповідні заяви на ім'я керівника податкової інспекції із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти уточнюючі розрахунки, та/або із зазначенням дати такої відмови. Надіслані позивачем розрахунки та декларації отримані відповідачем поштою та зареєстровані у Журналі обліку листів, які надійшли поштою.
Крім того, як передбачено абз. 4 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.
Позивач не надав суду доказів того, що ним було здійснено погашення податкових зобов'язань, визначених у складених ним уточнюючих розрахунках та деклараціях.
Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про неможливість стверджувати, що з боку ДПІ у Київському районі м. Донецька мала місце відмова ТОВ «Донбас-Авто» у прийнятті уточнюючих розрахунків та декларацій, що, в свою чергу, обумовлює відсутність в діях відповідача протиправності.
Абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827 затверджені Методичні рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, які носять обов'язків характер для органів податкової служби.
Пунктом 4.5 цих Методичних рекомендацій встановлено, що якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація.
У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону N 2181.
Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання" (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій).
Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181).
У Базі даних адресата звітності ця податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус "Не визнано як податкова декларація" з обов'язковим зазначенням підстав невизнання, а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення ОДПС (про невизнання податкової звітності як податкової декларації) та дата його відправки.
Для інформування платників податків про відповідальність та наслідки повернення податкової звітності на дошці об'яв або інших інформаційних стендах в операційних залах розміщується витяг із Закону N 2181 (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4).
Сторонами не заперечується факт невнесення до відповідної інформаційної бази ДПІ у Київському районі м. Донецька інформації про отримані відповідачем 22.12.2009 року, 21.01.2010 року та 10.02.2010 року уточнюючі розрахунки та податкові декларації.
Але, отримані відповідачем 21.01.2010 року та 10.02.2010 року податкові декларації з ПДВ та податку на прибуток були вилучені в ДПІ у Київському районі м. Донецька відповідно до протоколів виїмки від 21.01.2010 року та 11.02.2010 року, що позбавило відповідача можливості у триденний термін від дня отримання звітності вчинити дії, встановлені п. 4.5 вказаних вище Методичних рекомендацій.
Отримані відповідачем 22.12.2009 року уточнюючі розрахунки з ПДВ та податку на прибуток також вилучені в ДПІ у Київському районі м. Донецька, але лише 30.12.2009 року, про що свідчить протокол виїмки. Тобто у триденний термін від дня отримання звітності відповідачем не були вчинені дії, встановлені п. 4.5 вказаних вище Методичних рекомендацій. Разом із тим, позивач таку бездіяльність відповідача в межах даного судового розгляду не оскаржував. Судом першої інстанції роз'яснювалося позивачу його право уточнити позовні вимоги, але позивач цим правом не скористався. Отже, у відповідності до положень ч. 2 ст. 11 КАС України розгляд даної адміністративної справи здійснювався судом першої інстанції в межах заявлених позовних вимог.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами, що на теперішній час в проваджені Київського районного суду м.Донецька знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 за ст.ст. 212 ч.3, 27 ч.3 КК України, до якої долучені спірні уточнюючі розрахунки та декларації вилучені з ДПІ у Київському районі м. Донецька.
Відповідно до ст. 67 КПК України суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, спірні уточнюючі розрахунки та декларації вилучені з ДПІ у Київському районі м. Донецька будуть досліджені у судовому засіданні в межах розгляду кримінальної справи та їм буде надана відповідна правова оцінка судом.
До того ж, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні уточнюючі розрахунки та декларації вилучені з ДПІ у Київському районі м. Донецька за постановою слідчого про проведення виїмки та залучені до матеріалів кримінальної справи, то це виключає можливість зобов'язання відповідача вчинити будь-які дії щодо цих уточнюючих розрахунків та декларацій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та задовольнив позов з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування постанови суду не встановлено.
Ухвала в повному обсязі складена 2 вересня 2010 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Авто» залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 липня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Авто» до державної податкової інспекції в Київському районі м.Донецька про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дій залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Головуючий Л.А. Василенко
Судді І,В.Юрко
В.П. Юрченко