Головуючий у 1 інстанції - Масенко Д.Є.
Суддя-доповідач - Василенко Л.А.
02 вересня 2010 року справа №2а-554/10/1213
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого Василенко Л.А., суддів Юрко І.В., Юрченко В.П.,
розглянула в порядку письмового провадження в приміщенні суду апеляційну скаргу військової частини А 3666 на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 22 січня 2010 року у справі № 2а-554/10 за позовом військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах ОСОБА_2 до військової частини А 3666 про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення, і
Постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 22 січня 2010 року позов військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах ОСОБА_2 до військової частини А 3666 про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення задоволений в повному обсязі: визнані неправомірними дії військової частини А 3666 щодо невиплати ОСОБА_2 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2009 рік та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 невиплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 2811,03 грн.
Відповідачем на зазначене судове рішення подана апеляційна скарга, в якій просить його скасувати та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі через порушення норм матеріального права. Зокрема зазначив, що судом першої інстанції не врахований п. 1.4 Наказу Міністерства оборони України № 625 від 28.10.2006р. «Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України», згідно якого начальник військової частини є розпорядником коштів 3-го найнижчого рівню, використовує кошти в межах асигнувань виділених забезпечуючим фінансовим органом. Оскільки на рахунок військової частини кошти на виплату грошової допомоги не надходили, тому заборгованість виникла не з вини військової частини.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач з 2004 року проходить військову службу за контрактом у військовій частині А 3666.
Майору ОСОБА_2 наказано виплатити грошову допомогу на оздоровлення, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294 та наказом МОУ від 11.06.2008р. № 260 у розмірі місячного грошового забезпечення за 2009 рік в сумі 2868,4 грн., що підтверджено витягом з наказу № 129 від 07.07.2009р. (арк. справи 5).
Матеріальна допомога ОСОБА_2 нарахована до видачі в розмірі 2811,03 грн., що підтвердженоа роздавальною відомістю за 2009 рік (арк. справи 6).
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що з пояснень ОСОБА_2 військовому прокурору Луганського гарнізону вбачається, що ОСОБА_2 з 2004 року проходить військову службу на посаді командира військової частини А 3666-VІ (арк. справи 4).
З витягу із наказу командира військової частини А 3666 (по стройовій частині) № 129 від 07.07.2009р. вбачається, що майор ОСОБА_2 (начальник станції дальньої радіонавігації (військова частина А 3666-VІ) вибув у щорічну основну відпустку у м.Луганськ з 20.07.2009р. на 30 діб до 18.08.2009р. (арк. справи 5). Вищезазначеним наказом визначено виплатити майору ОСОБА_2 грошову допомогу на оздоровлення передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294 та наказом МОУ від 11.06.2008р. № 260 у розмірі місячного грошового забезпечення за 2009 рік в сумі 2868,4 грн.
З роздавальної відомості на виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік офіцерам, прапорщикам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом А 3666-ІV вбачається, що майору ОСОБА_2 за 2009 рік нарахована грошова допомога на оздоровлення за 209 рік в сумі 2868,4 грн., з врахуванням відчислено до Пенсійного фонду (2%) позивачеві до зарахування на картковий рахунок визначено 2811,03 грн. (арк. справи 6).
Отже, судами першої і апеляційної інстанції встановлено, визнано сторонами та не оспорюється відповідачем, що позивачеві нарахована до виплати грошова допомога на оздоровлення за 2009 рік в сумі 2811,03 грн., але до теперішнього часу не виплачена.
Відповідно до частини 5 ст. 17 Конституції України, ст. 16 Закону України "Про Збройні Сили України", а також ст. 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей і гарантує військовослужбовцям отримання за рахунок держави помешкання, фінансового, речового, продовольчого, медичного та інших видів забезпечення у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, що стимулюють їх зацікавленість у військовій службі.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до п.п, 3 п. 5 Постанови Кабінету МіністрівУкраїни від 7.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надається право надавати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Пунктом 30.1 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого І наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі вибуття в щорічну основну відпустку виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення .
Грошова допомога на оздоровлення підлягає виплаті військовослужбовцям, яким надана щорічна основна відпустка, тривалість якої визначена відповідно до законодавства України.
Коллегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо відсутності фінансування виплат грошової допомоги на оздоровлення, оскільки відсутність належного бюджетного фінансування таких виплат не позбавляє позивача права на їх отримання. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і вирішив спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування постанови суду не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст.200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст.254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу військової частини А 3666 залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 22 січня 2010 року у справі за позовом військового прокурору Луганського гарнізону в інтересах ОСОБА_2 до військової частини А 3666 про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею чинності.
Головуючий Л.А. Василенко
Судді В.П. Юрченко
І.В. Юрко