Головуючий у 1 інстанції - Тріфанова С.С.
Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.
01 вересня 2010 року справа №2а-4270/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року по справі № 2а-4270/10/1270 за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська до Приватного підприємства “Транс-Лайн-Л”, третя особа управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи, -
Позивач звернувся до суду з позовом Приватного підприємства “Транс-Лайн-Л”, третя особа управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року про закриття провадження в адміністративній справі щодо частини позовних вимог, закрито провадження у справі № 2а-4270/10/1270 за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська до Приватного підприємства “Транс-Лайн-Л” в частині позовних вимог про визнання недійсним запису про державну реєстрацію Приватного підприємства “Транс-Лайн-Л”, у зв'язку з тим, що дані позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Ця норма кореспондується із ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, встановлені, статями 10, 11 і 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ. В інших, не передбачених законом випадках, підстави для порушення судового провадження у справі по спору з приводу реалізації податковим органом компетенції, ініційованому цим органом, відсутні.
Так, відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 року № 5, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ” від 15 травня 2003 року № 755-IV, який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-IV, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Частиною 2 ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-IV встановлено, що підставами для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Частиною 2 ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-IV встановлено, що підставами для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обставини, які згідно вказаної норми є підставами для припинення особи, підлягають встановленню в судовому процесі як підстава для прийняття відповідного судового рішення та не є предметом самостійних позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової в м. Луганську - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року по справі № 2а-4270/10/1270 про закриття провадження в адміністративній справі щодо частини позовних вимог за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової в м. Луганську до Приватного підприємства “Транс-Лайн-Л” про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи - залишити без змін.
Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті 1 вересня 2010 року.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Гаврищук Т.Г.
Білак С.В.