Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.
Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.
01 вересня 2010 року справа №2а-7380/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,
при секретарі Чеплигіні П.І.,
за участю: від позивача Церковна Т.А., відповідач не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року по справі № 2а-7380/10/0570 за позовом Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства “Добропіллявугілля” про стягнення податкового боргу зі збору за геологорозвідувальні роботи та плати за користування надрами у розмірі 772057,56 грн., -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства “Добропіллявугілля” про стягнення податкового боргу зі збору за геологорозвідувальні роботи та плати за користування надрами у розмірі 772057,56 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач не погодився з постановою суду і подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову, так як вона постановлена з порушення норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що державне підприємство “Добропіллявугілля” є юридичною особою, зареєстроване 11.03.2003 виконавчим комітетом Добропільської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Відповідача включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32186934. Відповідач здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого Міністром вугільної промисловості України . З 01.04.2003 підприємство взято на податковий облік до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно з податкового повідомлення-рішення від 24.02.2010 №0000192340/0, розрахунків плати за користування надрами за 2009 рік №23690, розрахунків за геологорозвідувальні роботи за ІІ, ІІІ, ІV квартали 2009 року №№ 18230, 18229, 23691 відповідно, розрахунків плати за користування надрами за 2009 рік №24247, №24248, розрахунків за геологорозвідувальні роботи за ІІІ, ІV квартали 2009 року №№18897,24246 відповідно відповідачем самостійно визначено 647335,26грн. за геологорозвідувальні роботи та плата за користування надрами.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість відповідача перед бюджетом з сформована внаслідок несплати податкових зобов'язань зі збору за геологорозвідувальні роботи та плати за користування надрами минулих періодів. Позивач суми, сплачені відповідачем як поточні податкові зобов'язання, протиправно враховував їх на погашення податкового боргу минулих періодів, що підтверджується наступними платіжними дорученнями : №1465 від 30.09.2009 року на суму 20000грн., №1567 від 21.10.2009 року на суму 20000грн., №1658 від 12.11.2009 року на суму 27131,09грн., №1775 від 07.12.2009 року на суму 562,44грн., №1843 від 19.12.2009 року на суму 38937,56грн., №57 від 29.01.2010 року на суму 30362,76грн., №170 від 26.02.2010 року №62000грн., №1659 від 12.11.2009 року на суму 86281,69грн., №1778 від 07.12.2009 року на суму 5062,50грн., №1844 від 18.12.2009 року на суму 11300грн., №58 від 29.01.2010 року на суму 71000грн., №128 від 19.02.2010 року на суму 39297,57грн., №284 від 19.03.2010 року на суму 32000грн., №103 від 02.11.2009 року на суму 17522,21грн., №201 від 01.12.2009 року на суму 175522,21грн., №313 від 29.12.2009 року на суму 17522,21грн., №54 від 01.02.2010 року на суму 17522,21грн., №134 від 26.02.2010 року на суму 2493,40грн., №943 від 29.09.2009 року на суму 74600грн., №089 від 30.10.2009 року №101000грн., №133 від 11.11.2009 року №291,85грн., №271 від 18.12.2009 року на суму 16500грн., №39 від 29.01.2010 року на суму 109000грн., №98 від 19.02.2010 року на суму 59756,86грн., №204 від 19.03.2010 року на суму 46000грн., №944 від 29.09.2009 року №33700грн., №018 від 21.10.2009 року на суму 33700грн.,№131 від 11.11.2009 року на суму 11769,94грн., № 272 від 18.12.2009 року на суму 46500грн., №38 від 29.01.2010 року на суму 36896,23грн., №132 від 11.11.2009 року на суму 36,44грн., №119 від 25.02.2010 року на суму 9213,43грн., №136 від 26.02.2010 року на суму 66000грн., №102 від 02.11.2009 року на суму 4098,22грн., №53 від 01.02.2010 року на суму 4098,22грн., №143 від 01.03.2010 року на суму 4098,22грн., №202 від 01.12.2009 року на суму 4098,23грн., №312 від 29.12.2009 року на суму 4098,22грн.
Відповідно до п.1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку, від 21.01.2004, № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Далі- Інструкція) передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.
Пункт 3.8 Інструкції передбачає, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками, тобто суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Добропільська ОДПІ не мала права розпоряджатися перерахованими коштами за призначенням на свій розсуд.
Судова колегія зазначає, що ні спеціальним Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III, ні іншою нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 02 серпня 2010 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року по справі № 2а-7380/10/0570 за позовом Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства “Добропіллявугілля” про стягнення податкового боргу зі збору за геологорозвідувальні роботи та плати за користування надрами у розмірі 772057,56 грн. - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року по справі № 2а-7380/10/0570 - залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 01 вересня 2010 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Білак С.В.
Гаврищук Т.Г.