Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
02 вересня 2010 року справа №2а-17418/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Сіваченка І.В.
суддів Горбенко К.П., Шишова О.О.
при секретарі Запорожцевій Г.В.
за участі
представника відповідача Ламєкіна С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року у справі № 2а-17418/10/0570 за позовом ОСОБА_3 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції «про визнання недійсним податкового повідомлення», -
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції «про визнання недійсним податкового повідомлення».
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року у справі № 2а-17418/10/0570 позов було задоволено частково, а саме: визнано недійсним податкове повідомлення № 0002601741/0 від 23.06.2010 року, прийняте Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією, в сумі 1517,17 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем 31.03.2010 року було надано до податкового органу декларацію про доходи, в якій зазначено сума доходу, одержаного в результаті отримання спадщини. Відповідно до абз. «д» п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» об'єкти спадщини платника податку поділяться з метою оподаткування на кошти, а саме: готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю. У даному випадку до суми отриманих у спадок коштів було застосовано ставку податку, визначену у п.п. «б» п.п. 13.2.1 ст. 13 Закону України«Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 року у розмір 5%. Таким чином, податкове повідомлення від 23.06.2010 року № 0002601741/0 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1842,56 грн. винесене відповідно до норм діючого податкового законодавства та у відповідності до листа ДПА України № 2486/Д/17-0715 від 24.05.2007 року.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. позивачка до апеляційного суду не прибула, письмовою заявою просила розглянути справу за своєї відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.
24 квітня 2009 року нотаріусом Миколаївської державної нотаріальної контори посвідчено, що на підставі заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Миколаївської селищної ради народних депутатів м. Слов'янська 05.08.1994 року за реєстром № 831, спадкоємцем майна гр. ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є гр. ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право спадщини за заповітом (а.с. 8).
Спадкове майно складається з вкладів з нарахованими відсотками, спеціальними та компенсаційними рахунками до них, що знаходяться на схороні у Слов'янському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Миколаївка, 2868/040 на особових рахунках № 91551/9622, 91551/541, № 07900502, 05700718, належні спадкодавці на підставі довідки № 989 від 25.02.2009 року, виданого Слов'янським відділенням ВАТ «Державний ощадний банк України» в розмірі 15905,84 грн.; вкладів з нарахованими відсотками, спеціальними та компенсаційними рахунками до них, що знаходяться на схороні у Слов'янському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Миколаївка, 2868/0107 на особових рахунках № 91551/2315, № 51551/5602, № 7131, № 05701057, № 02657, № 6351, № 91551/1417, належні спадкодавцеві на підставі довідки № 898 від 25.02.2009 року, виданої Слов'янським відділенням «ВАТ «ДОБ України» на суму 14437,60 грн.; акції простих в кількості 255 штук з нарахованими дивідендами ВАТ «Краматорський завод важкого машинобудування» на особовому рахунку № 327564/417, належних спадкодавці на підставі витягу з реєстру власних іменних цінних паперів, виданої ТОВ «Об'єднана реєстраційна компанія» від 07.11.2008 року за № 06/23144 на суму 78,75 грн.; квартира № 27 у будинку № 1, розташованого по в. Миру у м. Миколаївка, належної спадкодавці на підставі свідоцтва про право власності, виданого Слов'янською державною районною електростанцію 17.11.1993 року та зареєстрованого в КП «Бюро технічної інвентаризації м. Слов'янська» 10.12.1993 року та записано до реєстрової книги за № 363/2 на суму 4470 грн.; земельна ділянка, розташована на території Рай-Олександрівської селищної ради с. Пискунівка Слов'янського району по в. Корсунівська, розміром 0,1920 га, переданої для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарчих споруд, належної спадкодавці на підставі державного акту на право приватної власності на землю на суму 1959,02 грн.
Відповідно ст. 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платники податку зобов'язані у строки, визначені цим Законом або іншими законами подати до податкового органу річну декларацію про майновий стан і доходи.
На виконання зазначеної норми, позивач 31.03.2010 року подав до податкової інспекції декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2008 року або за інший період звітного року, в якій зазначив, що отримав дохід відповідно до свідоцтв на право на спадщину на загальну суму 36851,21 грн.
На підставі поданої декларації податковим органом виставлена сума податкового зобов'язання у розмірі 1842,56 грн., що підтверджується податковим повідомленням форми «Ф» № 0002601741/0 від 23.06.2010 року, яке було отримано позивачем (а.с. 7).
Суд вважає, що податковим органом при здійснені розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб на підставі поданої позивачем Декларації про доходи за 2009 рік невірно застосовані норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а також не враховано норми Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» та Закону України «Про державний внутрішній борг України», що підтверджується наступним.
У відповідності до п.п. 4.3.23 п.4.3. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються і не підлягають відображенню в річній податковій декларації.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про державний внутрішній борг України» до складу боргових зобов'язань Уряду України включається також частина боргових зобов'язань Уряду колишнього Союзу РСР, прийнята на себе Україною, що відповідає сумі, яка на 01 жовтня 1996 року становить 131,96 млрд. гривень.
Відповідно до Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» Держава зобов'язується забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян і гарантує їх компенсацію у встановленому порядку.
Статтею 5 вказаного закону встановлено, що Установи Ощадного банку України на підставі цього Закону протягом грудня 1996 року - березня 1997 року проводять одноразову індексацію вкладів громадян. На проіндексовані суми, що знаходяться на позабалансовому рахунку Ощадного банку України, вкладнику видається ощадна книжка.
На виконання ст. 5 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» установами Ощадбанку України проведено одноразову індексацію вкладів громадян і на проіндексовані суми, що обліковуються на позабалансовому рахунку Ощадбанку, видали вкладникам ощадні книжки, на підставі яких виникає право на отримання компенсаційних сум в майбутньому у разі перерахування коштів на кореспондентський рахунок Ощадбанку з Державного бюджету України.
За своєю суттю, компенсаційний рахунок - це фактично оформлення права на отримання компенсації заощаджень громадян за певних умов. Однією з таких умов є фінансові можливості держави. Отже, на позабалансовому рахунку матеріально проіндексованої суми не існує, існує лише запис про розмір проіндексованої суми грошових коштів.
Таким чином, враховуючи норми ст.ст. 5, 6 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», а також той факт, що суми грошових коштів, які зафіксовані в ощадних книжках, виписаних Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» матеріально не існують, тому суми на компенсаційних рахунках до отримання коштів з Державного бюджету України реальної вартості не мають, тому вкладами не являються.
Такої думки додержується і Європейський суд з прав людини, який в остаточному рішенні від 2 липня 2002 року по справі за заявою ОСОБА_6 та інших проти України зазначив, що кошти, які відповідають проіндексованій вартості вкладів належать до коштів Державного казначейства України, які держава виділяє на певних умовах.
З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що органи податкової служби при здійсненні розрахунку суми податку, нарахуванні податкового зобов'язання з доходів фізичних осіб на підставі поданої позивачем Декларації про доходи за 2009 рік повинні враховувати вимоги п.п. 4.3.23 п.4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.ст. 5, 6 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», що не було здійснено Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією.
В іншій частині (щодо позовних вимог у задоволенні яких було відмовлено) судове рішення сторонами не оскаржено, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
В повному обсязі ухвала виготовлена 03.09.2010 року.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року у справі № 2а-17418/10/0570 за позовом ОСОБА_3 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції «про визнання недійсним податкового повідомлення» - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: К.П.Горбенко
О.О.Шишов