Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
03 вересня 2010 року справа №2а-5737/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.
за відсутності представників сторін:
від позивача - не з'явились
від відповідача - не з'явились
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду
від 27.07.2010 року
у справі № 2а-5737/10/1270
за позовом ОСОБА_2
до відповідача Апеляційного суду міста Києва
про визначення незаконною бездіяльність та спонукання вчинити певні дії
ОСОБА_2 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Апеляційного суду міста Києва про визнання незаконною бездіяльність щодо ненадання відповіді на звернення від 29.03.2010 року та зобов'язання повідомити про перспективи розгляду апеляційної скарги, надісланої до суду разом із зверненням. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2010 року у справі № 2а-5737/10/1270 (суддя Кравцова Н.В.) відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати ухвалу суду та відкрити провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовує невірним застосуванням норм процесуального права.
Вважає неправомірною відмову у відкритті провадження у справі, оскільки, як зазначає позивач, відповідач чотири місяці не здійснює правосуддя та не розглядає його апеляційну скаргу, тому, як вважає заявник скарги, він правомірно оскаржує бездіяльність суду в порядку адміністративного судочинства.
Представники осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, у зв'язки з чим колегія суддів розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 ст. 3 КАС України, в редакції, яка діяла на час прийняття рішення, яке оскаржується, встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до Апеляційного суду міста Києва з письмовим зверненням з проханням розглянути його апеляційної скарги та прийняти рішення у справі.
Тобто, позов містить вимоги до Апеляційного суду міста Києва про оскарження його бездіяльності щодо розгляду апеляційну скаргу позивача та спонукання розглянути апеляційну скаргу.
Згідно ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 129 Конституції України судді при здійснені правосуддя незалежні і підкорюються лише Закону.
Статтею 126 Конституції України встановлено, що вплив на суддів у будь - який спосіб забороняється.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуються дії суду під час здійснення правосуддя.
Статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян визначався Законом України “Про статус суддів” та Законом України “Про судоустрій України”.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про статус суддів”, в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, професійні судді (далі - судді) та залучені у визначених законом випадках для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади.
Судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції.
Частиною 2 статті 1 Закону України “Про судоустрій України”, що діяла на час спірних правовідносин, судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також, конституційного судочинства.
Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при здійснені правосуддя, не може перевірятись за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Оскільки у спорі, що розглядався, мало місце звернення з позовною заявою про оскарження бездіяльності Апеляційного суду міста Києва щодо розгляду апеляційної скарги та спонукання розглянути апеляційну скаргу, тобто, вчинити певні дії, передбачені процесуальним законом у кримінальній справі, колегія суддів вважає, що спір не носить публічно-правовий характер, не пов'язаний зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, до змісту яких відноситься діяльність уповноваженого суб'єкта, що спрямована на виконання законодавства і безпосередньо не пов'язана зі здійсненням правосуддя та прийняттям законів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак адміністративного і, відповідно, не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про відмову у відкритті провадження.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2010 року у справі № 2а-5737/10/1270 - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2010 року у справі № 2а-5737/10/1270 за позовом ОСОБА_2 до Апеляційного суду міста Києва про визнання незаконною бездіяльність та спонукання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
Л.В.Губська