Головуючий у 1 інстанції - Космінін С.О.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
31 серпня 2010 року справа №2а-360/10/1203
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губської Л.В,
суддів: Арабей Т.Г., Геращенко І.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганської міської ради на постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 26 травня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Луганської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання до виконання певних дій,-
ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Луганської міської ради про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо нерозглядання питання затвердження проекту відведення земельної ділянки та зобов'язання розглянути це питання на найближчому пленарному засіданні. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що нею було подано до Луганської міської ради заяву про надання в оренду земельної ділянки на 49 років, площею 0,0093 га, розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтська (біля будинку №13), під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) двох торгівельних комплексів (некапітальна споруда) та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт). Проект відведення земельної ділянки був погоджений у встановленому законодавством порядку, пройшов державну землевпорядну експертизу та був наданий до Луганської міської ради, проте відповідачем було відмовлено у винесені даного проекту на розгляд сесії депутатів Луганської міської ради. Позивач вважає відмову неправомірною та просить зобов»язати відповідача розглянути питання належним чином.
Постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 26 травня 2010 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Відповідач, не погодившись з цим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування», пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Жодних інших суб'єктів, що можуть вносити питання на розгляд міської ради, законодавством не встановлено. Проект рішення Луганської міської ради «Про передачу громадянці ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки» розглядався постійною комісією Луганської міської ради з питань управління комунальною власністю, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища на засіданні від 23.02.2006, за результатами розгляду зазначеного питання прийнято рішення рекомендувати 41-ї сесії Луганської міської ради ІV скликання відмовити у прийнятті вказаного проекту рішення. 10.09.2007 року відповідно до акту приймання-передачі Управління нерухомим майном Луганської міської ради від Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради отримало вказаний проект рішення, під час підготовки якого на розгляд Луганської міської ради було виявлено невідповідність документів вимогам чинного на той час законодавства, зокрема, висновок землевпорядної експертизи проекту відведення земельної ділянки від 29.10.2004 № 2330 втратив чинність у зв'язку з закінченням строку його дії 29.10.2007 року. Також відповідно до положень ст. 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки був погоджений, але його затвердження могло відбутися лише на підставі рішення відповідної ради.
Сторони просили розглянути праву без їх участі, про що надали відповідні письмові заяви. Справу розглянуто в порядку письмового провадження..
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга Луганської міської ради не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 06.08.2003 року позивачка звернулась до Луганської міської ради з заявою про надання в оренду земельної ділянки на 49 років, площею 0,0093 га, розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтська (біля будинку №13), під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) двох торгівельних комплексів (некапітальна споруда) та благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт). Рішенням Луганської міської ради від 02.03.2004 року № 18/115 ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки за вказаною адресою. На підставі даного рішення та на замовлення позивачки, Малим спільним підприємством «Азімут-ІІ» м. Луганськ згідно договору від 17.09.2004 року був виконаний проект земельної ділянки. Державною землевпорядною експертизою від 29.10.2004 року № 2293 було надано висновок, що проект відведення земельної ділянки підготовлений згідно з вимогами законодавства, відповідає встановленим стандартам, нормам і правилам і оцінюється позитивно та погоджується. Комплексним висновком Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради від 24.10.2005 року № 01-14/2795 вказаний проект повністю затверджений.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, у тому числі, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.
Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено що, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Рішенням Виконавчого комітету Луганської міської ради від 22.02.2006 року № 86/1 питання про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки внесено на розгляд Луганської міської ради.
Відповідно до ч.6 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць.
Відповідно до ст. 123 ЗК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Проте, листом від 25.03.2008 року № 01/03-13/2119/0/2-08 Луганська міська рада повідомляє, що отриманий радою ще у 2005 році проект відведення земельної ділянки не може бути винесений на розгляд сесії депутатів Луганської міської ради у зв'язку з тим, що висновок землевпорядної експертизи від 29.10.2004 року № 2330 втратив чинність 29.10.2007 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що відповідач не довів правомірність своїх дій і необгрунтовано обмежив права позивачки, які підлягають захисту.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови немає.
Керуючись статтями 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Луганської міської ради на постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 26 травня 2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 26 травня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Луганської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання до виконання певних дій - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Колегія суддів: Л.В. Губська
(підписи)
Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко