Головуючий у 1 інстанції - Іващенко В.М.
Суддя-доповідач - Колеснік Г.А.
31 серпня 2010 року справа №2а-1447/10/1223
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Колеснік Г.А.,
суддів: Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,
при секретарі: Драній Л.Г.
за участю:
третьої особи -Калюжної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до територіальної державної інспекції праці у Луганській області, ОСОБА_2 - про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення штрафу,
за апеляційною скаргою територіальної державної інспекції праці у Луганській області на постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 20 квітня 2010 року, -
Позивач звернулась з адміністративним позовом щодо визнання неправомірними дій головного інспектора правці відділу контролю за додержанням законодавства про працю Територіальної державної інспекції праці у Луганській області про притягненню її постановою від 1.02.2010 року до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУАП у вигляді штрафу в сумі 1360гр за невиконання припису державного інспектора праці.
Позов мотивований тим , що підприємство , де позивач значилась в.о. директора з 11 листопада 2009року не працювало , найманих працівників у ТОВ не було а була позивач прийнята для оформлення факту закриття підприємства. Перевірки відповідачем 15.12.2009 року фактично не проводилось, а 1.02.2010 року відповідач передав акт перевірки виконання приписів від 15.12. 2009 року та протокол про правопорушення і постанову про накладання штрафу , хоча ніхто її для розгляду справи про адміністративне правопорушення не викликав і пояснень ніяких не запрошував. Вона не скоювала правопорушення, оскільки не мала в своєму розпорядження документи , на які посилалась інспектор.
Постановою Ровеньківського міського суду Луганської області від 20 квітня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнані дії головного державного інспектора праці відділу контролю за додержанням законодавства про працю територіальної державної інспекції праці в Луганській області ОСОБА_2 щодо складання акту перевірки МПП «Трансмет» № 12-11-133/0009 від 01.02.2010 року, протоколу про адміністративне правопорушення № 12-11-133/0009 від 01.02.2010 року, постанови № 12-11-133/0009-0005 про накладення на в.о. директора малого приватного підприємство «Трансмет» ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн. незаконними.
Постанову № 12-11-133/0009-0005 від 01.02.2010 року, складену головним державним інспектором праці відділу контролю за додержанням законодавства № 2 - ОСОБА_2, про накладення адміністративного стягнення у відношенні виконуючої обов'язки директора малого приватного підприємства «Трансмет» ОСОБА_3, за правопорушення, передбачене ст. 188-6 КУПАП, у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн. скасовано.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Рішення суду вмотивовано тим, що при винесенні оскаржуваної постанови про накладення на ОСОБА_3 штрафу, головний державний інспектор праці відділу контролю за додержанням законодавства ОСОБА_2 не прийняла до уваги те, що МПП «Трансмет» вже не існує. Інспектором не виконані вимоги ст. 256 КУпАП, якою вказано, що при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 20 квітня 2010 року в частині визнання дій головного державного інспектора праці Калюжної В.В. щодо складання акту перевірки № 12-11-133/009 від 01.02.2010 року, протоколу про адміністративне правопорушення № 12-11-133/0009 від 01.02.2010 року незаконними. Відповідач вказує, що легітимність посадової особи об'єкту перевірки була підтверджена документально - наказом від 01.11.2009 року № 1, викладені статті нормативних актів в постанові суду не відповідають тим, що засвідчені актом перевірки, та щодо яких внесено припис на їх усунення. На момент первинної та повторної перевірок підприємство діяло та мало керівника. У вказаному протоколі права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України ОСОБА_3 були роз'яснені, що засвідчено її особистими підписами.
Апелянтом зазначено, що в запереченні на адміністративний позов він просить частково задовольнити позов та скасувати постанову про накладення адміністративного штрафу № 12-11-133/0009-0005 від 01.02.2010 року. При цьому підставою для її скасування є те, що в матеріалах адміністративної справи відсутній лист-запрошення на розгляд адміністративної справи, та те, що фактично ОСОБА_3 отримала постанову 17.02.2010 року, чим порушено вимоги ст. 277 КУпАП та п. 3.4 Інструкції.
Згідно частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги .
У судовому засіданні апеляційного суду третя особа- Калюжна В.В. підтримала апеляційну скаргу частково , вважає , що постанову суду необхідно скасувати в повному обсязі і в повному обсязі відмовити у позові .вважає , що її постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності відповідає вимогам закону. Позивач та відповідач не прибули у засідання , про час розгляду апеляції повідомлені належним чином.
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга територіальної державної інспекції праці у Луганській області не підлягає задоволенню.
У відповідності до п.2ч.1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам , як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень ,дій чи бездіяльності суб,єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивачем відповідно до вказаних норм Кодексу і заявлені позовні вимоги.
Згідно ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням визначається протиправна , винна дія чи бездіяльність , яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 14 Кодексу посадові особи підлягають адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення , зв,язані з недодерженням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров.я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов.язків.
Позивача притягнуто адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КупАП - за невиконання законних вимог спеціально уповноважених органів виконавчої влади за додержанням законодавства про працю.
Судом першої інстанції встановлено , що позивач притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу з порушенням вимог законодавства і цей факт не оспорює і апелянт. Тому судом обґрунтовано прийнято рішення про визнання дій , рішення суб,єкту владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності неправомірним і скасування постанови.
З матеріалів також вбачається , що фактично не встановлено винних , протиправних дій з боку позивача. Приписи , на які посилався суб,єкт владних повноважень, як на невиконані позивачем , підтверджують доводи позивача про те, що вказане підприємство фактично не працювало , на ньому не було найманих працівників , тому і не було штатного розпису та не складались табелі виходу на роботу, відповідно і не нараховувалась заробітна плата тому , що працівників на підприємстві не було в наявності. Тому з приписів та акту перевірки вже від 1.02.2010 року, якої фактично також не було, не вбачається чиї трудові права на даному підприємстві порушені.
Згідно трудової угоди від 11 .11.2009 року позивач прийнята на роботу до малого підприємства “ Транс мет” для підготовки документів для закриття підприємства. Суб,єктом владних повноважень при перевірці не встановлено ніяких посадових обов.язків позивача по вказаним приписам інспектора.
Відповідно до ч. 5 Положення про Державний департамент з нагляду за охороною праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2000 р. N 925 посадові особи Держнаглядохоронпраці, його територіальних управлінь та державних інспекцій відповідно до своїх повноважень мають право, зокрема, безперешкодно в будь-який час без попереднього повідомлення відвідувати підконтрольні підприємства, установи і організації для перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці , одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з цих питань; надсилати (надавати) керівникам та посадовим особам підприємств, установ і організацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону праці .
Визнаючи за вказаним державним органом право на здійснення на підприємствах перевірок дотримання законодавства про працю, судова колегія апеляційного суду визнає , що вказаним органом не встановлено винних дій з боку позивача по даній справі, взагалі не було з.ясовано , чи діє вказане підприємство , чі є на ньому працівники , окрім в.о. директора , яким була позивач, відносно якого 1.02.2010 року пред.явлено і акт перевірки , і протокол про адміністративне правопорушення і постанова про притягнення до адміністративної відповідальності.
Не було взято до уваги , що повноваження позивача , як в.о. директора, згідно трудової угоди визначались на строк до 31 березня 2010 року , що свідчить про те, що позивач була тимчасовим працівником даного підприємства.
Позивач не повідомлялась про розгляд адміністративної справи , що суперечить нормам ст. 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Притягнення позивача до відповідальності відбулося з порушенням норм законодавства і тому судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про визнання дій та рішення суб.єкта владних повноважень.
Посилання апелянта , як на доказ того ,що підприємство працювало , на декларацію про податок на прибуток за 2009 рік, не може бути взято до уваги , оскільки дійсно у 2009 році підприємство подавало декларацію про податок , але декларація подавалась засновником підприємства, а не позивачем.
Оскільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є наслідком дій контролюючого органу, то вказані дії та рішення органу взаємнопов,язані і тому підстав вважати , що дії органу по проведенню перевірки та складанню протоколу про правопорушення , були правомірними, не вбачається.
Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини даної справи та надана належна правова оцінка правомірності прийнятого рішення і підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача не вбачає.
Судом невірно вказані в мотивувальній частині приписи державного інспектора, наприклад, щодо порушень Закону “ Про підвищення престижності шахтарської праці”, але ці порушення носять формальний характер і не впливають на правильність рішення суду по суті.
Керуючись статтями 198, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу територіальної державної інспекції праці у Луганській області -залишити без задоволення.
Постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 20 квітня 2010 року про задоволення позову ОСОБА_3 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Колегія суддів: Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова Д.В.Ляшенко