Головуючий у 1 інстанції - Зекунов Е.В.
Суддя-доповідач - Юрко І.В.
31 серпня 2010 року справа №2а-11988/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М. , Яманко Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2010 року по справі № 2а-11988/10/0570 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Горлівське трамвайно-тролейбусне управління» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
встановила:
У травні 2010 року Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Горлівське трамвайно-тролейбусне управління» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів на 2009 рік, що наданий відповідачем, середньооблікова чисельність працівників становила 422 особи, у зв'язку з чим працевлаштовано мало бути 17 інвалідів. Фактично ж за даними звіту відповідача на підприємстві працювало 12 інвалідів. Отже відповідач не виконав норматив по створенню 5 робочих місць про працевлаштуванню інвалідів. Сума адміністративно - господарських санкцій становить 96985,80 грн..
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2010 року у задоволені вказаного позову було відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду і подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інваліді відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів, чого відповідачем не було виконано
Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу за вимогами ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду 1-ї інстанції без змін.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради, з 24.03.09, включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 13492430 - позивач.
Комунальне підприємство «Горлівське трамвайно-тролейбусне управління», зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 04.07.02 року, включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 03328267 - відповідач.
У відповідності до частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, який наданий КП «Горлівське трамвайно - тролейбусне управління» до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників становила 422 особи.
Таким чином, згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 № 875-XII на підприємстві в 2009 році мало бути працевлаштовано 17 інвалідів. За даними звіту відповідача на підприємстві працювало 12 інвалідів ( л.с. 6).
Позивач вважає, що відповідач не виконав норматив по створенню 5 робочих місць про працевлаштуванню інвалідів.
Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.
У зв'язку з вказаним до відповідача була застосована адміністративно-господарська санкція за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році на суму 96985,80 грн. та за порушення терміну сплати була нарахована пеня у сумі 378,30 грн.
Загальна сума стягнення з відповідача складає 97364,10 грн.
Як вірно встановлено судом 1-ї інстанції з матеріалів справи убачається, що відповідачем у період січень - грудень 2009 року до Горлівського міського центру зайнятості направлялась інформація про наявність вакансій для інвалідів, що підтверджується звітами за статистичною формою № 3 - ПН ( л.с. 43-63).
Крім того листом від 19.06.2009 року позивач додатково інформував Горлівський міський центр зайнятості про наявність на підприємстві вакантних місць для інвалідів з зазначенням характеристики вакантних робочих місць та розміром заробітної платні, (л.с. 29).
Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Таким чином, Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" покладає на підприємство обов'язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону, а ті в свою чергу зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів.
Враховуючи вимоги вказаного Закону підприємство може бути звільнено від відповідальності щодо сплати штрафних санкцій за невиконання 4 % нормативу працевлаштування інвалідів, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів та включило їх до колективного договору, провело атестацію робочих місць з відповідними державними установами, своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.
Отже, на відповідача покладено обов'язок лише створення робочих місць та інформування про це органів зайнятості у випадку, встановленому вищезазначеним нормативним актом.
Так, фактично на підприємстві 5 місць для інвалідів були вакантними, у зв'язку з не направленням уповноваженими органами інвалідів для працевлаштування. Водночас, на протязі 2009 року не виявлено випадків відмови КП «Горлівське трамвайно - тролейбусне управління» у прийнятті на роботу інвалідів.
З урахуванням встановлених обставин у справі судова колегія вважає, що відповідачем виконанні обов'язки, які передбачені нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також вжито заходи, які передбачені чинним законодавством по забезпеченню працевлаштування інвалідів.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 01 липня 2010 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2010 року по справі № 2а-11988/10/0570 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Горлівське трамвайно-тролейбусне управління» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2010 року по справі № 2а-11988/10/0570 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Юрко І.В.
Судді: Міронова Г.М.
Яманко Т.Г.