02 травня 2024 року м. Дніпросправа № 175/6812/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Краматорської міської ради
на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15.02.2024 року (головуючий суддя Журавель Т.С.)
в адміністративній справі №175/6812/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Краматорської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася 16.10.2023 до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Краматорської міської ради, в якому просила:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 26.09.2023 року №47, відносно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 6800 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення;
- стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір в розмірі 536,80грн.;
- повернути ОСОБА_1 , вилучені згідно протоколу огляду від 16.09.2023 напої.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Краматорської міської ради №47 від 26.09.2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн. Позивачка вважає постанову незаконною, оскільки вона винесена лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ 909693, при цьому в постанові не вказано дату складання протоколу. Крім того, комісією внесені недостовірні дані до постанови, зазначивши про дослідження останніми під час розгляду справи пояснень свідків, проте матеріали справи не містять будь-яких показань свідків та інших доказів, які підтверджують вину позивачки у вчинені вищезазначеного адміністративного правопорушення. Також, позивачка звертає увагу на те, що дана постанова була винесена без її участі, при цьому її клопотання про закритті провадження у справі не було враховане при розгляді протоколу.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15.02.2024 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 26.09.2023 року №47, відносно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 6800 грн
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП - закрито.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що жодними належними та допустимим доказами відповідачем не доведено факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, що свідчить про необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. При цьому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, на який посилається суб'єкт владних повноважень, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що 16.09.2023 року об 11.05 годині Позивачка, знаходячись на своєму робочому місці в магазині «Продукти», здійснила продаж коньяку «Kazbegi», вміст спирту 40%, об'єм 0,5 л., за ціною 310грн., у кількості однієї пляшки та одну пляшку пива «Zibert» вміст спирту 4,4 %, об'ємом 2,25 л., за ціною 210грн. громадянину ОСОБА_2 , чим порушила п.1 наказу командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 09.07.2022 № 16од «Про заборону торгівлі на території Донецької області алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі», чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП. За даним фактом, 16.09.2023 року співробітниками Краматорського районного управління поліції було складено Протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 909693. Вказаний протокол був підписаний Позивачкою, свою провину вона визнала. Згідно пояснень Позивачки від 16.09.2023 року, вона, знаходячись на своєму робочому місці у магазині «Продукти» дійсно здійснила продаж коньяку та пива громадянину у військовій формі. Крім того, Позивачкою 16.09.2023 року було складено розписку, якою вона надала згоду працівникам поліції на проведення огляду алкогольних напоїв та купюри, яку вона отримала від продажу алкоголю. 16.09.2023 року ОСОБА_2 (особою, що придбала алкогольні напої) було надано пояснення, у яких він підтвердив факт придбання алкогольних напоїв у магазині «Продукти» саме у Позивачки. 16.09.2023 року співробітниками поліції були вилучені інші алкогольні напої у кількості 291 пляшки (копія протоколу огляду, копія квитанції додаються). Тобто, алкогольні напої були вилучені правоохоронними органами, а не Відповідачем, тому вимога позивачки повернути вилучені згідно протоколу огляду від 16.09.2023 напої, є безпідставною.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 09.07.2022 №16од «Про заборону торгівлі на території Донецької області алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі» з 11.07.2022 року на території Донецької області заборонено на період дії правового режиму воєнного стану торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі за винятком лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів та дезінфекційних засобів.
Постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Краматорської міської ради №47 від 26.09.2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 909693, який надійшов від Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, 16.09.2023 року о 11 год 05 хв. ОСОБА_1 , знаходячись на своєму робочому місці в магазині «Продукти» за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Гетьманська (Бєлгородська), буд. 36, здійснила продаж коньяку «Kazbegi», вміст спирту 40 %, об'ємом 0,5 л., за ціною 310грн. у кількості однієї пляшки та одну пляшку пива «Zibert», вміст спирту 4,4 %, об'ємом 2,25 л., за ціною 210грн. громадянину ОСОБА_2 , чим порушила п.1 Наказу Командувача оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 09.07.2022 № 16од «Про заборону торгівлі на території Донецької області алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі», за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 156 КУпАП. Свідків чи потерпілих у вказаному протоколі не зазначено.
Позивачка вважає протиправною постанову №47 від 26.09.2023 року.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 2 статті 156 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.
Дана норма є бланкетною, що вимагає встановлення не тільки факту вчинення певного діяння, а також встановлення факту порушення цим діянням певних положень рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 9 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.
Згідно п. 44-1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо встановлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений час доби в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на нихКонституцієюта законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.
Положеннями п. 13 ч. 1 ст.8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.
Вказані повноваження передбачені також Порядком заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року №1457.
Згідно з пунктами 3-5 Порядку, заборона торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в межах території, на якій вводиться воєнний стан, запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням разом з військовою адміністрацією (у разі її утворення) з метою забезпечення громадської безпеки і порядку.
Наказом військового командування та військової адміністрації (у разі її утворення) визначається час введення та строк дії заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в межах території, на якій вводиться воєнний стан.
Наказ військового командування та військової адміністрації (у разі її утворення) доводиться до виконання Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, МВС, Міндовкіллю, Національній поліції, ДПС.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:
дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі ї виявлення);
місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Також пунктом 15 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376 (Інструкція №1376) визначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Положеннями ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що відповідач зазначає такі докази вини ОСОБА_1 : протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків та інші матеріали, які зазначені в описі матеріалів, а саме: висновок та рапорт.
При цьому суд апеляційної інстанції бере до уваги, що в протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не зазначені свідки та їх дані (а.с. 32 з/с).
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 працює у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 , про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Також суд критично ставиться до рапорту, наявному в матеріалах справи, оскільки він не може слугувати однозначним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу на те, що згідно положень ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року зазначено про те, що обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція.
Таким чином, наявність усіх юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності.
Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, оскільки належними та допустимими доказами відповідачем не доведено факт скоєння позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, то це свідчить про необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
При цьому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, на який посилається суб'єкт владних повноважень, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо доводів відповідача про те, що алкогольні напої були вилучені правоохоронними органами, а не відповідачем, тому вимога позивачки повернути вилучені згідно протоколу огляду від 16.09.2023 напої, є безпідставною, то колегія суддів апеляційної інстанції з цього приводу зазначає, що в цій частині суд першої інстанції будь-якого рішення не приймав.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. 241-245, 250, 272, 286, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Краматорської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15.02.2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття 02.05.2024 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова