Справа № 953/2375/24
н/п 2/953/2069/24
30 квітня 2024 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
27 березня 2024 року ОСОБА_1 (далі: позивач) звернувся до ОСОБА_2 (далі:відповідач) про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовної вимоги позивач посилається на укладення 14.06.2019 р. між ним та відповідачем шлюбу, не складення сімейного життя через непорозуміння один одного у вирішенні питань щодо побуту, бюджету, виховання дитини. Вважає, що сім'я розпалось остаточно і її збереження неможливе, а розірвання шлюбу не суперечить їх інтересам. Також зазначив, що від сумісного проживання мають доньку, ОСОБА_3 .
До судового засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились, представник позивача та відповідач подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до ч. 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд висновує:
14.06.2019 між позивачем та відповідачем у Московському районному у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області зареєстрований шлюб, актовий запис № 313, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від сумісного проживання сторони мають доньку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 24 СК України, якою передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Положеннями ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України унормовано право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Отже, одним із принципів побудови сімейних та шлюбних відносин є принцип вільної згоди та добровільності їх існування. Шлюбні відносини тривають доти, доки існує бажання подружжя і надалі виконувати сімейні функції і надалі реалізовувати завдання сім'ї. Кожен з подружжя у будь-який час за наявності підстав, які унеможливлюють подальше шлюбне життя, має право висловити своє бажання розірвати шлюбні відносини. Реалізація цього права, яким наділений кожен з подружжя, повинна відбуватися з чіткім дотриманням матеріальних та процесуальних норм, для запобігання порушення інтересів іншого з подружжя або прав та інтересів дітей.
Як передбачає ч. 2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 110 ЦК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно положень ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У ході судового розгляду встановлено, що шлюбно-сімейні відносини припинені, сторони не ведуть спільного господарства, клопотань про надання часу на примирення не заявлено.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що фактично сім'я розпалась та не може бути відновлена, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 206, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 110,112 СК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 14.06.2019 р. у Московському районному у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 313, - розірвати.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).
Повне судове рішення складено 30.04.2024.
Суддя