Провадження № 33/821/238/24 Справа № 695/2002/23 Категорія: ст.124 КУпАП Головуючий у І інстанції Бойко Н. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
26 квітня 2024 року м.Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Зеленого Ю.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 лютого 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП ,-
Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. На підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , 21 травня 2023 року о 05 годині 07 хвилин в м. Золотоноша, по вул. Черкаська, 106, керуючи автомобілем NISSAN PATROL, державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив наїзд на паркан, пошкодивши останній. В результаті зіткнення транспортний засіб отримав механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить визнати причини пропуску строку поважними, поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 лютого 2024 року за ст. 124 КУпАП та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що не згоден із зазначеною постановою у зв'язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що 21.05.2023 близько 05 години ранку, він разом з ОСОБА_2 були на рибалці. Коли їхали з рибалки вранці на автомобілі Ніссан, за кермом був ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 сидів поруч на передньому, пасажирському сидінні та спав. Прокинувся від удару, побачив стіну. Відразу вийшов з машини та пішов до водійського місця, оскільки ОСОБА_2 вийшов з машини та не заглушив мотор. Обійшовши автомобіль, ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля та намагався його заглушити, від удару ключ у замку не повертався, оскільки був зігнутий. Коли ОСОБА_1 перебував у салоні автомобіля, підійшов чоловік, який допоміг заглушити мотор. Через деякий час приїхали працівники поліції, яким ОСОБА_1 пояснив, що за кермом перебував не він, а ОСОБА_2 , який залишив місця ДТП. Працівники поліції не реагували на пояснення ОСОБА_1 та склали відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. Через декілька днів ОСОБА_2 вийшов на зв'язок та надав ОСОБА_1 розписки від потерпілих про відшкодування шкоди завданої ним при дорожньої-транспортній пригоді, що мала місце 21.05.2023 за адресою: АДРЕСА_2 . На пропозицію ОСОБА_1 , щоб ОСОБА_2 пішов у поліцію та зізнався, що це він перебував за кермом в момент ДТП, останній відмовився, аргументуючи це тим, що за його участю вже була ДТП.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підтвердили, що за кермом перебував ОСОБА_2 , який зник з місця ДТП, а ОСОБА_1 в момент ДТП не перебував за кермом. Суд не взяв до уваги показання даних свідків, при цьому не навів жодного доказу, який би стверджував що дані покази є неправдивими. Так, матеріали справи не містили відеозаписів із відео реєстраторів, встановлених у службовому автомобілі поліцейських, а також з нагрудних відеокамер останніх, на яких було б зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин викладених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, час, місце та причини зупинки автомобіля. За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Враховуючи, що 28.02.2024 ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні місцевого суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, оскаржувану постанову отримав 12.03.2024, вважаю справедливим визнати названі скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови поважними, а також вбачаю необхідним його поновити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку захисника Зеленого Ю.В. про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушень, передбаченого ст.124 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Так, ст.124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Предметом будь-якої дорожньо-транспортної пригоди є життя і здоров'я учасників дорожнього руху, транспортні засоби та інші споруди шляхів, які пошкоджені в процесі ДТП, та діяння водіїв й інших учасників дорожнього руху, що привели до ДТП.
Родовим об'єктом адміністративно-правового регулювання у сфері ДТП є суспільні відносини, які посягають на безпеку дорожнього руху, об'єктивна сторона яких передбачає обов'язкове настання наслідків.
Відповідно до пункту 12.1. Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Незважаючи на позицію апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
-протоколу про адміністративне правопорушення Серія ААД №309229 від 21.05.2023, згідно з яким ОСОБА_1 , 21 травня 2023 року о 05 годині 07 хвилин в м. Золотоноша, по вул. Черкаська, 106, керуючи автомобілем NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив наїзд на паркан, пошкодивши останній. В результаті зіткнення транспортний засіб отримав механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки;
- схеми ДТП, яка сталася 21 травня 2023 року о 05 год. 07 хв. в Черкаській області, м.Золотоноша, вул.Черкаська,106, за участю водія ОСОБА_1 ;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №789954 від 21.05.2023 за ч.1ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_7 за керування автомобілем NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , без посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб та поліса ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 309228 від 21.05.2023, згідно якого водій ОСОБА_1 21 травня 2023 року о 05 годині 07 хвилин в м.Золотоноша, по вул.Черкаська, 106, керував автомобілем NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності свідків;
- письмових пояснень ОСОБА_4 , згідно яких вбачається, що 21.05.2023 близько 05 год 07 хв вона перебувала вдома за адресою: АДРЕСА_2 , та відпочивала. В цей час почула сильний гуркіт, вийшовши на вулицю побачила, що у дворі у квітнику стоїть автомобіль NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , підійшовши до автомобілю побачила за кермом чоловіка, який в подальшому представився, як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Транспортний засіб мав сліди зіткнення. У сусідів було повалено три секції залізобетонного паркану, а від удару о стіну була зрушена цегла. ОСОБА_1 ніяких пояснень не надав, лише зазначив, що відремонтує та щоб не повідомляти про дану події у поліцію. Також біля подвір'я на тротуарі були видимі сліди автомобілю, які проходили через подвір'я сусідів та ОСОБА_4 . Припускає, що ОСОБА_1 намагався виїхати через ворота двору ОСОБА_4 , пошкодивши при цьому стійку та метало профіль на воротах. В подальшому вийшли сусіди. Від ОСОБА_1 було чутно запах алкоголю, його поведінка була не типова;
- письмових пояснень ОСОБА_6 , згідно яких 21.05.2023 близько 05 год. 07 хв. він перебував за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_3 . Почув сильний гуркіт, при цьому цеглина зі стіни будинку впала на ліжко. Вийшовши на подвір'я побачив автомобіль NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , який намагався виїхати, через ворота сусідки. Підійшовши до автомобілю побачив, що за кермом перебуває чоловік, який в подальшому представився ОСОБА_1 . Під час спілкування, ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння. Також, ОСОБА_1 говорив, що все відремонтує, та щоб не повідомляли у поліцію;
- письмових пояснень ОСОБА_3 , згідно з яких 21.05.2023 о 05 год. 10 хв. він перебував за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 та відпочивав, почув удар в будинок, після чого одягнувся та вибіг на вулицю, де помітив автомобіль NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , в салоні якого на місці водія знаходився невідомий йому чоловік у військовій формі, після чого він запропонував йому вимкнути двигун, запитав про стан його здоров'я та сказав своїй дружині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щоб зателефонувала до поліції. Після чого вказана особа заглушив двигун автомобіля та вийшов з автомобіля. По приїзду поліції на вимогу пред'явити посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб вказана особа відмовилася. Після чого поліцейський назвав його ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 та вказана особа, підтвердила, що це дійсно він;
- відеозапису переглянутому в судовому засіданні.
Вказаним доказам суд дав належну оцінку та вірно, на підставі повного та всебічного з'ясування обставин, зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що не згоден із зазначеною постановою у зв'язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що 21.05.2023 близько 05 години ранку, він разом з ОСОБА_2 були на рибалці. Коли їхали з рибалки вранці на автомобілі Ніссан, за кермом був ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 сидів поруч на передньому, пасажирському сидінні та спав. Прокинувся від удару, побачив стіну. Відразу вийшов з машини та пішов до водійського місця, оскільки ОСОБА_2 вийшов з машини та не заглушив мотор. Обійшовши автомобіль, ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля та намагався його заглушити, від удару ключ у замку не повертався, оскільки був зігнутий. Коли ОСОБА_1 перебував у салоні автомобіля, підійшов чоловік, який допоміг заглушити мотор. Через деякий час приїхали працівники поліції, яким ОСОБА_1 пояснив, що за кермом перебував не він, а ОСОБА_2 , який залишив місця ДТП. Працівники поліції не реагували на пояснення ОСОБА_1 та склали відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. Через декілька днів ОСОБА_2 вийшов на зв'язок та надав ОСОБА_1 розписки від потерпілих про відшкодування шкоди завданої ним при дорожньої-транспортній пригоді, що мала місце 21.05.2023 за адресою: АДРЕСА_2 . На пропозицію ОСОБА_1 , щоб ОСОБА_2 пішов у поліцію та зізнався, що це він перебував за кермом в момент ДТП, останній відмовився, аргументуючи це тим, що за його участю вже було ДТП.
Зазначені доводи є неприйнятими та спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому свідки, а саме: очевидці, вказують на те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у той час у автомобілі знаходився лише ОСОБА_1 , інші особи у цьому транспортному засобі були відсутні, при цьому ОСОБА_1 запевняв, що все відремонтує.
Крім того, апеляційний суд критично ставиться до доводів апелянта з приводу того, що це не він керував транспортним засобом NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , а ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 не вжив жодних заходів, для того щоб встановити та ідентифікувати особу, яка скоїла дорожньо-транспортну пригоду, керуючи автомобілем NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 .
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Неприйнятними є доводи апелянта. що в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підтвердили, що за кермом перебував ОСОБА_2 , який зник з місця ДТП, а ОСОБА_1 в момент ДТП не перебував за кермом. Суд не взяв до уваги показання даних свідків, при цьому не навів жодного доказу, який би стверджував що дані покази є неправдивими. Так, матеріали справи не містили відеозаписів із відео реєстраторів, встановлених у службовому автомобілі поліцейських, а також з нагрудних відеокамер останніх, на яких було б зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин викладених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, час, місце та причини зупинки автомобіля.
Дані доводи є безпідставними, оскільки вони суперечать письмовим поясненням зазначених свідків, наданим одразу на місці події, підписані особисто. Вони узгоджуються між собою з іншими дослідженими доказами, зібраними працівниками поліції одразу на місці події, та в сукупності підтверджують встановлені судом обставини, а саме перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля на момент події. Акцентую увагу, що вказаний довід апелянта, є способом сприяти ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя , -
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушень, передбаченого ст.124 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба