Рівненський апеляційний суд
01 травня 2024 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання ОСОБА_1 , адвоката Кисельової М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Рівненького міського суду Рівненської області від 26 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Рівненького міського суду Рівненської області від 26 січня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Стверджує, що вина в інкримінованого йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, адже матеріали справи не містять доказів, що 29.12.2023 року о 15:03 год. він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, що виключає можливість кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, покликається на упередженість залучених свідків та на наявність виправлень у протоколі про адміністративне правопорушення. У зв'язку з наведеним, вважає, що його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення
Справа №569/1738/24 Суддя в суді І інстанції - Сидорук Є.І.
Провадження № 33/4815/278/24 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Розглянувши клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з метою допущення останнього до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про його задоволення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Судом встановлено, що 29 грудня 2023 року о 15 год. 03 хв., в м. Рівне, вул. М. Негребецького, 19, водій ОСОБА_2 , керував транспортним засобом Opel ASTRA, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна шкіряного покриву обличчя, порушення мови і координації рухів.
Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів та проведення такого огляду у медичному закладі ОСОБА_2 відмовився у присутності двох свідків, чим допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується актом відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленням водія на огляд до медичного закладу, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Покликання ОСОБА_2 на упередженість залучених поліцейськими свідків не заслуговуються на увагу, оскільки працівниками поліції здійснювалася його відеофіксація, а тому, у відповідності до ст. 266 КУпАП, присутність свідків не є обов'язковою умовою під час освідування водія на стан сп'яніння.
Досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні, пропонували ОСОБА_2 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 проігнорував таку пропозицію, що правомірно було розцінено як відмова від проходження огляду, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, у ході розмови із поліцейським, яка передувала огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_2 підтвердив, що того дня він не передавав свій автомобіль іншим особам, а керував ним сам.
Заперечуючи факт керування, ОСОБА_2 не вказує на особу водія, який керував автомобілем, що належить скаржнику.
Крім того, факт керування ОСОБА_2 автомобілем підтверджується постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року у справі №569/2116/24, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відомості про скасування цієї постанови у матеріалах справи відсутні.
Апеляційний суд не вважає, що працівники поліції невірно встановили особу водія, що вчинив правопорушення та не вбачає обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_2 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №430693 від 29.12.2023 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, направленням водія на такий огляд до медичного закладу, письмовими поясненнями двох свідків, постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2024 року у справі №569/2116/24, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції на CD-диску.
Факт вчинення вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_2 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження постанови Рівненького міського суду Рівненської області від 26 січня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Рівненького міського суду Рівненської області від 26 січня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.