Рівненський апеляційний суд
01 травня 2024 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Сергія Леонідовича на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 18 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 18 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук С.Л. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Зауважує, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторони захисту, у зв'язку з чим ОСОБА_1 був позбавлений можливості надати суду свої доводи та заперечення стосовно обставин інкримінованих правопорушень.
Вважає, що працівниками поліції порушено порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а адміністративні матеріали складені неналежним чином. Стосовно події, яка мала місце 24 вересня 2023 року, зазначає, що: матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом; ОСОБА_1 не пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі, яким є КНП «Костопільська багатопрофільна лікарня», а не КП «РОЦПЗН»; наявний у матеріалах справи відеозапис не відображає показників технічного приладу, яким проводився огляд ОСОБА_1 .. Стосовно події, яка ______________________________________________________________________________________________________________________
Справа №564/3490/23 Суддя в суді І інстанції - Олійник П.В.
Провадження № 33/4815/282/24 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
мала місце 05 жовтня 2023 року, зазначає, що матеріали справи не містять доказів відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
У зв'язку з наведеним, переконаний, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень не доведена належними та допустимими доказами, а тому його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Ковальчук С.Л. не з"явилися. Просять про розгляд справи за їх відсутності.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з метою допущення останнього до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про його задоволення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тексту - Інструкція).
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Судом встановлено, що 24.09.2023 року о 03 год. 42 хв., на а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів, 122 км., поблизу м. Костопіль, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz, р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 7510. Результат огляду становить 1,44 проміле, що підтверджується тестом №144 від 24.09.2023 року, актом огляду, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Із результатами огляду ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його особистим підписом в акті огляду. Підстав вважати їх необ'єктивними апеляційний суд не вбачає.
Під час оформлення адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 жодним чином не заперечував факт керування ним автомобілем, а тому апеляційний суд критично ставиться до апелювань з даного приводу. Також не заслуговують на увагу доводи сторони захисту щодо порушення порядку освідування водія в медичному закладі, адже такий огляд проводиться у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (п. 7 ч. 1 Інструкції). Натомість, ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки та погодився з його результатами.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
05.10.2023 року о 06 год. 50 хв., в м. Костопіль, по вул. Грушевського, 3, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz, р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, нечітка мова.
Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів та проведення такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується актом відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленням водія на огляд до медичного закладу, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Свідки під час проведення огляду не залучалися, оскільки працівниками поліції здійснювалася його відеофіксація, що передбачено та відповідає вимогам ст. 266 КУпАП.
Досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні, після виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, у відповідності до встановленого законом порядку, пропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився від огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, у ході розмови із поліцейським, ОСОБА_1 визнав, що вживав алкогольні напої напередодні, що характеризує його відмову від огляду, як намір уникнути від відповідальності.
Апеляційний суд не вбачає обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно нього, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні правопорушень, які були ним вчинені 24.09.2023 року та 05.10.2023 року.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема, протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД №429633 від 24 вересня 2023 року, серії ААД №251435 від 05 жовтня 2023 року, відповідними актами огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленнями на такий огляд до медичного закладу, тестом газоаналізатора Alcotest 7510 №144 від 24.09.2023 року, а також відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.
Факт вчинення вказаних правопорушень, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Неповнота судового розгляду, яка, на думку скаржника, полягала у розгляді справи у відсутності ОСОБА_1 , не вплинула на правильність висновків суду першої інстанції.
Крім того, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено категорії справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. До такої категорії дана справа не належить.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі наведеного та керуючись 36, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Сергія Леонідовича про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Ковальчуку Сергію Леонідовичу строк апеляційного оскарження постанови Костопільського районного суду Рівненської області від 18 січня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Сергія Леонідовича залишити без задоволення, а постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 18 січня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.