Справа № 445/2968/23
провадження № 2/445/330/24
10 квітня 2024 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд збільшити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 17.12.2018 року та стягувати з відповідача в її користь на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В обгрунтування позову вказала, що після розірвання шлюбу з відповідачем діти проживають з нею та перебувають на її утриманні. Аліменти, які стягуються з відповідача на утримання дітей, останній сплачує несвоєчасно та не у повному розмірі. На даний час у відповідача наявна заборгованість в розмірі 38543,93 грн. Зазначила, що дочка ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку з діагнозом збіжна співдружня акомодаційна косоокість, амбліопія, потребує лікування з приводу основного захворювання. Син- ОСОБА_4 перебуває на диспансерному обліку з діагнозом розлад аутичного спектру, є дитиною-інвалідом до 18 років, потребує постійного медикаментозного лікування та особливих умов для забезпечення повноцінної життєдіяльності, зокрема, носіння ортопедичного взуття. Вказує, що у зв'язку з наявністю у неповнолітнього сина зазначеного захворювання, останній проходить індивідуальну програму реабілітації інваліда, проходить огляди в КУ "Інклюзивно-ресурсний центр" Золочівської міської ради та програму Тернопільського обласного благодійного фонду "Центр соціалізації та реабілітації дітей з аутизмом та іншими розладами". З огляду на наявні у дітей захворювання, позивачка зобов'язана створювати особливі умови для їхнього догляду, навчання з метою їх всебічного розвитку, забезпечення життєдіяльності дітей, що фактично позбавляє її можливості працевлаштуватися. Зазначені обставини, незадовільний стан здоров'я дітей, потребує більше матеріальних витрат, які фактично на сьогоднішній день позивачка несе самостійно, за виключенням невеликої суми аліментів, які сплачує відповідач на утримання дітей. Разом з тим вказує, що матеріальне становище відповідача покращилося, починаючи з 07.12.2022 року він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , отримує щомісячний дохід в розмірі 23746,30 грн., інших непрацездатних осіб чи неповнолітніх дітей у нього на утриманні немає, а відтак сплата аліментів на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частки його доходів не буде становити для нього надмірний тягар, та відповідатиме найкращим інтересам дітей.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися. подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується оголошенням на офіційному веб-порталі судової влади України, відзиву та/або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення, з огляду на таке.
З копій свідоцтв про народження судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно рішення Золочівського районного суду Львівської області від 17.12.2015 року, шлюб між сторонами розірвано.
За рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 17.12.2018 року, з відповідача на користь позивачки на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягуються аліменти в розмірі по 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
З довідки про склад сім'ї №589 від 31.10.2023 року, встановлено, що позивачка проживає разом із своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Як встановлено з довідки №23/371 від 30.10.2023 року, виданої КНП "Золочівська ЦРЛ", ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на диспансерному обліку з діагнозом збіжна співдружня акомодаційна косоокість, амбліопія, потребує лікування з приводу основного захворювання.
Згідно довідки №23/370 від 30.10.2023 року, ОСОБА_4 перебуває на диспансерному обліку з діагнозом розлад аутичного спектру.
Згідно заключення ЛКК №12 від 07.02.2017 року, ОСОБА_5 , 2012 р.н., з діагнозом - дитячий аутизм потребує постійного медикаментозного лікування.
Судом також встановлено, що неповнолітній син сторін - ОСОБА_4 , 2012 р.н., є дитиною -інвалідом до 18 років, законним представником є мати- ОСОБА_1 , що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_4 , 2012 р.н., проходить індивідуальну прогарму реабілітації інваліда, огляди в КУ "Інклюзивно-ресурсний центр" Золочівської міської ради та програму Тернопільського обласного благодійного фонду "Центр соціалізації та реабілітації дітей з аутизмом та іншими розладами".
Згідно розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, станом на 31.10.2023 року у ОСОБА_2 наявна заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 38543,93 грн.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Нормою ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.
При цьому, закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, Сімейний кодекс України встановлює підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17.
Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.
Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що стягувач бажає змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, визначивши його у частці від доходу відповідача, враховує матеріальне становище сторін, стан здоров'я неповнолітніх дітей, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам неповнолітніх дітей сторін, їх рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей, не погіршать матеріального становища відповідача і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька, відповідно до положень Закону.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст.12,13,76,81,259,263-265,268, 280-283 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - задовольнити.
Змінити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 17.12.2018 року в твердій грошовій сумі в розмірі по 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення може бути протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 10.04.2024 року.
Суддя В. М. Сивак