Справа № 643/13465/21 Номер провадження 22-ц/814/1359/24Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
23 квітня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Панченка О.О.,
суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 листопада 2023 року ухвалене у складі головуючого судді Блажко І.О., повний текст судового рішення виготовлено - 09 листопада 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в зв'язку з невиконанням договору
Зміст позовних вимог
В липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в зв'язку з невиконанням договору.
Просив суд стягнути суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 700 доларів США, що еквівалентно 210952 грн. 28 коп. заборгованості; 27400 грн. понесених витрат на надання правової допомоги (послуг адвоката); 2192 грн. сплаченого судового збору.
Позовна заява мотивована тим, що 19.09.2018 ФОП ОСОБА_1 передав СПД-ФО ОСОБА_2 в рахунок наступного оформлення і виконання ним письмового договору про надання послуг (виконання робіт) на розробку інформаційної системи (веб-сайту) відповідно до попередньо узгодженого технічного завдання (з передачею майнових прав замовнику ОСОБА_1 ) грошові кошти в розмірі 7700 доларів США, що належним чином підтверджено письмовою розпискою виконавця робіт ОСОБА_2 , яку він власноручно написав в присутності свідка ОСОБА_3 та передав замовнику ОСОБА_1 . Вказану суму виконавець робіт СПД-ФО ОСОБА_2 зобов'язався згідно тексту розписки про отримання грошових коштів зарахувати в загальну суму договору як передплату.
01.11.2018 фізична особа ОСОБА_1 та СПД-ФО ОСОБА_2 на виконання своєї домовленості і виданої останнім письмової розписки від 19.09.2018 уклали та підписали договір про надання послуг (виконання робіт) на розробку інформаційної системи (веб-сайту), згідно п.2.1 якого «У відповідності з даним договором вартість виконаної виконавцем роботи складає 8000 доларів США, з них передоплата в розмірі 7700 доларів США були попередньо передані замовником виконавцю 19.09.2018 на підставі письмової розписки». Сторонами також 01.11.2018 було складено і підписано додаткову угоду до договору, згідно п.1 якої сторони затвердили технічну документацію із завданням щодо виконання робіт із створення розподіленої інформаційної системи (веб-сайт під назвою «MgGame4U»). Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується за узгодженим із замовником завданням визначеним у додатковій угоді у вигляді «технічного завдання» виконати роботу із створення розподіленої інформаційної системи (веб-сайт під назвою «MgGame4U») та надати її результат замовнику, а замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти результат роботи і оплатити її. Пунктом 1.2 договору визначено, що сторони підтверджують, що під час виконання цього договору виконавець діє як незалежний підрядник згідно з чинним законодавством України і в жодному разі не може розглядатись як найманий працівник замовника або як його агент або представник. Сторонами в п.1.5 договору, що строк виконання робіт до 31.12.2018.
Робота вважається виконаною виконавцем після акту здачі та прийому виконаних робіт замовником (п.1.6 договору). Відповідно до п.4.1 договору замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно приймати надані послуги (виконані роботи) від виконавця, які відповідають умовам цього договору та додатковим угодам; п.4.2 договору замовник має право: якщо виконавець своєчасно не розпочав роботу чи/або не закінчив її у строк обумовлений цим договором, відмовитись від виконання договору в частині його оплати та повернення сплачених за договором грошових коштів; у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору, виплативши виконавцю плату за виконану частину роботи.
Згідно п.4.4 договору обов'язками виконавця є зокрема: своєчасно та на висококваліфікованому рівні надати замовнику послуги (виконати роботи), визначені цим договором та зазначені у відповідних технічних завданнях і передати замовникові результат у строк, встановлений договором; негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу. В зв'язку з фактичним повним невиконанням СПД-ФО ОСОБА_2 обумовлених договором та додатковою угодою до нього від 01.11.2018 робіт, відсутністю підписаних сторонами актів здачі та прийому виконаних робіт, ОСОБА_1 11.12.2018 направив йому лист-вимогу про повернення отриманих, як передплата грошових коштів та встановив термін повернення у триденний термін з дня отримання листа, зазначений лист був отриманий виконавцем, про що свідчить його відповідь замовнику, датована 29.12.2018, на лист-вимогу, зі змісту якого вбачається, що останній просить зазначити конкретну вимогу з зазначенням суми, та надати копію документа (посвідченого належним чином), яким підтверджено існування даного зобов'язання.
Подальші переговори та переписка сторін договору не призвела до вирішення наявного спору і повернення суми передплати, тому ОСОБА_1 змушений звернутись до суду для захисту своїх законних прав та інтересів з даним позовом (а.с.1-5).
22 липня 2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Московського районного суду м. Харкова головуючим у справі визначено суддю Тимош О.М. (а.с.21).
27 липня 2021 року ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова (Тимош О.М.) відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання 08.09.2021 о 10.00 годині (а.с.22).
02 листопада 2021 року до Московського районного суду м. Харкова надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості. В котрому прохали: поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, прийняти даний відзив на позовну заяву та долучити його до матеріалів справи. У задоволенні позовних вимог про стягнення 7700 доларів США, що еквівалентно 210952 грн. 28 заборгованості; 27400 грн. понесених витрат на надання правової допомоги (послуг адвоката); 2192 грн. сплаченого судового збору відмовити (а.с.44-47).
08 грудня 2021 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова (суддя Тимош О.М.) підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості закрито. Призначено справу до судового розгляду на 18.01.2022 на 11.20 годин (а.с.65, 66).
09 лютого 2022 року до Московського районного суду м. Харкова надійшли письмові пояснення представника відповідача. В котрих прохав відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Стягнути з позивача витрати на правову допомогу (а.с.91-93).
09 лютого 2022 року до Московського районного суду м. Харкова надійшла заява про закриття провадження у справі від представника відповідача. В котрій прохав закрити провадження у справі №643/13465/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Стягнути з позивача витрати на правову допомогу (а.с.94-98).
09 лютого 2022 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова (суддя Тимош О.М.) відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про закриття провадження у справі. Оскільки з наданого суду рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09.10.2019 у справі №541/303/19 вбачається, що відповідач у даному спорі інший, підстави та предмет також різняться. У справі №541/303/19 витребування безпідставно набутих коштів, у даній справі стягнення заборгованості в зв'язку з невиконанням договору (а.с.104, 105).
Розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 №2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, справи підсудні Московському районному суду м. Харкова підлягають розгляду Октябрським районним судом м. Полтави.
21 лютого 2023 року в провадження судді Октябрського районного суду м. Полтави Блажко І.О. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2023 з Московського районного суду м. Харкова розподілена цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в зв'язку з невиконанням договору (а.с.108, 109).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 09 листопада 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в зв'язку з невиконанням договору - відмовлено.
Судові витрати у розмірі 2 192 грн. віднесені на користь держави.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено невиконання умов договору відповідачем або виконання з порушенням умов, визначених змістомзобов'язання (неналежне виконання), ОСОБА_1 з клопотанням про витребування та забезпечення доказів, які б свідчили про неналежне виконання договору відповідачем, до суду не звертався.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що саме відповідач і його представники повинні були для спростування наведеного позивачем подати чи звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування та забезпечення доказів, які їм необхідно було б подати суду, так як позивач вказував на відсутність таких. При цьому відсутність вини за невиконання зобов'язання (робіт) покладається на боржника.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.10.2019 рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області у справі №541/303/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) відмовлено. Рішення набрало законної сили 30 червня 2020 року (а.с.83-86).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 30.06.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09.10.2019 залишено без змін (а.с.80-82).
З постанови Полтавського апеляційного суду від 30.06.2020 вбачається, що 19.09.2018 фізичною особою ОСОБА_2 було складено боргову розписку про те, що він отримав від фізичної особи ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7700 доларів США, в рахунок майбутнього укладення між ними договору про надання послуг (виконання робіт) у сфері інформації щодо створення розподільно-інформаційної системи для позивача під назвою «MgGame4U» (із передачею майнових прав) відповідно до попередньо узгодженого технічного завдання, які зобов'язувався зарахувати в рахунок загальної суми зазначеного договору в момент його укладення, як передоплату, що сторони визнали.
У подальшому фізична особа ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 уклали договір про надання послуг (виконання робіт) на розробку інформаційної системи (веб-сайту) від 01.11.2018, у відповідності до умов якого (п. 2.1. Договору), передоплата в розмірі 7700 доларів США була попередньо передана замовником виконавцю на підставі письмової розписки, сторонами підписано договір про надання послуг. Відповідно до умов договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується за узгодженим із замовником завданням визначеним у додатковій угоді у вигляді «технічного завдання» виконати роботу по створенню розподіленої інформаційної системи (веб-сайт під назвою «MgGame4U») та надати її результат замовнику, а замовник в свою чергу, зобов'язується прийняти результат роботи і оплатити її (п.п.1 п.1.Договору).
Підпунктом 2.1 пункту 2 вищезазначеного договору передбачено, що повна вартість виконаної виконавцем роботи складає 8000 доларів США, з них передоплата в розмірі 7700 доларів США були попередньо передані замовником виконавцю 19.09.2018 на підставі письмової розписки. Наступний платіж складає 300 доларів США не пізніше двох робочих днів після прийняття замовником робіт та підписання між сторонами Акту здачі та прийому виконаних робіт. Додатковою угодою №1 до договору про надання послуг (виконання робіт) на розробку інформаційної системи (веб-сайту) від 01.11.2018 затверджено технічну документацію щодо виконання робіт по створенню розподіленої інформаційної системи (веб-сайт під назвою «MgGame4U»), яка є додатком до даної додаткової угоди.
11 грудня 2018 року позивачем на адресу відповідача направлено лист-вимогу про повернення грошових коштів, отриманих відповідачем відповідно до письмової боргової розписки, у триденний термін з дня отримання листа, у зв'язку з відмовою останнім від виконання взятих на себе зобов'язань, щодо виконання умов письмової боргової розписки від 19.09.2018, пов'язаної із розробленням розподільної інформаційної системи (веб-сайт під назвою «MgGame4U») на умовах попередньо направленого на його адресу договору про надання послуг (виконання робіт). Зазначений лист був отриманий відповідачем. Враховуючи укладення сторонами договору, позивачем не доведено порушення відповідачем зобов'язання, невиконання умов договору або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ОСОБА_1 з клопотаннями про витребування та забезпечення доказів, які б свідчили про неналежне виконання договору відповідачем, до суду не звертався, а тому суд вірно відмовив у задоволенні позову (а.с.80-82).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено невиконання умов договору відповідачем або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) також ОСОБА_1 з клопотаннями про витребування та забезпечення доказів, які б свідчили про неналежне виконання договору відповідачем, до суду не звертався.
Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.
Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини
Відповідно до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2018 ФОП ОСОБА_1 передав СПД-ФО ОСОБА_2 в рахунок наступного оформлення і виконання ним письмового договору про надання послуг (виконання робіт) на розробку інформаційної системи (веб-сайту) відповідно до попередньо узгодженого технічного завдання (з передачею майнових прав замовнику ОСОБА_1 ) грошові кошти в розмірі 7700 доларів США, що належним чином підтверджено письмовою розпискою виконавця робіт ОСОБА_2 , яку він власноручно написав в присутності свідка ОСОБА_3 та передав замовнику ОСОБА_1 .
Колегія суддів зазначає, що копія договору про надання послуг (виконання робіт) на розробку інформаційної ситсеми (веб сайту) від 01 листопада 2018 року яка міститься в матеріалах справи (а.с.6-8) не містить підписів сторін або будь-яких інших обов'язкових реківізитів (печаток) які б свідчили про укладення сторонами договору.
Також матеріали справи містять додаткову угоду № 1 від 01.11.2018 року про затвердження технічної документації щодо виконання робіт по створенню розподільної інформаційної системи (а.с.9) проте даний Додаток не містить підписів сторін або будь-яких інших обов'язкових реківізитів (печаток) які б свідчили про укладення сторонами договору з текстом, визначеним у додатку.
11.12.2018 року позивачем на адресу ОСОБА_2 направлено лист-вимогу про повернення грошових коштів, отриманих відповідачем відповідно до письмової боргової розписки у триденний термін з дня отримання листа, у зв'язку з відмовою останнім від виконання взятих на себе зобов'язань, щодо виконання умов письмової боргової розписки від 19.09.2018, пов'язаної з розробленням розподільної інформаційної системи (веб-сайт під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») (а.с.12).
Також позивачем додано до позовної заяви повідомлення від 29.12.2018 року на вищевказаний лист-вимогу з якого вбачається, що останній просить зазначити конкретну вимогу з зазначенням суми, та надати копію документу (посвідченого належним чином, яким підтверджено існування зобов'язання.(а.с.13).
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.
Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним , якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною 3 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формідоговрі, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання.
Коли сторони хочуть визначити, що сплачена сума є завдатком, між сторонами має бути укладений договір, яким передбачаються зобов'язання сторін (сплата коштів боржником, та передання майна, надання послуг, тощо кредитором). Тобто, це не може бути попередній договір про укладення у майбутньому основного договору. Це має бути саме основний договір. В інакшому випадку сплачена сума коштів вважається авансом.
Форма домовленості про сплату завдатку має бути письмова. Сторони можуть укласти окремо договір завдатку або передбачити його умови в основному договорі.
Також сторони мають прямо зазначити, що сума грошей, що сплачується боржником у рахунок майбутніх платежів є завдатком.
Беручи до уваги вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не надав належних та допустимих доказів які б свідчили про невиконання умов договору ФОП ОСОБА_2 або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) також ОСОБА_1 з клопотаннями про витребування та забезпечення доказів, які б свідчили про неналежне виконання договору відповідачем до суду першої чи апеляційної інстанції не звертався.
За встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність заявлених позивачем вимог.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, давши належну правову оцінки доказам, які подали сторони на підтвердження своїх вимог та заперечень, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, не допустив порушень норм процесуального права, які б були обов'язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Щодо судових витрат
За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
РішенняОктябрського районного суду м. Полтави від 09 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 квітня 2024 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді П.С. Абрамов
В.П. Пікуль