Справа № 2-152/10
19 жовтня 2010 року Суворовський районний суд міста Одеси
у складі:
головуючого судді Пепеляшкова О.С.
при секретарі Мазур Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в залі № 20 цивільну справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Одеської приватної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів „Еліта”, директора ОПЗШ „Еліта” ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа управління освіти та наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації про визнання дій відповідачів неправомірними та стягнення майнової та моральної шкоди,
До суду з позовом звернулись ОСОБА_7, ОСОБА_2, які вказали, що в період навчання в Одеській приватній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів „Еліта” (далі ОПЗШ „Еліта”) їх син ОСОБА_3 внаслідок неправомірних дій відповідачів отримав черепно-мозкову травму голови, а потім повторну, але ОПЗШ „Еліта” й директор особисто не вжили належних заходів щодо забезпечення безпеки навчання й розслідування нещасного випадку, ухилялися від виконання покладених на них законодавством та статутом ОПЗШ „Еліта” обов'язків по поліпшенню негативних наслідків травми (забезпеченню домашнього навчання та звільнення від екзаменів тощо), незаконно укладали договори з неповнолітніми учнями щодо умов, які значно виходять за межі дрібних побутових, під час розгляду справи здійснювали неправомірний збір інформації щодо позивачів і оголошували інформацію щодо медичного стану ОСОБА_3 (та неналежного виховання дитини батьками тощо), який внаслідок травми став інвалідом й має право за рахунок відповідачів на відшкодування втраченого заробітку. Після неодноразового уточнення позовних вимог ОСОБА_7, ОСОБА_2 а також ОСОБА_3, що також звернувся до суду з позовом, просили визнати неправомірною бездіяльність відповідачів по невжиттю заходів щодо забезпечення безпечних умов навчання, невиконанню контролю за учнями, ненадання індивідуального домашнього навчання, відмову звільнити від екзаменів, втручання в особисте життя, збір та розповсюдження недостовірної інформації, визнати протиправними дії по укладенню договорів з неповнолітніми учнями, визнати за ОСОБА_3 право на відшкодування шкоди, викликаною втратою працездатності, стягнути солідарно з відповідачів ОПЗШ „Еліта” та директора школи на користь позивачів заподіяну матеріальну шкоду, що полягала у лікуванні та догляду за дитиною, в сумі 7 731 грн., суму втраченого заробітку на користь ОСОБА_3 в сумі 67 000 грн., а також відшкодування моральної шкоди всього в сумі 66 225 грн. - по 22 075 грн. на кожного з позивачів.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_7, яка також діяла як представник ОСОБА_2, представник останнього ОСОБА_8 вимоги позову підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення ОПЗШ „Еліта” та директором ОСОБА_4 діючих норм щодо безпеки навчання у навчальному закладі, що призвели до травми неповнолітнього на той час ОСОБА_3 й інвалідності, директор та представник ОПЗШ „Еліта” здійснюють збір та розповсюдження недостовірної інформації про нібито не нормальний стан дитини після народження та про те, що неповнолітній на той час ОСОБА_3 під час навчання у ОПЗШ „Еліта” травм, що спричинили інвалідність, не отримував, що це сталося внаслідок недбалості батьків; вважали висновок експертизи щодо не встановлення причинно-наслідкового зв'язку між травмою та наслідками ЗЧМТ такими, що не відповідають дійсності, докази відповідачів щодо нормального стану здоров'я дитини після отримання травми - неналежними.
ОСОБА_3 до суду не з'явився, надав заяву з проханням розглядати справу у його відсутність та про те, що вимоги заявлених позовів підтримує, вважає обґрунтованими та просить задовольнити в повному обсязі.
ОСОБА_4 й представник відповідачів ОПЗШ „Еліта” й директора ОПЗШ „Еліта” ОСОБА_4 ОСОБА_9 вважали позов необґрунтованим та просили відмовити у його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що будь-яких значних порушень, яки привели до травми ОСОБА_3 вони не вчиняли, дитина ЗЧМТ під час навчання не отримувала, лише впала, що буває кожен день, дитині була надана необхідна медична допомога та відправлено додому, вказану травму ОСОБА_3 отримав внаслідок недбалості батьків (які крім того приховували від школи навіть факт тубінфекованості дитини з 1995 року), дитина взагалі часто та довго прогулювала навчання, про що ОПЗШ „Еліта” навіть вимушена була повідомити міліцію, що переважна більшість наданої медичної документації щодо травми дитини надана ОСОБА_7 як така, що зафіксована зі слів матері, а єдиним належним доказом щодо травми є виконана на вимогу позивача ОСОБА_7 експертиза, за висновком якої встановлена відсутність зв'язку між травмою в школі та наслідками ЗЧМТ, яку дитина могла отримати будь-де під час прогулу, крім того є докази відсутності наслідків ЗЧМТ - перебування дитини у таборі, медичний висновок про нормальний стан дитини під час переведення потім до іншої школи тощо; а інші вимоги позивача не підтверджені відповідними доказами.
Залучені до участі в справі на виконання ухвали апеляційного суду Одеської області від 30.10.2007р. співвідповідачі ОСОБА_5 та його мати ОСОБА_6 до суду не з'явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи в порядку ч.5 ст.74 ЦПК України, їх неявка визнана судом такою, що відбулась без поважних причин.
Представник третьої особи управління освіти та наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації до суду не з'явився, третя особа повідомлялась про час та місце розгляду справи, управління освіти надавало до суду заяви з проханням розглядати справу у відсутність їх представника.
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
На підставі наказу № 6 від 05.09.1997 року по УВК «Еліта» ОСОБА_3, 08.12.1987р.н., батьками якого є ОСОБА_2 й ОСОБА_1 (т.3 а.с. 218), зараховано в список учнів 2 класу, а на підставі наказу № 67 від 01.02.2000р. виключено зі списків як учня 5-го класу у зв'язку з переходом до СШ № 76 м.Одеси (відмовний матеріал №1-65/01 а.с. 44, 45).
В період навчання у школі «Еліта» 20.01.1998 року був проведений поглиблений огляд ОСОБА_3, в результаті якого виявлене порушення осанки та плоскостоппя (т.1 а.с 110).
04.11.1998р. учень приватної школи «Еліта» ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на перерві між уроками у результаті зіткнення з іншим учнем школи ОСОБА_5, який біг мимо, впав, вдарився задньою частиною голови і отримав травму.
Зазначені обставини підтверджуються витягом з журналу нещасних випадків (відмовний матеріал №1-65/01 а.с. 30) в якому медсестрою зроблений запис «ушиб затылочной части головы»; листом №02-04/1154 від 06.09.1999 року (т.1 а.с. 5, відмовний матеріал №1-65/01 а.с.16) з якого вбачається, що проведеною перевіркою управління освіти Одеської обласної державної адміністрації факт отримання ОСОБА_3 травми 04.11.1998 року під час учбового процесу; а також довідкою огляду 11 МКЛ від 04.11.1998р. «ушиб головы, неврологический статус без особенностей, рекомендовано 3 дня постельного режима» (т.1 а.с. 4), а також частково не заперечуються відповідачами ОПЗШ „Еліта” та ОСОБА_4
Як убачається з наданої відповідачем інформації ОСОБА_3 неодноразово здійснював прогули в 1997-1998 навчальному році без будь-яких виправдовувальних документів за період лютий-жовтень до травми; в листопаді 1998 року з 04 числа - за довідкою про звільнення, з 09 по 30 - без документів, а також періодично з грудня по травень без будь-яких виправдовувальних документів (т.1 а.с. 145-146, відмовний матеріал №1-65/01 а.с. 31, 49-55); з 30.11.1998р. - встановлено обмеження на заняття фізичною культурою на 2 місяці через посттравматичний синдром (т.1 а.с. 111).
Постановою пом.прокурора Суворовського району м.Одеси від 26.11.2001р. відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно директора ОПЗШ „Еліта” ОСОБА_4 через те, що було встановлено, що в березні 1999 року ОСОБА_3 в школі був відсутній, повторну травму отримати в школі не міг, з 04.08.1999р. по 21.08.1999р. знаходився в дитячому оздоровчому таборі «Юний моряк», а стан ОСОБА_3 погіршився в жовтні 1999 року, причинного зв'язку між травмою від 04.11.1998р. та погіршенням його здоров'я не встановлено (відмовний матеріал №1-65/01, а.с. 83).
Відповідно до наданої позивачами медичної документації з листопада 1998 року періодично здійснюється лікування ОСОБА_3, перебуває на диспансерному обліку тощо (т.1 а.с. 121), у виписці з історії хвороби № 867 тощо вказано про отримання ОСОБА_3 в березні 1999р. повторної травми (т.1 а.с. 71), та згідно довідки МСЕК №100610 ОСОБА_3 14.01.2004 року встановлена друга група інвалідності на строк по діагнозу «наслідки перенесеної ЗЧМТ у вигляді церебрального конвексітального арахноїдиту з помірним гіпертензійно-лікворним синдромом, вето-судиною дистонією, стеноз позвоночних артерій» (т.2 а.с 63). Відповідно до копії довідки до акту огляду МСЕК серії 2-18 ОВ № 049305 від 10.09.2007р. група інвалідності ОСОБА_3 - друга, дата чергового переогляду - 10.09.2008р. (т.3 а.с. 139).
За висновками ЛКК починаючи з 02.02.2000р. ОСОБА_3 за станом здоров'я рекомендовано навчання на дому (т.1 а.с 76, 77, т.2 а.с. 24-26, 123, 125) та за довідкою ЗОШ № 13 ОСОБА_3 (в якій він навчався з 29.08.2001р. - відмовний матеріал №1-65/01, а.с. 71) з 03.09.2001р. організовано індивідуальне навчання на дому згідно заяви матері від 30.08.2001р. (відмовний матеріал №1-65/01, а.с. 35, 40-42).
Згідно висновку експертизи № 263, проведеної з 25.07.2004р. по 12.10.2004р. встановлено, що відсутність об'єктивних медичних даних не надає можливості достовірно визначити характер травми ОСОБА_3 04.11.1998р. та визначити її можливий механізм, встановити ступінь тяжкості травми; об'єктивні данні про наявність повторної ЗЧМТ не встановлені; патологічні зміни, виявлені 20.11.1998р. можуть бути наслідками як вказаної травми, так й інших, отриманих за цей проміжок часу, у зв'язку з чим експертна комісія не надала висновку про наявності зв'язку виявлених неврологічних захворювань ОСОБА_3 та встановлення 2-ої групи інвалідності з перенесеною травмою; на період проведення експертизи у ОСОБА_3 ознак наявності неврологічної патології не виявлено (т.2 а.с 49-58).
Навчально-виховний комплекс «Еліта» І-III ступенів є правонаступником приватної загальноосвітньої школи-комплексу «Еліта» І-III ступенів, створений шляхом зміни назви та діє на підставі Статуту, затвердженого 11.08.2000р. зареєстрованого 17.08.2000 року; наступна назва згідно затвердженого рішенням засновника 17.10.2004 року статуту відповідача є Одеська приватна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів „Еліта” (т.2 а.с. 145-164).
Відповідно до пункту 1.5 статуту ОПЗШ «Еліта» здійснює діяльність згідно з Конституцією України, діючим законодавством в тому числі Законом» України «Про освіту», Законом України «Про загальну середню освіту», Положенням про середній навчально-виховний заклад освіти, своїм статутом на підставі повного господарчого розрахунку самоокупності і самофінансування затрат по соціальному розмітку і матеріальному стимулюванню працівників (т.1 а.с. 34-47, 50-59).
Пунктом 1.6 (1.5) Статуту передбачена повна відповідальність «Еліти» за своїми зобов'язаннями всім своїм майном.
Згідно наказу управління освіти і наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2006р. № 481-ОД ліцензія серії АБ № 117151 Одеської приватної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів „Еліта” анульована за заявою засновника (т.4 а.с. 47).
З 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний Кодекс України, проте згідно прикінцевим і перехідним його положенням і у зв'язку з тим, що правовідносини між сторонами виникли до вказаної дати, до них застосовуються правила Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, відповідно до статті 440 ЦК УРСР шкода, завдана особі або її майну, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Якщо неповнолітній, який не досяг п'ятнадцяти років, заподіє шкоду в той час, коли він перебував під наглядом учбового, виховального або лікувального закладу, вони несуть майнову відповідальність за шкоду, якщо не доведуть, що шкода виникла не з їх вини - ч.2 ст. 446 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року. Підставою відповідальності за завдану моральну шкоду є в силу статті 440-1 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
Тобто за заявленими вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної неповнолітнім ОСОБА_5, має бути учбовий заклад, в якому цей неповнолітній навчався - ОПЗШ „Еліта”.
Статтею 22 Закону України «Про загальну середню освіту» визначено, що загальноосвітній навчальний заклад забезпечує безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я, формує гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів (вихованців). Учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності забезпечуються медичним обслуговуванням, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату цих закладів або відповідних закладів охорони здоров'я, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
В разі ушкодження здоров'я неповнолітнього, який не досяг п'ятнадцяти років (учні вісімнадцяти років) і не має заробітку на час заподіяння шкоди, організація або громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати необхідні витрати, пов'язані з ушкодженням здоров'я потерпілого (лікування, протезування, сторонній догляд тощо) - ст.462 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року.
А згідно ст. 445 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року в разі заподіяння каліцтва або іншого ушкодження здоров'я організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок втрати або зменшення працездатності, а також відшкодувати витрати, викликані ушкодженням здоров'я (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо).
Кожна сторона за ст. 10 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши оригінали документів, на підставі наявних та безпосередньо досліджених у справі доказів у їх сукупності, створивши учасникам процесу необхідні умови для надання, витребування доказів, користуючись принципом змагальності сторін, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів дійшов до висновку про те позивачі не довели причинного зв'язку між травмою, отриманою ОСОБА_3 04.11.1998р., повторною травмою в березні 1998 року з неврологічними захворюваннями ОСОБА_3, а тому відсутня підстава для виникнення цивільно-правової відповідальності для задоволення вимог позивачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди а також втраченого заробітку, визнання відповідно бездіяльності відповідачів по невжиттю заходів щодо забезпечення безпечних умов навчання, невиконанню контролю за учнями й визнання за ОСОБА_3 право на відшкодування шкоди, викликаною втратою працездатності, тому в цій частині позову має бути відмовлено.
Також позивачами не доведено ухилення ОПЗШ „Еліта” від організації навчання на дому, оскільки як убачається з відмовних матеріалів, ОСОБА_7 звернулась з такою заявою лише 30.08.2001р. до директора школи № 13 (відмовний матеріал №1-65/01 а.с. 40), протилежного позивачами не доведено. З тих самих підстав (недоведеністю) має бути відмовлено в задоволенні вимог визнати неправомірною відмову звільнити від екзаменів.
Оцінюючи позовні вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок невжиття заходів щодо забезпечення належного розслідування нещасного випадку суд виходить з наступного.
Згідно статті 28 Закону України «Про загальну середню освіту» права та обов'язки педагогічних працівників системи загальної середньої освіти визначаються Конституцією України, Законом України «Про освіту», Кодексом законів про працю України, цим законом та іншими нормативно-правовими актами.
А відповідно до пункту 42 Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах, затвердженого Наказом Міносвіти №429 від 30.11.1993р. та яке поширюється на всі навчально-виховні заклади України незалежно від підпорядкування і форми власності директор навчального закладу організує розслідування нещасних випадків, якими відповідно до пункту 2 ІІ-го розділу Положення є травми. Згідно до пунктів 4-15 Розділу II Положення нещасний випадок, який стався під час навчально-виховного процесу, викликав в учня втрату працездатності (здоров'я) не менше одного дня відповідно до медичного висновку, оформлюється актом форми Н-2, копія якого видається потерпілому (його батькам, законного представнику) не пізніше 3-х днів після закінчення розслідування. Акт форми Н-2 підлягає зберіганню в архіві органу управління освітою, навчально-виховного закладу протягом 45 років, відповідальність за правильне і своєчасне розслідування і облік нещасних випадків, складання акту форми Н-2, розроблення і виконання заходів по усуненню причин нещасного випадку несе керівник навчально-виховного закладу, який також зобов'язаний терміново організувати першу лікарську допомогу потерпілому та його доставку до лікувальної установи, повідомити батьків потерпілого. Але акту про нещасний випадок складено не було, доставки дитини до лікувальної установи та повідомлення батьків директором ОПЗШ „Еліта” ОСОБА_4 здійснені не були, що також частково не заперечувалось відповідачами.
Організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків - ст. 441 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року.
Розмір відшкодування моральної шкоди за ч.2 ст.440-1 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати (яка за Указом Президента № 669/98 "Про встановлення нового розміру мінімальної заробітної плати" з 01.07.1998р. складала 55 грн.).
Оскільки протиправне невжиття своєчасних заходів щодо розслідування нещасного випадку призвело до невизначеності в житті позивачів з приводу травми ОСОБА_3, порушення звичного режиму життя та необхідності вживати суттєвих додаткових зусиль для усунення вказаної невизначеності та з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань позивача, їх тривалості, конкретних обставин справи, немайнових втрат, яких зазнали позивачі, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги ОСОБА_7, ОСОБА_2 й ОСОБА_3 в частині стягнення на їх користь відшкодування моральної шкоди з ОПЗШ „Еліта” в сумі по 5 000 гривень на кожного з позивачів.
Здатність громадянина своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки (цивільна дієздатність) виникає у повному обсязі з настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку - ст. 11 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, але як убачається з наданої позивачем копії договору № 56 від 23.09.1997р. між ЧШК «Еліта» та учнем 2-го класу ОСОБА_3, вказаний договір не підписаний з боку учня (т. 1 а.с 17), тому вказані вимоги позивачів є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Не підлягають задоволенню вимоги позивачів про визнання неправомірним втручання відповідачами в особисте життя, збір та розповсюдження недостовірної інформації - щодо надання доказів по справі та висловлювання представником ОПЗШ „Еліта” та директором ОСОБА_4 думки стосовно предмету позову, оскільки вказані дії відповідають вимогам ст.ст. 10, 27, 60 ЦПК України.
Судом не приймаються до уваги заперечення відповідачів ОПЗШ „Еліта”, ОСОБА_4 та їх представника про відсутність будь-яких порушень при проведенні розслідування нещасного випадку, оскільки вони суперечать дослідженим матеріалам справи.
Судом не приймаються до уваги інші пояснення сторін як таки, що не мають відношення до предмету спору.
В силу ст.88 ЦПК України з Одеської приватної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів „Еліта” на користь позивачів ОСОБА_7 й ОСОБА_2 підлягають стягненню документально підтверджені понесені судові витрати по оплаті юридичних послуг в сумі 750 грн. (т.2 а.с. 107) - по 375 грн. на кожного, на користь держави - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень, державне мито в сумі 8,50 гривень.
Керуючись статями 10, 11, 60, 61, 81, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з Одеської приватної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів „Еліта” на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000 гривень, судові витрати в сумі 375 гривень, а всього стягнути 5 375 гривень.
Стягнути з Одеської приватної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів „Еліта” на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000 гривень, судові витрати в сумі 375 гривень, а всього стягнути 5 375 гривень.
Стягнути з Одеської приватної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів „Еліта” на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Одеської приватної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів „Еліта” на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень, державне мито в сумі 8,50 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м.Одеси. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя