1Справа № 335/3297/24 1-кс/335/1741/2024
26 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082060000369 від 10.03.2023 року, досудове розслідування у якому здійснюється Відділом поліції № 1 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Василівка, Запорізької області, який має вищу освіту, неодружений, має неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України, -
З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що Відділом поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082060000369 від 10.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України, у якому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України, за наступних обставин.
В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_6 , керуючись прагненням до наживи, перебуваючи у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, вирішив зайнятися злочинною діяльністю, спрямованою на заволодіння чужим майном громадян України, шляхом таємного викрадення чужого майна та вимагання грошових коштів, з метою незаконного збагачення та протиправного отримання матеріальних благ протягом тривалого часу внаслідок вчинення корисливих умисних злочинів проти власності.
При цьому, розуміючи, що всі етапи злочинної діяльності задля досягнення кінцевого результату провести самотужки не вдасться та існує значний ризик бути викритим правоохоронними органами, ОСОБА_6 , володіючи лідерськими якостями, організаторськими здібностями та комунікабельністю, з метою незаконного збагачення та отримання матеріальних благ, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, вирішив утворити та очолити внутрішньо та зовнішньо стійке об'єднання - злочинну організацію, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, спрямованих на таємне викрадення майна та вимагання грошових коштів.
ОСОБА_6 , будучи наближеною особою до так званого «вора в законі» на кримінальне прізвисько «Принц» і особисто вважаючи себе «кримінальним авторитетом», маючи підтримку в кримінальному середовищі, відповідно до неписаних правил та «воровських законів», користуючись своїм авторитетом, який надав йому певний пріоритет щодо взаємодії з іншими учасниками кримінального середовища, особистими якостями та можливостями, прийняв на себе повноваження лідера та керівника злочинної організації, взявши на себе функції керування вчиненням злочинів, наданням інструктажів щодо підготовки та безпосереднього вчинення іншими співучасниками крадіжок і вимагання грошових коштів, визначення послідовності дій останніх під час вчинення злочинів, об'єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов'язків, складання спільного плану, який є обов'язковим для безумовного виконання всіма членами злочинної організації, що має на меті отримання швидкого та незаконного збагачення, особисто залучив до участі в злочинній організації довірених осіб, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які надали згоду на участь у ній та вчинені злочинів проти власності.
Крім того, з метою вчинення злочинів спрямованих на таємне викрадення майна та вимагання грошових коштів, членами даної злочинної організації було залучено третіх осіб, з числа знайомих, які виконували роль пособників, тобто шляхом надання порад та усунення перешкод, сприяли вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками.
Так, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у невстановлений в ході досудового розслідування час, діючи у складі злочинної організації, діючи умисно, за вказівками та під керівництвом ОСОБА_6 , з відома учасників злочинної організації, залучили в якості пособника ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 , будучи обізнаним про діяльність злочинної організації під керівництвом ОСОБА_6 у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , спрямованої на таємне викрадення майна та вимагання грошових коштів, володіючи інформацією про наявність значної суми грошових коштів у потерпілого ОСОБА_11 , його місце мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , близьких родичів та коло спілкування потерпілого, діючи умисно, з корисливих мотивів, надав вказану інформацію членам даної злочинної організації, тим самим сприяв членам злочинної організації ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під керівництвом ОСОБА_6 у вчиненні викрадення майна потерпілого ОСОБА_11 .
Отримавши від ОСОБА_5 необхідну для вчинення злочину інформацію відносно потерпілого ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 діючи умисно, під пильним керівництвом ОСОБА_6 та з відома всіх учасників, маючи на меті особисте збагачення з листопада по грудень 2023, здійснювали заходи, направленні на вчинення крадіжки злочинною організацією, що виражалося в систематичному відвідуванні адреси мешкання потерпілого, спостереженні за місцем мешкання потерпілого з використанням технічних засобів відеофіксації, аналізі отриманих даних, а також в обговоренні учасниками злочинної організації обстановки на місці вчинення злочину, зовнішнього вигляду потерпілого, особистого життя, періодичності перебування потерпілого та його членів сім'ї за місцем мешкання, графіку відвідування та залишення адреси мешкання, замки на вхідних дверях, сусідів за місцем мешкання потерпілих, способів відкриття дверних замків.
Так, 06.12.2023, приблизно у період з 16:46 годин до 18:08 годин, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи умисно, за вказівками та під керівництвом ОСОБА_6 , з відома учасників злочинної організації ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , згідно розподілених ролей, незаконно та таємно проникли, шляхом підбору ключа, до приміщення кв. АДРЕСА_4 , звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 42 500 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.12.2023 становить 1 568 250 гривень, чим спричинили матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_11 на зазначену суму.
Після чого, учасники злочинної організації ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи під керівництвом ОСОБА_6 , розподілили вищевказані грошові кошти між членами злочинної організації згідно заздалегідь визначених часток (долей), передавши при цьому визначену частину грошових коштів ОСОБА_5 .
Посилаючись на те, що ОСОБА_5 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування й суду; впливати на свідків, потерпілого та інших осіб, які можуть бути причетні до злочину; вчинити інше кримінальне правопорушення; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також на обставини і тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення і передбачений Законом строк покарання у вигляді позбавлення волі за його вчинення, зазначаючи про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, який не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду і забезпечити виконання процесуальних рішень у провадженні, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні. Посилаючись на тяжкість кримінального правопорушення і обставини його вчинення, а також дані про особу підозрюваного, який не працевлаштований та може продовжити вчинення кримінальних правопорушень, наполягав на наявності ризиків, про які зазначено у клопотанні. Наполягав, що більш м'який запобіжний захід не здатен забезпечити належну поведінку підозрюваного, тому просить застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити розмір застави з урахуванням розміру суми заподіяного потерпілому збитку. Зазначив, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні триває до 27.05.2024 року.
Захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечував. Вважає підозру необґрунтованою і недоведеними вищевказані ризики, зазначаючи, що підозрюваний після повідомлення йому про підозру не переховувався, самостійно з'явився до суду для розгляду даного клопотання, жодних дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню не вчиняв. Просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, який забезпечить належну поведінку останнього і виконання ним процесуальних обов'язків, а саме: у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на те, що він здійснює догляд за хворим батьком, який не здатен себе забезпечити без нагляду. Суду подав письмове клопотання про долучення доказів в обгрунтування заперечень до клопотання.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника, пояснив, що проживає з батьком за яким здійснює догляд, його цивільна дружина з дитиною перебувають за кордоном. Наполягав, що з потерпілим не знайомий, про нього дізнався від слідчого. Зазначив, що переховуватись та перешкоджати кримінальному провадженню не має наміру, просив врахувати погіршення його стану здоров'я.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Відділом поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082060000369 від 10.03.2023 року, у якому 20.04.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України.
В ході розгляду клопотання встановлено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023082060000369 триває до 27.05.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих до нього матеріалах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України.
Доводи сторони захисту в цій частині щодо необґрунтованості підозри слідчий суддя не бере до уваги, оскільки на даній стадії слідчий суддя не вирішує питання, які вирішуються судом під час судового розгляду, а матеріали клопотання містять достатньо даних для висновку про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Таку ж позицію виклав Європейський суд з прав людини у рішенні „Мюррей проти Сполученого Королівства”, у якому зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим”, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , яке відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжкого злочину, та передбачений Законом вид покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років.
Також слідчий суддя враховує встановлені в ході розгляду клопотання дані про особу підозрюваного, який раніше не засуджений, має місце проживання за адресою реєстрації як внутрішньо переміщена особа, не працевлаштований, неодружений, має неповнолітню дитину, та враховує його вік і стан здоров'я.
На переконання слідчого судді, наведені стороною захисту в ході розгляду клопотання обставини, є недостатніми для висновку про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків.
З наданих матеріалів щодо стану здоров'я підозрюваного не вбачається, що призначене йому лікування є можливим лише під наглядом лікарів у медичному закладі.
Слідчий суддя враховує долучені до матеріалів клопотання дані про те, що батько підозрюваного за станом здоров'я потребує стороннього догляду, проте, у судовому засіданні не підтверджено відсутності інших осіб, які б могли його здійснювати.
З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини кримінального правопорушення, його тяжкості, даних про особу підозрюваного, на переконання слідчого судді, дослідженими матеріалами повністю підтверджуються ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено прокурором у судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини наголошує, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії” Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів”.
Оцінюючи ризики слідчий суддя враховує відсутність даних про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків та виходячи із тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення і передбаченого законом покарання, приходить до висновку про обґрунтованість ризику переховування.
Обставини кримінального правопорушення і спосіб його вчинення, яке суперечить встановленим нормам та правилам поведінки у суспільстві, свідчить про вірогідність перешкоджання кримінальному провадженню з боку підозрюваного, враховуючи його спосіб життя та оточення.
Враховуючи, що в рамках досудового розслідування не встановлено всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також всіх осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, обґрунтованим є ризик впливу з боку підозрюваного на свідків, потерпілого та інших осіб, які можуть бути причетні до інкримінованого йому злочину.
В тому числі, прокурором обгрунтовано ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним, з огляду на відсутність у нього будь-якого джерела доходу.
Встановлені в ході розгляду клопотання ризики, стороною захисту не спростовано.
Доводи на їх відсутність з огляду на те, що підозрюваний з дня повідомлення про підозру не переховувався та самостійно з'явився для розгляду даного клопотання, є недостатніми, враховуючи, що підставою застосування запобіжного заходу є не лише оцінка поведінки підозрюваного, а наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, ризики настання яких підтверджені стороною обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Надані слідчому судді матеріали кримінального провадження і встановлені в ході розгляду клопотання обставини кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_5 дають підстави для висновку про високий рівень їх суспільної небезпеки.
За встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що тяжкість покарання, передбачена Законом за вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення у сукупності з обставинами його вчинення та наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також даних про його особу, обґрунтовують доводи органу досудового розслідування щодо підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, про застосування якого подано дане клопотання.
В силу встановлених в ході розгляду клопотання обставин, на переконання слідчого судді, поведінка підозрюваного під час досудового розслідування може бути забезпечена належним чином шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наведених органом досудового розслідування даних про обставини кримінального правопорушення, предмету злочину, його суспільної небезпеки й усвідомлення її підозрюваним, а також ступеню його участі у вченні кримінального правопорушення, згідно повідомленої підозри.
Стороною захисту не доведено, що більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання здатен забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із видів яких є запобіжні заходи.
Обставин, які б свідчили про те, що захід забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не наведено, обґрунтованих даних щодо неможливості утримання підозрюваного в ізоляції за станом здоров'я матеріали справи не містять та в судовому засіданні не доведено.
Встановлені слідчим суддею обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органу досудового й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також з метою запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 4 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі встановлених в ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя враховує характер та обставини кримінального правопорушення, предмет посягання, ступінь його небезпеки для суспільства, розмір заподіяної шкоди, а також соціальне становище підозрюваного та його майновий стан.
Виходячи з вимог ст. ст. 178, 182 КПК України, з урахуванням положення Закону України „Про державний бюджет України на 2024 рік” щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2024 року складає 3 028 гривень, в тому числі із розміру заподіяної потерпілому шкоди, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідним визначити заставу у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 гривень, внесення якої може гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Під час розгляду клопотання не встановлено обставин, які б могли свідчити про непомірність визначеного розміру застави для підозрюваного.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне, у зв'язку із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, покласти на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід обраховувати з дня його застосування - з 26.04.2024 року, та, відповідно до ст.ст. 197, 219 КПК України, слідчий суддя визначає строк дії даної ухвали в межах строку досудового розслідування - до 27.05.2024 року включно.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 192-194, 196, 205, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.05.2024 року включно, який обчислювати з 26.04.2024 року.
Встановити заставу - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172 (при призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу (застава, вартість частки майна тощо); ПІБ особи, за яку вноситься застава, або сторін по цивільній справі; номер справи (провадження); суд у якому розглядається справа) призначення платежу - застава ОСОБА_5 .
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:
- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов'язки, що покладаються у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Встановити строк дії даної ухвали до 27.05.2024 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя: ОСОБА_1