1Справа № 335/4695/24 1-кс/335/1801/2024
26 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024080000000210 від 24 квітня 2024 року, досудове розслідування у якому здійснюється ГУНП України в Запорізькій області, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Писарівка, Волочиського району, Хмельницької області, громадянина України, який має повну середню освіту, неодружений, має двох неповнолітніх дітей, військовослужбовець, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не засудженого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, -
З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024080000000210 від 24 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.04.2024 року, приблизно о 09 годині 10 хвилин, водій ОСОБА_5 , військовослужбовець ЗСУ військова частина НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «Audi А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 (іноземна реєстрація), здійснював рух по проїзній частині автодороги «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь», зі сторони м. Оріхова у напрямку м. Запоріжжя. В салоні вказаного автомобіля на передньому пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_6
Попереду, у зустрічному автомобілю «Audi А6», реєстраційний номер НОМЕР_2 (іноземна реєстрація), напрямку, здійснював рух автомобіль «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , в салоні якого перебували пасажири: ОСОБА_8 на передньому пасажирському сидінні та ОСОБА_9 на задньому пасажирському сидінні.
Під час руху по вказаній автодорозі на 549 км, на території Запорізького району, Запорізької області, водій ОСОБА_5 , у зв'язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушення координації дії, викликаних вживанням алкогольних напоїв, діючи із злочинною недбалістю, змінив напрямок свого руху вліво, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із зустрічним автомобілем «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Своїми діями водій ОСОБА_5 , порушив вимоги п.п. 2.9 а), 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, відповідно до яких: п. 2.9. «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»; п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_9 , від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди, а пасажир цього ж автомобіля ОСОБА_8 була доставлена до лікарні, де в цей же день померла під наглядом лікарів.
25.04.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_5 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначаючи про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні. Посилаючись на тяжкість кримінального правопорушення і обставини його вчинення у стані алкогольного сп'яніння, яким спричинено загибель людей, а також дані про особу підозрюваного, наполягав на наявності ризиків, про які зазначено у клопотанні. Крім того, зазначив, що на даній стадії кримінального провадження не встановлено всіх свідків та не отримані всі покази, що спричинить ризик впливу на таких осіб. Вважає, що більш м'який запобіжний захід не здатен забезпечити належну поведінку підозрюваного, тому просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечував, посилаючись на недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні. Наполягав на відсутності у підозрюваного наміру перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином. Просив врахувати особу підозрюваного, який має медалі за героїчний подвиг, та застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника, наполягав, що не має наміру перешкоджати кримінальному провадженню та переховуватися, просив застосувати відносно нього запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, щоб він мав змогу продовжити військову службу та відшкодувати задану шкоду.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024080000000210 від 24 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України..
24.04.2024 року о 12 годині 50 хвилин ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 25.04.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих до нього матеріалах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , яке відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів. Слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, який в силу ст. 89 КК України раніше не засуджений, проходить військову службу, неодружений, має двох неповнолітніх дітей, має постійне зареєстроване місце проживання, вік підозрюваного, стан його здоров'я.
З огляду на обставини та тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_5 , об'єкту посягання, передбачений Законом вид покарання за його вчинення у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років, дані про особу підозрюваного, на переконання слідчого судді, повністю підтверджуються ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено прокурором у судовому засіданні.
Доводи сторони захисту щодо заперечень на клопотання не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання слідчого та стороною захисту не спростовано наявності встановлених в ході розгляду клопотання вищезазначених ризиків.
Так, Європейський суд з прав людини наголошує, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії” Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів”.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість та обставини інкримінованого ОСОБА_5 злочину, внаслідок якого було спричинено позбавлення життя потерпілих, яке є найвищою соціальною цінністю, відповідно до норм Конституції України.
Надані слідчому судді матеріали кримінального провадження і встановлені в ході розгляду клопотання обставини кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_5 дають підстави для висновку про високий рівень його суспільної небезпеки.
Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
За встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що тяжкість покарання, передбачена Законом за вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, у сукупності з обставинами його вчинення та наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також його особи, обґрунтовують доводи органу досудового розслідування щодо підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного та зумовлюють неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж той, про застосування якого подано дане клопотання.
Стороною захисту в ході розгляду даного клопотання не надано достатньо доводів про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного буде достатнім для запобігання ризикам, про які зазначено у клопотанні.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із видів яких є запобіжні заходи.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено, обґрунтованих даних щодо неможливості утримання підозрюваного в умовах слідчого ізолятора за станом здоров'я матеріали справи не містять та в судовому засіданні не наведено.
Таким чином, встановлені слідчим суддею обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також з метою запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Виходячи з мети застосування запобіжного заходу, якою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, оцінивши в сукупності всі вищевстановлені обставини кримінального правопорушення та дані про особу підозрюваного, слідчим суддею не визначається розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання - з 24.04.2024 року, та, відповідно до ст. 197 КПК України, слідчий суддя визначає строк дії даної ухвали до 22.06.2024 року включно.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 192-194, 196, 205, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 22.06.2024 року включно, який обчислювати з 24.04.2024 року.
Встановити строк дії даної ухвали до 22.06.2024 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя: ОСОБА_1