1Справа № 335/3421/24 3/335/1189/2024
03 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли із Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 від 31.05.2021 року,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
20.03.2024 року о 00 год. 36 хв., в м. Запоріжжі, навпроти буд. 147, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Land Rover Free Lander», д.н.з. НОМЕР_3 , при цьому не мав права керування ТЗ. Правопорушення вчинено повторно року, 18.12.2023 року постановою серії ЕНА 1122029 притягався до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1. а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлявся належним чином, що підтверджується його особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення та оголошенням про виклик на сайті суду, про причини неявки суду не повідомив, з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався.
З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи, що ОСОБА_1 достовірно був обізнаний про знаходження в суді справи про адміністративне правопорушення відносно нього та повинен був проявляти зацікавленість у результатах її розгляду, однак до суду не з'явився, зацікавленості про стан справи не виявив, тому суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП та не порушує гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД 887426 від 20.03.2024 року, у якому належно викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення;
- довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Горипавловського Іллі, відповідно до якої, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП постановою серії ЕНА № 1122029 від 18.12.2023 року
- рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2
- відеозаписом події, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення ОСОБА_1 та факт керування транспортним засобом;
- архівом порушень.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому достатні дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог ст. 266 КУпАП під час їх отримання у справі відсутні і не встановлені.
Відповідно до п. 2.1. а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Таким чином, кваліфікуючою ознакою дій за ч. 5 ст. 126 КУпАП є повторність яка виражається у вчиненні правопорушення після притягнення до відповідальності протягом року за вчинення порушень передбачених ч. 2-4 ст. 126 КУпАП.
Санкція за порушення ч. 5 ст. 126 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Статтею 23 КУпАП, передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З огляду на наведене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що вчинено повторно протягом року.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення, суддя враховує характер скоєного правопорушення та особу винного, ступінь суспільної небезпеки правопорушення.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до статті 33 КУпАП, при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, його майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у т.ч. зафіксованому в автоматичному режимі.
Вирішуючи питання щодо застосування адміністративного стягнення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суд враховує те, що як вбачається з довідки інспектора транспортний засіб має реєстраційний номер на іноземній реєстрації, який не зареєстрований на території України, а тому доходжу висновку про неможливість застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Враховуючи вищевикладене, враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання та виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття в суспільстві, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами у майбутньому, суд дійшов до висновку, що з урахуванням встановлених обставин справи до ОСОБА_1 доцільне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої за ч. 5 ст. 126 КУпАП, та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім превентивним заходом.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, ст.ст. 251, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 6 (шість) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) на користь держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова по справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом 10-ти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя В.О. Макаров