11.03.2024
Справа № 331/7456/23
Провадження № 2/331/560/2024
11 березня 2024 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Яцун О.О.,
за участю секретаря судового засідання Крамаренко В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Сімонець Є.О. ,
представника відповідача Наливайко І.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду міста Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_4 , до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про визнання права на приватизацію квартири та зобов'язання вчинити певні дії,
14 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 , як законний представник неповнолітнього ОСОБА_4 , звернулася до суду з позовною заявою до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про визнання за ОСОБА_4 права на приватизацію квартири та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 09 березня 2023 року їй було видано ордер № 15 серія «Г» на жилу площу в гуртожитку, відповідно до якого надано право на зайняття жилої площі в гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, кімната НОМЕР_1 , площею 13,3 кв.м., кімната НОМЕР_3 площею 17,2 кв.м. Ордер було видано на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 121/1 від 02.03.2023 року. Станом на день звернення з позовною заявою до суду у зазначених кімнатах НОМЕР_1 і НОМЕР_3 у будинку АДРЕСА_1 позивач проживає разом із неповнолітнім сином ОСОБА_4 . Позивач зазначає, що у вересні 2023 року, вона, діючи у власних інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина, звернулась до районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району із заявою про приватизацію житлового приміщення (кімнати НОМЕР_1 і НОМЕР_3) в гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Між тим, листом № З-339-558 від 20.09.2023 року, № З-340-О-559 від 20.09.2023 року районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району повідомила про відмову у задоволенні заяви щодо приватизації дитиною ОСОБА_4 житлового приміщення у гуртожитку, посилаючись на надання неповного пакету документів, передбаченого Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 року, зокрема, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 у період з 23.01.2009 року по 10.01.2029 року, а також відсутні документи, які підтверджують невикористання житловогочека у період з 23.01.2009 року по 10.01.2019 року. Позивач стверджує, що інформацією про реєстрацію місця проживання особи від 04 липня 2023 року, наданою Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради підтверджується, що зареєстрованим місцем проживання її сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період із 10.01.2019 року по 23.03.2023 року є АДРЕСА_1 . Довідкою № 107.357-23/421 від 25 жовтня 2023 року, наданою Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», підтверджується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не використав житловий чек.
Посилаючись на вищезазначені обставини, приймаючи до уваги, що відмова районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району позбавляє неповнолітню дитину права на приватизацію, позивач звернулася до суду з позовом до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про визнання за ОСОБА_4 права на приватизацію жилої площі (кімнати НОМЕР_1, НОМЕР_3) в гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Олександрівському району провести дії по приватизації жилої площі (кімнати НОМЕР_1, НОМЕР_3) в гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності довідок про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 в період з 23.01.2009 року по 10.01.2019 року та документу, що підтверджує невикористання житлового чеку для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_4 в період з 23.01.2009 року по 10.01.2019 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 17 листопада 2023 року вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с.28).
20 грудня 2023 року представником відповідача Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району Наливайко І.М., яка діє на підставі довіреності № 20.01/04-07-234 від 01.05.2023 року (а.с.41), було подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що представник відповідача просить ухвалити рішення на розсуд суду, на підставі доказів наявних у матеріалах справи (а.с.35-40).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і представник позивача - адвокат Сімонець Є.О., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1160981 від 31.01.2024 року, підтримали позовну заяву з підстав викладених у позові, та наполягають на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району Наливайко І.М. просила суд ухвалити рішення на розсуд суду, на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
Допитана в якості свідка по справі ОСОБА_5 , яка являється сусідкою позивача по справі, пояснила суду, що з 1991 року позивач ОСОБА_1 проживає у гуртожитку, у кімнатах № НОМЕР_1 , НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1 . У 2009 році у позивача народився син ОСОБА_4 , який з моменту народження і по цей час проживає разом із позивачем за вказаною вище адресою.
Допитана в якості свідка по справі ОСОБА_6 надала суду аналогічні свідчення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судом встановлено, що за фактом проживання позивачу ОСОБА_1 видано ордер № 15, серія «Г» на жилу площу в гуртожитку, відповідно до якого надано право на зайняття сім'єю з двох осіб, в тому числі і ОСОБА_4 , жилої площі в гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, кімната НОМЕР_1 , площею 13,3 кв.м., кімната НОМЕР_3 площею 17,2 кв.м. Ордер видано на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 121/1 від 02.03.2023 року (а.с.16).
Із копії паспорта позивача ОСОБА_1 вбачається, що позивач з 05 грудня 1991 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-6).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 29 січня 2009 року Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, мамою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значиться ОСОБА_1 (а.с.8).
Відповідно до Довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_4 з 10.01.2019 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9-10).
Відповідно до інформації про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 від 04 липня 2023 року, вих. №04-49/1-88, видану Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради, зареєстрованим місцем проживання останнього у період з 10.01.2019 року по 23.03.2023 року є АДРЕСА_1 (а.с.14).
Із змісту довідки № 107.357-23/421 від 25 жовтня 2023 року, виданої Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1, кімнати НОМЕР_1-77 не значиться усписках громадян, які мають право на приватизацію житла. Дані з використання житлового чека відсутні (а.с.15).
Довідкою Центру управління нерухомим майном та інфраструктурою Запорізького регіону від 27.10.2023 року підтверджено, що у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 на момент його передачі за актом приймання-передачі № б/н від 30.11.2020 року жо комунальної власності міста Запоріжжя (КП «Наше місто») були відсутні мешканці, які б мали приватизовану площу даного гуртожитку (а.с.17).
Актом підтвердження постійного проживання дитини, складеного 26 жовтня 2023 року чотирма мешканцями будинку АДРЕСА_1 , підтверджено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з моменту свого народження і по дату підписання даного акту постійно проживав разом з мамою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, кімнати НОМЕР_1 і НОМЕР_3 (а.с.18).
Листами № З-339-558 і № З-340-О-559 від 20 вересня 2023 року районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району відмовила позивачу ОСОБА_1 у задоволенні заяви щодо приватизації дитиною ОСОБА_4 житлового приміщення у гуртожитку, посилаючись на надання неповного пакету документів, передбаченого Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 року, зокрема, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 у період з 23.01.2009 року по 10.01.2029 року, а також відсутні документи, які підтверджують невикористання житловогочека у період з 23.01.2009 року по 10.01.2019 року (а.с.11-12).
Згідно статті 7 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 345 ЦК України визначено право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.
Правові основи приватизації житла, що знаходиться у державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду» і у Законі України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Набуття фізичними особами у власність майна в результаті приватизації здійснюється уповноваженими органами приватизації на підставі Законів України «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 (із змінами). Порядку передачі житлових приміщень гуртожитків, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя, у власність громадян, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 25.07.2012 № 34 (нормативно-правові акти чинні та знаходяться у публічному доступі).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
Частиною 3 статті 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.
Відповідно до пунктів 17, 18 Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», який затверджений наказом Міністерства з питань жилого-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.1.2010 року № 109/17404, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації та подає такі документи: оформлену заяву на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копію документа, що посвідчує особу; технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку; довідку про склад сім'ї та займані приміщення; копію ордера про надання жилої площі (копію договору найму жилої площі у гуртожитку): документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.
Пункт 18 Положення № 396 від 16.12.2009 року, викладений чітко і конкретно та встановлює обов'язок подання громадянином до органу приватизації повного переліку документів.
Відповідно до пункту 4.23 Положення про районні адміністрації міської ради, затвердженого рішенням Запорізької міської ради № 27 від 30 жовтня 2019 року, районним адміністраціям міської ради делеговані повноваження в частині приватизації житла.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства, права. Право громадян на приватизацію житла та перелік умов, за яких здійснюється приватизація житла, передбачені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», а нормативні акти, що видає Міністерство з питань житлово-комунального господарства України, не мають сили закону і не можуть суперечити закону.
Статтею 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування,- державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Згідно ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених законом.
Частиною 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що не підлягають приватизації наступні об'єкти: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках, квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.
Згідно із Порядком подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до органів юстиції та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 (із змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 № 381/10661, нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування (даний акт чинний та знаходиться у публічному доступі).
Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затверджене наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 (із змінами) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2010 № 109/17404 в установленому в державі Україна порядку.
У констатаційній частині наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 року вказано, що Положення затверджено відповідно до Законів України «Ппо приватизацію державного житлового фонду». «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Положення про Міністерство з питань житлово-комунального господарства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 717 від 12.05.2007 року, та з метою приведення у відповідність до законодавства власних нормативно- правових актів.
Встановивши наведені обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про те, що спірні кімнати квартира не відносяться до житла, визначеного ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а тому, не зважаючи на відсутність довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 в період з 23.01.2009 року по 10.01.2019 року, а також документа, що підтверджує невикористання ОСОБА_4 житлового чека для приватизації державного житлового фонду в період з 23.01.2009 року по 10.01.2019 року, оскільки, під час розгляду справи судом було встановлено, що позивач разом із сином ОСОБА_4 в період часу з 23.01.2009 року і по день звернення до суду проживають у вищевказаному житловому приміщенні на законних підставах, законність їх проживання ніхто не оспорює, наявні дані про їх реєстрацію у вказаному житловому приміщенні, а також підтверджено, що ОСОБА_4 не використав житловий чек для приватизації державного житлового фонду, а отже, дотримано всі умови, передбачені Законами України «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», внаслідок чого у ОСОБА_4 наявне право здійснити приватизацію житлового приміщення, в якому він постійно проживає разом з мамою - позивачем по справі ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України,Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»,
Позов ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_4 , до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про визнання права на приватизацію квартири та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на приватизацію кімнат № НОМЕР_1 і № НОМЕР_3 у гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 в період з 23 січня 2009 року по 10 січня 2019 року та документу, що підтверджує невикористання житлового чеку для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_4 в період з 23 січня 2009 року по 10 січня 2019 року.
Зобов'язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Олександрівському району провести дії по приватизації жилої площі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кімнати НОМЕР_1 і НОМЕР_3 ) за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за відсутності довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 в період з 23 січня 2009 року по 10 січня 2019 року та документу, що підтверджує невикористання житлового чеку для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_4 в період з 23 січня 2009 року по 10 січня 2019 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
представник позивача: адвокат Сімонець Євгенія Олександрівна, місцезнаходження: місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, будинок № 84, офіс 1;
відповідач: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37573707, місцезнаходження: місто Запоріжжя, вулиця Олександрівська, будинок № 26.
Повний текст рішення суду складено 15 березня 2024 року.
Суддя О.О. Яцун