25 квітня2024 року м. Київ
Унікальний номер справи № 370/1448/20
Апеляційне провадження № 22-ц/824/1967/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Косенко А.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», приватного виконавця Трофименка Михайла Михайловича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицький Андрій Петрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович про визнання недійсним акту про реалізацію предмету іпотеки виданого на підставі протоколу прилюдних торгів, визнання незаконними дій, прилюдних торгів такими, що не відбулись, відшкодування збитків, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, визнання права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, -
У червні 2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, на обґрунтування якого посилався на те, що 20 лютого 2020 року ухвалою Святошинського районного суду міста Києва було заборонено приватному виконавцю проводити виконавчі дії до розгляду скарги позивача у справі №759/15417/16-ц на незаконні дії приватного виконавця при організації торгів, щодо продажу майна позивача. Незважаючи на отримання приватним виконавцем даної ухвали суду, останній в супереч забороні провів ряд виконавчих дій.
Так, приватним виконавцем Трофименком М.М. було описано та передано на реалізацію майно позивача, а саме предмет іпотеки, земельну ділянку, площею 0,1500 га, кадастровий номер 3222782600:07:010:0100, та об'єкт незавершеного будівництва, що знаходяться за адресою: Київська область, Макарівський район, Колонщинська сільська рада. Іпотекодержателем зазначеного майна, згідно договору іпотеки №11264 від 08 жовтня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П., є АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «АльфаБанк», іпотекодавцем зазначеного майна згідно договору є ОСОБА_1
15 лютого 2019 року ДП «СЕТАМ» проведено електроні торги з реалізації лоту № 327759, а саме земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер 5222782600:07:010:0100, та об'єкта незавершеного будівництва за адресою: Київська область, Макарівський район, Колонщинська сільська рада, стартова ціна лоту 540 088,00 грн.
Торги з реалізації належної позивачу земельної ділянки є такими, що не відбулися. ДП«СЕТАМ» діючи всупереч Порядку реалізації арештованого майна, Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про виконавче провадження», перевищило свої повноваження та змінило статус торгів з таких, що не відбулися, на такі, що відбулися. В результаті зміни статусу торгів визначено переможцем торгів учасника № 5 на підставі протоколу №392077 від 02 грудня 2019 року всупереч протоколу № 461762 від 21 січня 2020 року, за яким торги не відбулися у зв'язку з несплатою грошової суми.
Відповідно приватний виконавець 21 лютого 2020 року всупереч ухвалі Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року, яка забороняє йому проведення будь-яких виконавчих дій, порушивши Закон України «Про виконавче провадження», видав акт про проведення електронних торгів та вніс дані відомості до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, надавши відповідачу АТ «АльфаБанк» підстави для оформлення права власності на земельну ділянку позивача всупереч судовій забороні. Право власності на предмет іпотеки оформлено АТ «АльфаБанк» на підставі акту реалізації предмету іпотеки за ВП № 57561755 датованого 18 лютого 2020 року, виданого на підставі протоколу торгів № 39207 від 02 грудня 2019 року.
Незаконними діями відповідачів порушено права позивача, оскільки він мав право приймати участь у третіх торгах та сам купити свою земельну ділянку
У серпні 2021 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву у зв'язку з тим, що в ході розгляду даної справи відповідач АТ «АльфаБанк» продало земельну ділянку з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100 ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 24 лютого 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Малим О.С. Отже, враховуючи наведене, позивач просив суд:
- визнати недійсним акт про реалізацію предмету іпотеки за ВП №57561755 від 18 лютого 2020 року, виданий 21 лютого 2020 року на підставі протоколу торгів №392077 від 02 грудня 2019 року;
- визнати незаконними дії ДП «СЕТАМ» щодо визначення переможцем торгів учасника № 5 на підставі протоколу торгів № 392077 від 02 грудня 2019 року всупереч протоколу № 461762 від 21 лютого 2020 року;
- визнати торги з продажу належної позивачу земельної ділянки площею 0,1500 га з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100 та об'єкту незавершеного будівництва, що знаходяться за адресою: Київська область, Макарівський район, Колонщинська сільська рада, такими, що не відбулись;
- визнати незаконними дії приватного виконавця Трофименка М.М. щодо незаконного виготовлення акту про реалізацію предмету іпотеки від 18 лютого 2020 року, що фактично виданий виконавцем 21 лютого 2020 року за виконавчим листом № 759/15417/16-ц;
- відшкодувати збитки вже фактично понесені позивачем солідарно в сумі 10000,00 грн. з приватного виконавця Трофименка М.М., ДП «СЕТАМ»;
- скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та № 3494, видане 29 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П.
- визнати право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100, що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район., Колонщинська сільська рада, за ОСОБА_1 та витребувати її у ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 2-14, 50-64, 169-171,182-186, т. 2а.с. 42-46, 223-227).
У грудні 2020 року представник ДП «СЕТАМ» подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на наступне. Так, позивач просив визнати недійсним акт про реалізацію предмету іпотеки та визнати зазначені торги такими, що не відбулись, посилаючись на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 лютого 2020 року у справі №759/15417/16-ц, якою було зупинено стягнення на підставі виконавчого документа №759/15417/16-ц, виданого Святошинським районним судом м. Києва 20 квітня 2018 року, ВП №57561755, до завершення розгляду скарги. Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 20 травня 2020 року у справі №759/15417/16-ц було скасовано ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 лютого 2020 року. Таким чином, оскільки ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 лютого 2020 року було скасовано, то вона не породжує жодних правових наслідків з моменту її прийняття. Також позивач посилається на незаконні дії виконавця при організації спірних торгів. Однак дії виконавця, на які посилається позивач, мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Вказував, що 06 лютого 2020 року на адресу ДП «СЕТАМ» надійшло повідомлення приватного виконавця, в якому зазначено, що переможець електронних торгів АТ «Укрсоцбанк» є іпотекодержателем спірного майна. Тому приватний виконавець просив поновити учасника № 5 згідно із протоколом № 392077 проведення електронних торгів. Сума грошей, яка підлягала стягненню за виконавчим документом (ВП № 57561755) із позивача на користь АТ «Укрсоцбанк» становила 3 018 144,48 грн. Таким чином, сума за виконавчим документом є значно вищою за суму реалізації, тому ніякої доплати іпотекодержателем здійснюватися не повинно. Тому організатором було переведено торги у статус таких, що відбулися. Отже,ДП «СЕТАМ» не було порушено Порядок в ході визначення переможцем електронних торгів за лотом № 327759 учасника № 5. Крім того, ДП «СЕТАМ» було надіслано позивачу копію протоколу № 392077 проведення електронних торгів, що підтверджується листом від 14 березня 2019 року № 2417/18-14-19. Відповідач також зазначив, що на других торгах за лотом №3227759 спірне майно було реалізовано за 680510,88 грн., а відтак права позивача не могли бути порушені тим, що майно реалізовано за вищою ціною. Позивач не надав жодного доказу на підтвердження того, що майно на третіх торгах могло бути реалізовано за вищою ціною. Позивач не довів, що визнання переможцем спірних торгів учасника № 5 (АТ «Укрсоцбанк») порушило його права та законні інтереси як боржника у виконавчому провадженні. Жодних порушень правил проведення спірних електронних торгів позивачем не доведено(т.1а.с. 108-117).
У квітні 2021 року від приватного виконавця Трофименка М.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю, посилаючись на те, що він діяв в межах вимог закону та своїх повноважень. Зазначив, що посилання позивача на те, що приватний виконавець вчиняв виконавчі дії всупереч отримання ухвали суду від 20 лютого 2020 року про заборону вчинення таких дій, не відповідає дійсності. Так, дану ухвалу суду від 20 лютого 2020 року приватний виконавець отримав 21 лютого 2020 року та відповідно до вимог закону на наступний робочий день, тобто 24 лютого 2020 року виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій. Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 20 травня 2020 року у справі №759/15417/16-ц було скасовано ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 лютого 2020 року. З урахуванням вищевикладених обставин, приватний виконавець діяв в межах Закону України «Про виконавче провадження» та у спосіб, що не заборонений Законом(т.1а.с. 220-223).
У жовтні 2021 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Козлова П.Б. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову повністю. Вказував, що придбання відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 3222782600:07:010:0100 відбулось із дотриманням процедур, передбачених для укладання договорів купівлі-продажу нерухомого майна із внесенням відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Жодних обмежень або обставин, які перешкоджали б проведенню реєстрації права власності за ОСОБА_2 не існує до цього часу. Отже, позовна вимога щодо визнання права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222782600:07:010:0100 за позивачем та витребування її у відповідача не ґрунтується на нормах матеріального права та не підлягає задоволенню (т. 2 а.с.193-194).
У відповіді на відзив представник позивача, адвокат Войтович Л.В. зазначила, що не погоджується з аргументами відзиву, так як ОСОБА_2 спірну земельну ділянку на торгах не купував, покупцем є АТ «АльфаБанк», який окрім того, теж є недобросовісним набувачем, оскільки порушив порядок торгів, тому просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (т. 2 а.с. 242-243).
03 липня 2023 року до суду надійшло повідомлення від представника АТ «Сенс Банк» - адвоката Тищенко К.Ю. про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк» (т. 4 а.с. 23-24)
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк», приватного виконавця Трофименка М.М., ДП «СЕТАМ», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицький А.П., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий О.С. про визнання недійсним акту про реалізацію предмету іпотеки за ВП № 57561755 від 18 лютого 2020 року виданий на підставі протоколу торгів № 392077 від 02 грудня 2019 року, визнання незаконними дій, відшкодування збитків, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та визнання права власності на земельну ділянку - відмовлено (т. 4 а.с. 68-77).
Не погодившись з рішенням районного суду, 12 жовтня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Асатрян Т.Л. направив до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (т. 4 а.с. 84-91).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що судом першої інстанції неправильно установлені обставини, які мають значення для справи внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки. Вказував, що приватним виконавцем всупереч ухвалі Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року, яка забороняє йому проведення будь-яких виконавчих дій, було видано акт про реалізацію предмету іпотеки, який складено з порушенням норм ст. 47 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до протоколу торгів № 392077 зазначено, що суми мають бути сплачені переможцем до 16 грудня 2019 року. Проте акт про реалізацію предмету іпотеки було видано з порушенням строків 21 лютого 2020 року. Крім того, приватним виконавцем в акті про реалізацію предмету іпотеки не зазначено суму коштів, перераховану на придбаний предмет іпотеки, та дату перерахування коштів. Вважає, що ДП «СЕТАМ» зобов'язане було провести треті електронні торги за результатами яких предмет іпотеки можна було реалізувати за ціною на 100% більшою, ніж за результатами других торгів. Апелянт вважає, що не проведення третіх торгів порушує його права на викуп лоту, а також організатором не надіслано позивачу копію акту реалізації предмету іпотеки. Враховуючи, що ДП «СЕТАМ» винесло протокол торгів № 461762 від 21 січня 2020 року, яким встановлено, що торги не відбулися, то ДП «СЕТАМ» мало опублікувати інформацію про проведення третіх торгів. Однак замість цього 11 лютого 2020 року провели фактично фальсифікацію інформації на своєму сайті і всупереч передбаченим нормам законодавства заднім числом визнали переможцем торгів учасника № 5, тобто через 56 днів після спливу кінцевого строку для таких дій. Проте суд не звернув уваги на те, що дана процедура формування нового протоколу без проведення торгів не передбачена ні Порядком реалізації арештованого майна, ні Законом України «Про іпотеку».
Також апелянт посилався на порушення судом норм процесуального права, оскільки порушено строки розгляду справи та повний текст оскаржуваного рішення було направлено з порушенням строків, встановлених ЦПК України, тому рішення суду є незаконним та необґрунтованим і підлягає скасуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Губерський К.С. просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, здійснити розподіл судових витрат (т. 4 а.с.140-183 ).
З огляду на положення частини 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Асатрян Т.Л. підтримав скаргу і просив її задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Губерський К.С., представник АТ «Сенс Банк» - адвокат Гуйван І.В., представник приватного виконавця Трофименка А.І. - адвокат Бєрьозка Ю.В. заперечували проти скарги і просили її відхилити.
Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені телефонограмами та на зазначені ними адреси електронної пошти із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень, тобто належним чином, про що у справі є докази. Позивач ОСОБА_1 був сповіщений повідомленням під розписку його представника - адвоката Асатряна Т.Л., факт належного сповіщення позивача його представник в суді апеляційної інстанції не заперечував про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 4 а.с. 211-219, 223)
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04).
Зважаючи на вимоги ч.ч. 9, 11 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М.М. (далі - приватний виконавець Трофименко М.М.), від 31.10.2018 року відкрито виконавче провадження №57561755 з примусового виконання виконавчого листа №759/15417/16-ц, виданого 20.04.2018 року Святошинським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованості по кредиту та відсотків, загальна сума якого з врахуванням судового збору, становить 3018144,48 грн. (т. 1 а.с. 224-226).
Приватним виконавцем Трофименко М.М. при примусовому виконанні виконавчого листа №759/15417/16-ц здійснено опис майна боржника ОСОБА_1 , на яке накладено арешт, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва за адресою: Київська область, Макарівський район, Колонщинська сільська рада, що підтверджується постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05.11.2018 року (т. 1 а.с. 227-228).
Постановою приватного виконавця Трофименко М.М. від 13 листопада 2018 року призначено суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні - ТОВ «Євроексперт Груп», яким 23 листопада 2018 року надано звіт про оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100 та розташованого на ній об'єкту незавершеного будівництва за адресою: Київська область, Макарівський район, Колонщинська сільська рада (т. 1 а.с. 234-238).
Приватним виконавцем Трофименко М.М. 28 листопада 2018 року направлено повідомлення про проведення оцінки майна з копією звіту про оцінку майна від 23.11.2018 року (т. 1 а.с. 239).
29 листопада 2018 року приватним виконавцем сформовано заявку №1 на реалізацію ДП «Сетам» нерухомого майна (т. 1 а.с. 240).
14 березня 2019 року Державним підприємством «Сетам» направлено приватному виконавцю Трофименку М.М. на виконання вимог ч. 1 ст.47 ЗУ «Про іпотеку» та п.2 розділу VII «Порядку реалізації арештованого майна» скріплений підписами Протокол №392077 проведення електронних торгів по лоту №327759 для подальшого складання акті про реалізацію предмета іпотеки (т. 1 а.с. 241-244).
За результатами проведених електронних торгів, протокол № 392077, переможцем став учасник №5 АТ «Укрсоцбанк».
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року, у справі № 759/15417/16-ц у задоволенні скарги ОСОБА_1 - відмовлено. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа № 759/15417/16-ц, виданого Святошинським районним судом м. Києва 20.04.2018 року по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВП № 57561755, - скасовано.
25 вересня 2019 року стягувач АТ «Укрсоцбанк» звернувся до приватного виконавця з заявою про видачу Акту переможцю торгів (т. 1 а.с. 245).
У відповідь на вказану заяву, приватний виконавець Трофименко М.М. своїм листом від 07 жовтня 2019 року повідомив АТ «Укрсоцбанк» про те, що 22.03.2019 року до офісу приватного виконавця надійшла заява Боржника з доданою завіреною судом копією ухвали №4-с/759/91/19 від 19.03.2019 року, про зупинення стягнення за виконавчим документом №759/15417/16-ц від 20.04.2018 року. Ураховуючи викладене, керуючись п. 2 ч. 1 ст.34, ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження», 22.03.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, якою зупинено стягнення на підставі виконавчого документа №759/15417/16-ц, виданого Святошинським районним судом м. Києва 20.04.2018 року в цивільній справі за позовною заявою ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВП №57561755 до завершення розгляду справи. У зв'язку з вищезазначеним, акт переможцю торгів буде видано лише після поновлення вчинення виконавчих дій (т. 1 а.с. 249).
Постановою приватного виконавця Трофименко М.М. від 27 листопада 2019 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №759/15417/16-ц від 20.04.2018 року у зв'язку зі скасуванням ухвали суду від 19.03.2019 року про зупинення стягнення за виконавчим документом (т. 1 а.с. 247-248).
Відповідно до постанови приватного виконавця Трофименка М.М. від 06 лютого 2020 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних, внесено зміни (доповнення) в автоматизовану систему виконавчих проваджень, а саме замість назви АТ «Укрсоцбанк» зазначено АТ «Альфа-Банк» у зв'язку з заміною стягувача АТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа-Банк» згідно ухвали Святошинського районного суду міста Києва №759/15417/16-ц від 10.01.2020 року (т. 1 а.с. 230-233).
17 лютого 2020 року АТ «Альфа-Банк» звернувсь до приватного виконавця Трофименка М.М. з заявою про підготовку Акту про реалізацію предмета іпотеки (т. 1 а.с. 250-251).
18 лютого 2020 року приватним виконавцем Трофименко М.М. видано Акт про реалізацію предмета іпотеки, виданого на підставі протоколу №392077 від 15 лютого 2019 року про проведення електронних торгів, заяви стягувача про залишення реалізованого майна. Як вбачається з вказаного Акту, стартова ціна лоту 540088,00 грн. Згідно протоколу №392077 проведення електронних торгів від 15.02.2019 року, торги з реалізації майна відбулись за ціною 680510,88 грн. Переможець учасник №5. Майно передається стягувачу в рахунок часткового погашення суми боргу в розмірі 680510,88 грн. згідно виконавчого листа №759/15417/16-ц від 20.04.2018 року (т. 1 а.с. 254-255).
20 лютого 2020 року АТ «Альфа-Банк» звернувсь до приватного виконавця Трофименко М.М. з заявою про видачу Акту про реалізацію предмета іпотеки та зняття арешту реалізованого майна (т. 1 а.с. 252-253).
Постановою приватного виконавця Трофименко М.М. від 24 лютого 2020 року знято арешт з земельної ділянки з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва (т. 1 а.с. 257-258).
Крім того, постановою приватного виконавця Трофименко М.М. від 24 лютого 2020 року зупинено вчинення виконавчих дій на підставі заяви боржника та ухвали Святошинського районного суду міста Києва №759/15417/16-ц від 20.02.2020 року про зупинення стягнення за виконавчим листом (т. 1 а.с. 68, 260-261).
Постановою Київського апеляційного суду від 20 травня 2020 року ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року про зупинення стягнення за виконавчим листом скасовано, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення стягнення (т. 1 а.с. 118-121).
29 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П. відповідно до ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 41 ЗУ «Про іпотеку» на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки, складеного 18.02.2020 року Трофименком М.М. приватним виконавцем виконавчого округу Київської області, видано Свідоцтво про придбання майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100 (т. 2 а.с. 121).
Право власності Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на вказану земельну ділянку було зареєстроване в установленому законом порядку, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №240410281 від 14.01.2021 року (т. 1 а.с. 172-173).
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 24.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстровано в реєстрі за №300, Акціонерне товариство «Альфа-Банк» відчужило земельну ділянку з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100 ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 10-12).
Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги (близький за змістом підхід застосував Верховний Суд України у висновку, викладеному у постановах від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12 та від 13 лютого 2013 року у справі № 6-174цс12 і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19)).
Вказане підтверджують приписи частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України.
Так, у статті 650 ЦК України закріплено такий спосіб реалізації майна, як укладення договорів на біржах, аукціонах (торгах), конкурсах, та відсилає до інших нормативних актів, які мають встановлювати особливості укладення цих договорів. До цього зводиться і зміст припису частини четвертої статті 656 ЦК України, згідно з яким до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
За змістом частини другої статті 638 та частини першої статті 640 ЦК України моментом укладення договору купівлі-продажу на прилюдних торгах є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту пропозиції останнього щодо ціни. Оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Тимчасове положення не передбачало. Підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на прилюдних торгах, є договір купівлі-продажу та дії, спрямовані на передання такого майна у володіння покупця, що підтверджують відповідний протокол, акт про проведені прилюдні торги та державна реєстрація права власності за покупцем, а не свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19)).
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складення за результатами їх проведення акту проведення прилюдних торгів, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18) викладено правовий висновок про те, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.
Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів.
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно, виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.
Відчуження майна на електронних торгах як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про її оскарження такий позов подається до всіх сторін цього правочину, з якими є матеріально-правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18), постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 766/14579/16-ц.
Оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акту про проведені електронні торги (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)).
З огляду на наведене неналежною та неефективною є вимога позивача про визнання недійсним акту про реалізацію предмету іпотеки за ВП №57561755 від 18 лютого 2020 року, виданий 21 лютого 2020 року на підставі протоколу торгів №392077 від 02 грудня 2019 року.
Вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може інтерпретувати як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу. Проте ця вимога лише за певних умов може бути ефективним способом захисту, наприклад, тоді, якщо позивачем і відповідачем є продавець і покупець за договором купівлі-продажу.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (частина перша статті 388 ЦК України). Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина друга цієї статті у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Велика Палата Верховного Суду раніше виснувала, що право на витребування майна з незаконного володіння може мати як власник, так і законний користувач майна (див., наприклад, постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц (пункт 95), від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19).
Метою позову про витребування майна з чужого володіння є забезпечення введення позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Так, у випадку позбавлення власника його нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на таке майно (див. близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89), від 7 листопада 2018 року у справах № 488/5027/14-ц (пункт 95) та № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 114, 142), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 67), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц).
Рішення суду про витребування нерухомого майна на користь його власника із чужого володіння є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387-388 ЦК України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України) (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 38)).
Якщо продавець продав товар, який належить іншій особі на праві власності, не маючи права його відчужувати, то покупець не набуває право власності на товар, крім випадків, коли власник не має права вимагати його повернення. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від такого набувача лише у випадках, встановлених частиною першою статті 388 ЦК України (з урахуванням винятків, визначених у частині другій цієї статті), тоді як у недобросовісного набувача чи у добросовісного, який набув майно безоплатно, власник має право його витребувати у всіх випадках (стаття 387, частина третя статті 388 ЦК України).
Тому, якщо позивач не був стороною договору-купівлі продажу, укладеного на електронних торгах, і, наприклад, вважає, що переможець торгів є недобросовісним та не набув право власності на придбане приміщення готелю, він може скористатися прямо визначеним законом для таких спірних правовідносин способом захисту права. Для застосування вимоги про витребування майна з чужого володіння немає потреби в оскарженні електронних торгів (відповідного правочину купівлі--продажу), складених на їх підставі протоколу й акта про проведені електронні торги чи викладеного в окремому документі договору купівлі-продажу (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункти 52, 57) і від 5 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19 (пункт 9.32)).
Відповідна правова позиція міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21).
У постанові від 28 червня 2023 року в справі № 212/11434/21 (провадження № 61-4651св23) Верховний Суд зазначив, що «видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) є передбаченою пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» окремою нотаріальною дією, спрямованою на посвідчення відповідного права переможця аукціону, тобто є юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину. На відміну від дій із нотаріального посвідчення правочинів, нотаріус, який вчиняє нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не встановлює дійсні наміри сторін до вчинення правочину, відсутність заперечень щодо кожної з умов правочину, а перевіряє тільки факт набуття права власності на нерухоме майно конкретним набувачем і підтвердження цього права внаслідок проведення прилюдних торгів (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.21, 6.22). Визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), не захистить ні інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника, ні такий же інтерес самого боржника. Цей документ не породжує жодного права. Тому позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту (пункти 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2022 року в справі № 914/2618/16 (провадження № 12-25гс21)».
Таким чином, вимоги про визнання недійсними акта про проведені електронні торги, про скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, визнання торгів з продажу належної позивачу земельної ділянки, такими, що не відбулисьє неналежним та неефективним способом захисту порушеного права, оскільки відновлення прав позивача охоплюється заявленою позивачем вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння. У зв'язку з цим у задоволенні вказаних вимог належало відмовити у зв'язку з обранням позивачем неефективного способу захисту порушеного права, що є підставою для зміни мотивувальної частини оскарженого судового рішення районного суду у зазначеній частині.
Оскільки позивачем не надано і судом не встановлено наявності об'єктивних доказів порушення процедури проведення прилюдних торгів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні інших позовних вимог, зокрема про відшкодування збитків в сумі 10000,00 грн. з приватного виконавця Трофименка М.М., ДП «СЕТАМ», визнання права власності на земельну ділянку площею 0,1500 га з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100, що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район., Колонщинська сільська рада, за ОСОБА_1 та витребування її у ОСОБА_2 .
Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати не мають бути віднесені на його рахунок.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року - змінити в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним акту про реалізацію предмету іпотеки за ВП №57561755 від 18 лютого 2020 року, виданого 21 лютого 2020 року на підставі протоколу торгів № 392077 від 02 грудня 2019 року, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та № 3494, видане 29 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П. та визнання торгів з продажу належної позивачу земельної ділянки площею 0,1500 га з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100 та об'єкту незавершеного будівництва, що знаходяться за адресою: Київська область, Макарівський район, Колонщинська сільська рада, такими, що не відбулись, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Макарівського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 26 квітня 2024 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
В.М. Ратнікова