24 квітня 2024 року місто Київ
справа № 359/302/23
апеляційне провадження № 22-ц/824/532/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Соколової В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу скаргоюОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області у складі судді Чирки С.С. від 3 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві про відшкодування моральної шкоди,
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві про відшкодування моральної шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що 25 серпня 2022 року відносно нього була складена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, яка рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2022 року скасована, а провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що внаслідок незаконного притягнення до адміністративної відповідальності йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає у приниженні його честі та гідності як водія, у спричиненні моральних переживань зумовлених страхом бути
повторно зупиненим працівниками поліції з тих самих підстав, а також необхідністю доводити свою невинуватість працівнику поліції, а в подальшому і суду, у порушенні нормального способу життя.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з держави Україна через ГУ Державної казначейської служби в місті Києві за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на свою користь у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення мотивоване відсутністю доказів на підтвердження заподіяння позивачу моральної шкоди.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, а також неврахування всіх суттєвих обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення його позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Скаржник зазначає, що судом не було враховано те, що саме незаконним притягненням його до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу йому було завдано моральної шкоди, оскільки він має водійський стаж понад 40 років, адміністративне стягнення на нього було накладено вперше, а саме накладення стягнення відбувалося в принизливій для нього формі. Дані звинувачення вибили його з нормального життєвого ритму, для відновлення душевного спокою та попереднього життєвого стану потрібний був значний час, як і на здійснення відповідних дій щодо доведення своєї невинуватості.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін. Зазначає, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт завдання йому моральної шкоди, а казначейство взагалі не є належним відповідачем, оскільки не є учасником спірних правовідносин.
Департамент патрульної поліції у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін. Зазначає, що у рішенні суду, яким була скасована постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності про незаконність дій відповідача не йшлося, а права позивача було повністю відновлено після скасування постанови. Матеріали справи не містять жодного
доказу, які б свідчили про глибокі душевні страждання позивача, як він про це зазначає у позові.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що 25 серпня 2022 року інспектором патрульної поліції 4-ї роти БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП Семенякою О.В. складено постанову серії ЕАР № 5800173, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2022 року у справі № 359/5769/22 визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР № 5800173 від 25 серпня 2022 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 122 КУпАП закрито.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом (частина 2 статті 1176 ЦК України).
Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового
розслідування, прокуратури і суду" , виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення (пункт 4 частини 1 статті 2 Закону).
Здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше). Компенсація моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року в справі № 569/1799/16-ц (провадження № 61-19000сво18).
Згідно з частиною 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у судовому рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який набрав законної сили. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова Верховного Суду від 2 травня 2018 рокуу справі № 425/2086/16-ц).
Як убачається з матеріалів справи, питання незаконності постанови серії ЕАР № 5800173, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП вже розглянуто судом та ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди.
Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання та приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження з нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров'я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставини справи, повинен установити, чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, установити причинно-наслідковий зв'язок і визначити сумірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 464/3789/17).
Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа "Науменко проти України").
Отже, сам по собі факт незаконності постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕАР № 5800173 від 25 серпня 2022 року вже є фактором, що безумовно призвів до стресової ситуації, вплинув на його психічні емоції, призвівши до страждання та приниження.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Водночас вирішуючи дану справу, пославшись на недоведеність позивачем завдання йому моральної шкоди, суд першої інстанції на вищевказане уваги не звернув, а також не врахував правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, у зв'язку з чим ухвалив помилкове рішення, яке підлягає скасуванню.
При визначенні розміру моральної шкоди колегія суддів враховує характер та обсяг заподіяних позивачу моральних страждань, обставини, за яких позивач зазнав моральну шкоду, необхідність здійснення додаткових зусиль для поновлення своїх прав шляхом звернення до суду із позовом про скасування неправомірного рішення, а також виходячи з засад об'єктивності та справедливості, розумності та співмірності, вважає, що компенсація у розмірі 1 000 грн буде наближеною мірою моральної шкоди для відновлення стану потерпілого.
Крім того слід зазначити, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина 2 статті 2 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання. Тобто кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 415/1009/21).
З огляду на викладене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2023 року скасувати і ухвалити нове судове рішення такого змісту.
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 000 грн компенсації моральної шкоди.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: