22 квітня 2024 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/8358/2024
Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П. (суддя-доповідач), Мазурик О.Ф., Желепи О.В.
при секретарі Мудрак Р.Р.
за участі представника ОСОБА_1 адвоката Лазарчук Г.В. (у режимі відеоконференції)
представника ПАТ «Страхова компанія Уніка» адвоката Бортник Л.В
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лазарчук Ганна Валеріївна,
на рішення Шевченківського районного суду міста Києва
від 18 січня 2024 року
у цивільній справі № 570/5774/21 Шевченківського районного суду міста Києва
за позовом ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»
про стягнення страхового відшкодування
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ СК «УНІКА» про стягнення страхового відшкодування.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що починаючи з 22.09.2020 р. він є власником автомобіля AUDI А3, 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , а також вигодонабувачем за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №836001/4605/0000091 від 01.10.2020 р. на підставі додаткової угоди від 19.01.2021р. до вказаного договору.
31.12.2020 р. відбулося повне конструктивне знищення автомобіля позивача внаслідок дії вогню, про що страховиком було заведено справу №00396150.
Позивач вважає, що при настанні страхового випадку відповідач має обов'язок сплатити на його користь страхове відшкодування в розмірі 622 600 грн. Після настання страхового випадку позивач звернувся до ПАТ «СК «УНІКА» із письмовою заявою щодо виплати страхового відшкодування. Проте, листом від 09.07.2021р. вих.№1994 відповідачем було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування.
Посилаючись на те, що відмова відповідача є безпідставною, просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 622 600 грн. в рахунок страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №836001/4605/0000091.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Вказує, що судом першої інстанції в порушення вимог процесуального закону не було залучено до справи особу, права та інтереси якої стосуються прийнятим рішенням, зокрема ОСОБА_3 із яким було укладено договір страхування; судом не в повній мірі з'ясовані обставини на які посилались учасники справи в своїх поясненнях та які мають суттєве значення для справи, не встановлено наявність або відсутність зазначених фактів; суд вдався до самостійного збирання доказів - дослідження судового рішення, копія якого суду не надавалась, а на момент подання позову обставин встановлених таким рішення не існувало.
07 березня 2024 року від ПрАТ СК «Уніка» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважаючи їх необґрунтованими, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність. Вказує, що позивач сам визначив коло осіб, яких може стосуватись судове рішення, знаючи на момент подання позову, що договір страхування укладений із іншою особою.
Заслухавши доповідь судді Євграфової Є.П., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, та відзиву на неї, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки AUDI А3 2015, НОМЕР_1 , дата реєстрації 22.09.2020р., що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №836001/4605/0000091, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом AUDI А3 2015, НОМЕР_1 укладено 08 жовтня 2020 р. між ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» та
ОСОБА_4 преамбулі вказаного договору зазначено, що страхування здійснюється на умовах цього договору, Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) ПрАТ «СК «УНІКА», що розміщені на сайті страховика, умови страхування є невід'ємною частиною Договору страхування.
Відповідно до пункту 3 договору, Вигодонабувачем призначено ОСОБА_4 .
Пунктом 5 договору визначено, що до страхових випадків, які підлягають відшкодуванню, віднесено незаконне заволодіння, ДТП, протиправні дії третіх осіб, стихійне лихо, пожежа, інші випадки.
Загальна страхова сума за договором становить 622 600 грн. (пункт 8 договору).
05 січня 2021р. ПАТ «СК «УНІКА» отримало заяву за №00396150 від позивача про подію з ознаками страхового випадку, в якій останній повідомив, що 31 грудня 2020р. о 03.00 год. у м. Дубно по вул. Тараса Бульби сталось загоряння в гаражі, де зберігався автомобіль, в результаті чого застрахований транспортний засіб AUDI А3 2015, НОМЕР_1 зазнав пошкоджень (тотальне знищення).
За вказаним фактом було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020180040000799, внесеному до ЄРДР 31.12.2020р.
Відповідно до звіту №8482 від 18 січня 2021 р. вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу AUDI А3 реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 523 930,00 грн.
19 січня 2021р. між ОСОБА_4 та ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» (в особі гр. ОСОБА_5 ) було укладено додаткову угоду № 01 до договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №836001/4605/0000091, відповідно до якої було змінено Вигодонабувача за договором на ОСОБА_1 . Угода є невід'ємною частиною договору та набула чинності з 19.01.2021р. (пункт 2 додаткової угоди № 01).
Листом від 09.07.2021р. за вих. №1994 ПАТ «СК «УНІКА» відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки страховика не було проінформувано при укладенні договору та під час його дії про обставини, які суттєво вплинули на ступінь страхового ризику, а саме, не було повідомлено в момент укладання договору про те, що автомобіль AUDI А3 2015, НОМЕР_1 було викрадено, що він перебуває у розшуку, а в подальшому щодо арешту автомобіля. Крім того, з інформації контакт-центру ПрАТ «СК «УНІКА», повідомлення до цілодобового інформаційного центру надійшло 02.01.2021р. о 18:56 год. про подію, що мала місце 31.12.2020р. о 03:00 год., тобто з порушення строків повідомлення про настання події, визначених у п. 5.1.3 договору.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 листопада 2023р. у цивільній справі №569/3223/23 задоволено позов ПАТ Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та визнано недійсною Додаткову угоду № 01 від 19.01.2021р. до Договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №836001/4605/0000091 від 08.10.2020р., укладену між Приватним акціонерним товариством «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» та ОСОБА_4 з тих підстав, що спірна додаткова угода, якою замінено вигододонабувача була укладена вже після настання страхового випадку, що свідчить про її невідповідність законодавству.
Відмовляючи в позові суд взяв до уваги доводи заперечень на позов відповідача щодо відсутності у ОСОБА_1 права на позов як неналежного позивача, оскільки він не є Вигодонабувачем за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №836001/4605/0000091 від 08 жовтня 2020р., а додаткова угода №01 від 19 січня 2021р. визнана недійсною рішенням суду, яке набрало законної сили.
З такими висновками колегія суддів у повному обсязі погодитись не може, оскільки суд дійшов при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для вирішення справи, судом не надано мотивованих відповідей на аргументи, що були наведені позивачем у позовній заяві, а відповідачем у відзиві.
Зокрема, окрім того, що позивач є Вигодонабувачем за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №836001/4605/0000091 від 01.10.2020р. на підставі додаткової угоди №01 від 19.01.2021р., в обґрунтування позовної заяви вказувалось, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є незаконною, й при настанні страхового випадку відповідач має обов'язок сплатити на його користь страхове відшкодування в межах встановленої п. 6.5. договору страхової суми в розмірі 622 600 грн.
Мотивованої оцінки указаних доводів оскаржуване судове рішення не містить.
Як встановлено судом листом від 09.07.2021р. за вих. №1994 ПАТ «СК «УНІКА» відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування з посилання на пункти 9.1.3, 9.1.5, 9.1.6 та. 5.2 умов договору у зв'язку із поданням страхувальником/водієм завідомо неправдивих відомостей про предмет Договору, а таж невиконанням умов договору щодо своєчасного повідомлення про настання страхового випадку без поважних причин та невиконання будь-яких дій, передбачених п. 5.1 договору.
Пунктом 11.5 умов страхування, які відповідно до преамбули договору, є його невід'ємною частиною (а.с 43-55), сторони зобов'язані дотримуватись умов і положень договору. Пунктом 11.3.5 передбачено, що Страхувальник зобов'язаний повідомити Страховика про настання страхового випадку у строк встановлений Договором.
Відповідно до п. 5.1. термін повідомлення визначений три години.
З матеріалів справи вбачається, що Заява №00396150 про подію з ознаками страхового випадку подана позивачем 05 січня 2021 року (а.с. 62). У заяві зазначено, що подія відбулась 31 грудня 2020 року о 3.00; відповідні компетентні органи повідомлені о 03 год 15 хв.; засобами телефонного зв'язку Страховика повідомлено 02 січня 2021 року о 18 год 56 хв; про подію Страховика повідомив ОСОБА_4 .
У розділі заяви «Дані водія, що керував, транспортним засобом під час настання події» вказано ОСОБА_6 .
У додаткових поясненнях до Заяви №00396150 (а.с 63) позивач зазначив, що є власником автомобіля, який 13 жовтня 2020 року передав у користування ОСОБА_6 . Іншим особам автомобіль у користування не передавався. Останній раз автомобіль бачив 15 грудня 2020 року, фотографував для продажу та передав ОСОБА_7 під заставу.
У відповіді на питання «чому про подію, яка відповідно до звернення трапилась 31.12.2020, СК «Уніка» було повідомлено 02.01.2021», ОСОБА_1 зазначив, що «власника автомобіля про випадок сповістив Андрій 02.01.2021, і тоді вже власник набрав на гарячу лінію».
Згідно листа ГУ Національної поліції в Рівненській області від 10 червня 2021 року (а.с 68) про розгляд запиту ПАТ «СК УНІКА» 09 жовтня 2020 року слідчим відділом Рівненського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області за фактом незаконного володіння автомобілем марки AUDI А3, 2015 року випуску, чорного кольору, номер шасі НОМЕР_2 , внесено до ЄРДР за №12020180010003971, за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України. З метою недопущення зникнення, втрати або пошкодження майна, 19 листопада 2020 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду за №569/18886/20 на автомобіль накладено арешт. У кримінальному провадженні проводяться слідчі дії, особу, що вчинила кримінальне правопорушення не встановлено.
Також у матеріалах справи наявна копія Витягу з ЄРДР (а.с. 69) від 09 жовтня 2020 року, що надана на запит ПАТ «СК Уніка», за змістом якого 04 жовтня 2020 року до Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області надійшла заява від ОСОБА_8 про те, що 08 вересня 2020 року він придбав автомобіль марки AUDI А3 реєстраційний номер НОМЕР_3 у гр. ОСОБА_9 за 9 тис. 250 дол. США, передав вказаний автомобіль для проведення ремонтних робіт, однак його не було повернуто у власність. Згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 від 15 травня 2020 року, автомобіль був зареєстрований на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 чим ОСОБА_8 було заподіяно матеріальної шкоди на суму 9 тис 250 дол. США.
Зазначені докази дають підстави для висновку, що на день укладення договору страхування, 08 жовтня 2020 року на розгляді органів поліції вже перебувала заява про незаконне заволодіння транспортним засобом, об'єктом страхування. У подальшому на застрахований транспортний засіб у межах кримінального провадження за ухвалою слідчого судді був накладений арешт.
Частиною першою статті 15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхуванням є вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Яка саме подія визнається страховим випадком має бути детально зазначено у договорі страхування.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Частиною першою статті 991 ЦК України передбачені випадки, за умови настання яких страховик має право відмовити у здійсненні страхової виплати. Інші підстави для відмови у здійсненні страхової виплати можуть бути передбачені договором страхування.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У статті 3 ЦК України зазначено, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
За інформацією контакт-центру ПрАТ «СК «УНІКА», повідомлення до цілодобового інформаційного центру надійшло 02.01.2021р. о 18:56 год. про подію, що мала місце 31.12.2020р. о 03:00 год., тобто з порушення строків повідомлення про настання події, визначених у п. 5.1.3 договору.
Ураховуючи, що у Заяві №00396150 про подію з ознаками страхового випадку, саме ОСОБА_4 зазначено, як особу, що повідомила про страховий випадок, а у своїх пояснення щодо обставин невчасного повідомлення про страховий випадок позивач ОСОБА_1 , вказує на ОСОБА_4 як власника автомобіля, який здійснив повідомлення на гарячу лінію, беручи до уваги, що у витягу Витягу з ЄРДР, зазначається, що зниклий автомобіль до придбання був зареєстрований на ОСОБА_4 , а також зважаючи на накладення на автомобіль у межах кримінального провадження арешту, колегія суддів вважає, що страховика не було поінформовано при укладенні договору та під час його дії про обставини, які суттєво вплинули на ступінь страхового ризику, що є порушенням умов п. 9.1.3 договору (а.с. 52).
Колегія суддів вважає, що відмова страховика у виплаті страхового відшкодування з підстав визначених пунктами 9.1.3, 9.1.5, 9.1.6 та. 5.2 є обґрунтованою, доводи позивача про її незаконність не знайшли свого підтвердження, поважності невиконання встановлених договором обов'язків страхувальника не доведено.
Доводи скаржника про те, що він не звертався до правоохоронних органів із заявою про викрадення автомобіля, обтяження майна ОСОБА_1 в реєстрі обтяжень відсутні, що свідчить про безпідставність тверджень відповідача про подання неправдивих відомостей про транспортний засіб, колегією суддів відхиляються як безпідставні, оскільки досудове розслідування розпочато за заявою ОСОБА_10 , а відсутність у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна суб'єкта ОСОБА_1 , не спростовує факту накладення арешту ухвалою слідчого судді безпосередньо на транспортний засіб.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом залучено до справи особу, права та інтереси якої стосуються прийнятим рішенням, а саме ОСОБА_4 не заслуговують на увагу оскільки статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Норми ЦПК України не передбачають можливості заміни позивача чи залучення особи як другого позивача.
Твердження апеляційної скарги про те, що суд вдався до самостійного збирання доказів, а саме дослідження судового рішення, копія якого суду не надавалась, колегією суддів відхиляються, як такі, що суперечать ч. 5 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», за якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду про відсутність підстав для задоволення позову не спростовують.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , але допустив помилку при мотивуванні судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміну рішення суду й викладення її мотивувальної частини у редакції цієї постанови.
Керуючисьст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 січня 2024 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 25 квітня 2024 року.
Судді: Є. П. Євграфова
О.Ф. Мазурик
О.В. Желепа