1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_10 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України,
за участі: прокурора в режимі відеоконференцзв'язку захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_7
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12023100000000578.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просив, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити, та обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.
Зазначає, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання доведено, що:
- ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень;
- наявність ризиків, передбачених п.п 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- 06 лютого 2024 року підозрювану ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук;
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів судового провадження убачається, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 19 травня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023100000000578, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.
17 травня 2023 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 та в зв'язку із неможливістю його вручення у передбачений ст. 278 КПК України спосіб, направлено підозрюваній за останнім відомим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме за номером відправки 0100110157686 (а.с. 170, т. 1).
Крім того, повідомлення про підозру разом із повістками про виклик на 17, 18,19 травня 2024 року направлено ОСОБА_6 через мережу WhatsApp (ас. 176-178, т. 1).
17 травня 2023 року ОСОБА_6 через мережу WhatsApp направила слідчому повідомлення про причини не явки. При цьому вказавши, що вона перебуває за межами України (а.с.178, т.1).
18 травня 2023 року постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 підозрювану ОСОБА_6 оголошено у розшук.
19 травня 2023 року зупинено досудове розслідування відносно ОСОБА_6 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, до встановлення її місцезнаходження.
19 травня 2023 року прокурором відділу Київської міської прокуратурою ОСОБА_5 виділено матеріали досудових розслідувань з кримінального провадження № 12021100010002228 від 18.09.2021 в окреме провадження за № 12023100000000578 від 19.05.2023 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.
02 червня 2023 року Управлінням стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України заведено ОРС «Розшук» № 29Р/55/125-2023 відносно розшуку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, згідно інформації автоматизованого банку даних «АРКАН» відомостей про громадян України, іноземців та осіб без громадянства, зареєстрованих у пунктах пропуску через державний кордон, та відповідно документів громадян України на право виїзду з України і в'їзду в Україну, у тому числі паспорта громадянина України, та паспортних документів іноземців та осіб без громадянства встановлено, що 30 грудня 2022 рок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхала з України через ПП «Краківець» до Республіки Польща та станом на теперішній час не повернулася.
Разом з цим, Управлінням стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту -стратегічних розслідувань Національної поліції України в рамках ОРС «Розшук» № 22-05/22 від 29.03.2023 проводяться оперативно-розшукові заходи направлені на встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 , які на даний час позитивних результатів не надали.
06 лютого 2024 року постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 підозрювану ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
13 лютого 2024 рокустарший слідчий в ОВС ГСУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2024 року у задоволенні клопотання слідчого відмовлено.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що до матеріалів клопотання не долучено відомості, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено у визначений КПК України спосіб, а також не долучено підтвердження щодо направлення повісток відповідно до вимог ст. 135 КПК України.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 у кримінальному провадженні набула статусу підозрюваної особи відповідно до вимог ст.ст. 276-279 КПК України, зокрема, складене 17 травня 2023 року письмове повідомлення про підозру, враховуючи неможливість його вручення особисто підозрюваній, направлено за останнім відомим місцем проживання підозрюваної за адресою: АДРЕСА_1 , а саме за номером відправки 0100110157686 (а.с. 170, т. 1).
Крім того, повідомлення про підозру разом із повістками про виклик на 17, 18,19 травня 2024 року направлено ОСОБА_6 через мережу WhatsApp (ас. 176-178, т. 1), тобто органом досудового розслідування вжито всі можливі та достатні заходи для повідомлення особи про підозру.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного, про що виносить відповідну постанову.
Згідно інформації автоматизованого банку даних «АРКАН» відомостей про громадян України, іноземців та осіб без громадянства, зареєстрованих у пунктах пропуску через державний кордон, та відповідно документів громадян України на право виїзду з України і в'їзду в Україну, у тому числі паспорта громадянина України, та паспортних документів іноземців та осіб без громадянства встановлено, що 30 грудня 2022 рок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхала з України через ПП «Краківець» до Республіки Польща та станом на теперішній час не повернулася.
Враховуючи наведене, 18 травня 2023 року та 06 лютого 2024 року постановами старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , підозрювану ОСОБА_6 оголошено у розшук та міжнародний розшук та досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000000578 від 19.05.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, зупинено на підставі пункту 2 частини 1 ст. 280 КПК України.
Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа оголошена в розшук, однак регламентує, що про оголошення розшуку має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України).
У даному конкретному випадку, колегія суддів вбачає наявність підтвердження міжнародного розшуку в розумінні вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.
Також, колегія суддів враховує існування підстав, передбачених ст. 177 КПК України для обрання стосовно ОСОБА_6 заочної міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На переконання колегії суддів, в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування доведено існування ризику можливого переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному проваденні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
На переконання колегії суддів, в даному випадку тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованих злочинів сама по собі може бути достатнім мотивом для здійснення дій, направлених на переховування підозрюваної від органів досудового розслідування й суду та зазначена позиція апеляційного суду кореспондується із практикою ЄСПЛ, який в рішенні «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Окрім того, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Водночас, в п. 58 рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови» («Becciev v. Moldova») ЄСПЛ зазначив, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Підтвердженням факту свідомого переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду слугує те, що вона, достовірно знаючи про факт досудового розслідування кримінального провадження № 12023100000000578 та про те, що вона є його фігурантом, на теперішній час до органу досудового розслідування не з'явилася.
Колегія суддів приходить до висновку про те, що органом досудового розслідування, на виконання вимог ст. 194 та ч. 6 ст. 193 КПК України, доведено у сукупності факт набуття ОСОБА_6 у встановленому законом порядку статусу підозрюваної особи у кримінальному провадженні № 12023100000000578, обґрунтованість підозри у вчиненні нею інкримінованих їй злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України КК України, оголошення її у міжнародний розшук відповідно до вимог закону, а також наявність в зазначеному провадженні ризиків, внаслідок чого існують всі законодавчі підстави для обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, якого буде достатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюванї та запобігання наявним вище ризикам.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.
Відтак, оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки її висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зокрема, не підтверджуються доказами, дослідженими під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Водночас, в зазначеному аспекті колегія суддів вважає за необхідне звернути особливу увагу на той факт, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, відповідно до положень вищевказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
За таких обставин, колегія суддів констатує, що в даному випадку така ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи як на території України, так і за її межами, здійснюється доставка особи до місця кримінального провадження, а також ухвалюється рішення про застосування запобіжного заходу або екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 183, 184, 193, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 ,- задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2024 рокувідносно ОСОБА_6 , - скасувати.
Постановитинову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , - задовольнити.
Обрати підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що у такому разі після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний 761/5385/23-к
Справа № 11сс/824/2334/2024 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Категорія ст.183 КПК Доповідач ОСОБА_10