Справа № 761/9837/22
№ апеляційного провадження: 22-з/824/533/2024
17 квітня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Лапчевської О.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Гижицької Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Залізняка Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання недійсним і скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення суми середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору та стягнення суми невиплаченої компенсаційної виплати,-
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом у якому просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ АТ НАК «Нафтогаз України» від 14 квітня 2022 року № 76 «Про призупинення дії трудового договору»;
- стягнути із АТ НАК «Нафтогаз України» на свою користь середній заробіток за період вимушеного призупинення дії трудового договору у розмірі 1 795 456 грн 41 коп.;
- стягнути із АТ НАК «Нафтогаз України» на свою користь суму невиплаченої компенсаційної виплати відповідно до умов трудового договору за березень 2022 року у розмірі 87 764 грн 70 коп.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Вирішено питання судових витрат. Рішення в частині стягнення заробітку за час вимушеного припинення дії трудового договору за один місяць допущено до негайного виконання.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2023 року заяву АТ НАК «Нафтогаз України» про відстрочення виконання судового рішення залишено без задоволення.
Не погодившись з указаними рішенням та ухвалою адвокат Климюк В.Ю. в інтересах АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» подала апеляційні скарги.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року апеляційну скаргу адвоката Климюк Ю.В. в інтересах АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року в частині позовних вимог про стягнення суми середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору змінено. Зменшено суму середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору, що підлягає стягненню з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» на користь ОСОБА_1 з 7 725 903 грн 34 коп. до 7 286 325 грн 30 коп. Рішення в частині стягнення невиплаченої компенсаційної виплати та витрат на професійну правничу допомогу скасовано та ухвалено в частині вимог про стягнення невиплаченої компенсаційної виплати нове судове рішення про відмову в позові. Стягнуто з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою в суді першої інстанції в розмірі 150 000 грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Апеляційну скаргу адвоката Климюк В.Ю. в інтересах АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2023 року залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2023 року залишено без змін.
04 березня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду адвокатом Залізняком І.І. в інтересах ОСОБА_1 подано дві ідентичні заяви про ухвалення додаткового рішення, в яких він просить стягнути з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 176 665 грн 86 коп.
Враховуючи, що заяви про ухвалення додаткового рішення подані адвокатом Залізняком І.І. в інтересах ОСОБА_1 , є тотожними за змістом, а тому розгляду підлягає одна заява.
Заява обґрунтована тим, що під час розгляду справи між позивачем та адвокатським об'єднанням «Арцінгер» було укладено договір про правничу (правову) допомогу №3066 від 04 червня 2021 року.
Вказує, що у розділі 2 договору сторони погодили обсяг правничої (правової) допомоги.
Зазначено, що розділом 3 договору сторони погодили, що гонорари за послуги, надані АО «Арцінгер» позивачу на виконання договору, розраховуються шляхом множення погодинної ставки кожного працівника АО «Арцінгер», залученого до надання послуг позивачу, на кількість годин, фактично витрачених відповідним працівником для надання відповідних послуг:
- 460 євро/год - для старших/керуючих партнерів;
- 460 євро/год- для партнерів;
- 360 євро/год - для штатних і позаштатних радників;
- 300 євро/год - для старших юристів;
- 260 євро/год - для юристів;
- 200 євро/год - для молодших юристів;
- 160 євро/год - для помічників юриста;
- 120 євро/год - за послуги перекладу.
Посилається на те, що юристи АО «Арцінгер» надали позивачу професійну (правничу) допомогу в обсязі передбаченому договором, а саме: підготували відзив на апеляційну скаргу відповідача; підготували письмові пояснення; брали участь у судових засіданнях; здійснили інші, зокрема процесуальні дії необхідні для успішного представлення позиції позивача під час розгляду справи судом.
Вказано, що витрати є співмірними, обґрунтованими і пропорційними із її видами і обсягом, витраченими на її надання годинами обліковуваної правової допомоги адвокатами АО «Арцінгер» та складністю справи.
ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з'явилися, не заперечували щодо розгляду заяви за їх відсутності (а.с. 222 т. 5).
Колегія суддів, вислухавши адвоката Слесарчука В.М. в інтересах АТ Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», який просив відмовити у задоволенні поданої заяви, остільки заявлені вимоги є неспівмірними з реально понесеними витратами й у випадку наявності підстав до задоволення - зменшити з підстав неспівмірності, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, вважає заяву такою, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представником позивачки було подало до Київського апеляційного суду 04 березня 2024 року, водночас, такі вимоги були заявлені представником позивачки ще у відзиві від 17 березня 2023 року, отже останнім були дотримані вимоги ч.1 ст.134 та ч. 8 ст.141 ЦПК України.
Як убачається з матеріалів справи представником позивача на підтвердження своїх вимог надано:
- копію договору про правничу (правову) допомогу № 3066 від 04 серпня 2021 року укладеного між АО «Арцінгер» та ОСОБА_1 (а.с. 167-174 т. 5);
- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних юристами АО «Арцінгер» на суму 176 665 грн 86 коп (а.с. 175-177 т. 5);
- рахунок фактура № 3066/04-1 від 27 лютого 2024 року на суму 176 665 грн 86 коп (а.с. 178);
- акт прийому-передачі наданих послуг від 27 лютого 2024 року (а.с. 179 т.5).
У відповідності до положень ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК (в редакції Закону 2004 року) та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Отже, частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Встановлено, що в договорі № 3066 від 04 серпня 2021 року сторони погодили вартість погодинної роботи працівників об'єднання, від 160 Євро до 460 Євро.
Послуги надавалися зокрема, Євгеном Дядюком , ОСОБА_3 , Іваном Залізняком , ОСОБА_5 .
Матеріалами справи підтверджено повноваження адвокатів Дядюка Є.М. та Залізняка І.І., що діяли в інтересах ОСОБА_1 , наявні у матеріалах справи (а.с. 18 т.2, 104, т.5).
Що стосується ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , то докази, щодо наявності їх повноважень діяти в інтересах ОСОБА_1 , рівно як і те, що вони адвокати, матеріали справи не містять.
Таким чином, з урахуванням обставин та долучених до справи доказів, а також заперечень представника відповідача висловлених в судовому засіданні та заявлення про їх зменшення, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав до стягнення в повному розмірі з відповідача за розгляд справи в суді апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням її часткового задоволення.
Розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19).
Отже, при зверненні за відшкодуванням варто пам'ятати, що при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).
На підставі викладеного, надавши повну та всебічну оцінку часткову обґрунтованості доводів скаржника, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), колегія суддів вважає, доведеним наявність підстав до часткового задоволення поданої по справі заяви та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою під час апеляційного розгляду справи, в сумі 50 000 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву адвоката Залізняка Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.
Ухвалити по справі додаткову постанову, якою стягнути з акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та користь ОСОБА_1 50 000 грн судових витрат на правничу допомогу.
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 квітня 2024 року.
Суддя-доповідач:
Судді: