28 вересня 2007 року м. Київ
Верховного Суду України в складі:
суддів: Берднік І.С.,
Данчука В.Г.,
Косенка В.Й.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є спільною частковою власністю, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом¢янського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 7 грудня 2006 року,
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом. Зазначала, що вона є власником ¼ частини жилого будинку АДРЕСА_1, площею 93,1 кв. м, на підставі договору дарування від 5 березня 1974 року, власником ¾ частин указаного жилого будинку є відповідачка в справі - ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. У даний час будинок поділений на дві відокремлені частини, які мають самостійні виходи й перебувають у відокремленому користуванні.
Посилаючись на те, що відповідачка відмовляється в добровільному порядку поділити будинок у натурі, позивачка просила суд виділити їй у власність жилі кімнати, площею 8,5 кв. м та 17,8 кв. м, коридор, площею 7,3 кв. м, вбиральню, площею 0,6 кв. м, ванну кімнату, площею 3,5 кв. м, кухню, площею 7,5 кв. м та веранду, площею 3,2 кв. м.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 7 грудня 2006 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення Солом¢янського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 7 грудня 2006 року скасувати.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Рішення Солом¢янського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2006 року та ухвала апеляційного суду м. Києва від 7 грудня 2006 року постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для їх скасування немає.
Керуючись ст. ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Солом¢янського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 7 грудня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І.С. Берднік
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко