Справа № 308/1588/23
Закарпатський апеляційний суд
25.04.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/319/23 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Немеша І. В. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.04.2023.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 436 грн 80 коп. судового збору.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 057203 від 21.01.2023 та постанови судді від 14.04.2023 вбачається, що ОСОБА_1 21.01.2023 о 14 год 15 хв в м. Ужгороді по вул. Болотинській, 53, керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння було проведено зі згоди водія у встановленому законом порядку в КНП «ЗОМЦПЗ та МЗ», що підтверджується висновком № 134 від 21.01.2023.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Немеш І. В. просить постанову судді від 14.04.2023 скасувати та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про те, що судом винесено постанову без належного з'ясування фактичних обставин справи, внаслідок чого прийнято незаконне рішення, а судовий розгляд справи проведено без дотримання вимог ст. 7, 9, 245, 248, 280 КУпАП. Заперечує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та стверджує, що останній не керував транспортним засобом і протилежне працівниками поліції не доведено. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не підтверджено належними та допустимими доказами, у тому числі це не зафіксовано на долученому до матеріалів справи відеозаписі з нагрудної камери працівників поліції. Між тим, факт керування транспортним засобом іншою особою прослідковується з пояснень свідка ОСОБА_3 , яким суд першої інстанції належної оцінки не надав.
-2-
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та не заперечив про її розгляд у відсутності захисника-адвоката Немеша І. В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП передбачені розділом IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі Інструкція), затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015.
Пунктом 3 розділу ІХ Інструкції передбачено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від № 1103 (зі змінами) від 17.12.2008. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.
-3-
Відповідно до пунктів 2 та 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 09.11.2015, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 6, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду… водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 057203 від 21.01.2023 стверджується, що ОСОБА_1 21.01.2023 о 14 год 15 хв в м. Ужгороді по вул. Болотинській, 53, керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння було проведено зі згоди водія у встановленому законом порядку в КНП «ЗОМЦПЗ та МЗ», що підтверджується висновком № 134 від 21.01.2023.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 134 від 21.01.2023, згідно якого ОСОБА_1 о 15 год 15 хв перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Цей висновок не суперечить вимогам, як ст. 266 КУпАП, так і Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015.
Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
-4-
Матеріали справи також не містять доказів про порушення поліцейським - інспектором взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Закарпатській області Каменчуком В. В. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 057203 від 21.01.2023, складено відповідно до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
Також, апеляційним судом не встановлено допущених під час складання вказаного протоколу порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України № 1452/735 від 09.11.2015.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які відомості, які можуть свідчити про зацікавленість вказаного працівника поліції у результатах розгляду справи, - у підтвердження таких даних належні докази відсутні у матеріалах справи, їх також не додано і до апеляційної скарги, і на такі ОСОБА_1 та його захисник не посилалися під час апеляційного розгляду. Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що працівники поліції при виконанні своїх посадових обов'язків діяли виключно у межах наданих їм повноважень.
Не встановлено під час розгляду апеляційної скарги підтверджуючих даних, які свідчать про те, що стосовно ОСОБА_1 з боку поліцейських були вчинені незаконні методи, примус чи упередженість - докази, які можуть підтвердити цей факт відсутні, і такі докази стороною захисту не додано до матеріалів справи та апеляційної скарги.
Огляд водія ОСОБА_1 за його згодою проводився лікарем ОСОБА_4 , яка будучи кваліфікованим фахівцем і встановила факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, про що склала відповідний висновок № 134 від 21.01.2023 (а. с. 2).
Крім того, апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних і про те, що в лікаря ОСОБА_4 , яка проводила огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та склала висновок про перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння були підстави для фальсифікації вищевказаного висновку щодо останнього, а також для його обмови у перебуванні у такому стані, - у підтвердження цих даних також відсутні які-небудь належні докази.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які відомості, які би свідчили про зацікавленість вищевказаного лікаря у результатах розгляду справи, - у підтвердження таких даних також відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги.
Тому, в апеляційного суду відсутні підстави для сумніву у достовірності лікарського висновку, оскільки він зроблений лікарем в межах наданих йому повноважень, містить необхідні дані щодо особи, стосовно якої проводився медичний огляд, часу та місця його проведення.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріалами справи не доведено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд відхиляє як такі, що не підтверджені будь-якими доказами й спростовані доказами, які наявні в матеріалах справи. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує,
-5-
що згідно норм діючого законодавства огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться виключно щодо водіїв транспортних засобів, факт проходження такого огляду ОСОБА_1 поза всяким розумним сумнівом свідчить про те, що саме він був водієм автомобіля та керував ним у стані алкогольного сп'яніння.
Окрім того, апеляційний суд зауважує, що в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту був допитаний поліцейський ОСОБА_5 , який пояснив, що безпосередньо спостерігав як ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 в м. Ужгороді по вул. Болотинській, проте сам момент зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу неможливо відтворити з відеореєстратора у зв'язку з технічними причинами.
З відеозаписів з нагрудних відеокамер поліцейських вбачається, що спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 починається, коли останній знаходився поблизу транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 . В транспортному засобу на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_6 , інші особи на місці події відсутні. При цьому в ході розмови, ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом категорично заперечував та вказував, що керувала донька.
Разом з тим, твердження сторони захисту про те, що на долученому до протоколу відеозаписі не зафіксовано факту керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом є безпідставні, оскільки нормами КУпАП не передбачено обов'язку працівників поліції фіксувати факт керування, а відповідно і долучати такий відеозапис до протоколу про адміністративне правопорушення за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, й оскарження таких дій та його результатів ОСОБА_1 та його захисником-адвокатом Немешом І. В., а незгода з діями працівників поліції була висловлена ним лише під час розгляду справи в суді, що можна розцінювати, як спосіб захисту останнього.
Не надано й доказів, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість працівників поліції.
Разом з тим, стороною захисту не надано жодних відомостей щодо звернення із заявою до відповідних органів з метою ініціювання проведення службової перевірки чи порушення кримінального провадження з приводу незаконності дій працівників поліції, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд відхиляє.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що 21.01.2023 о 14 год 20 хв автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 керував громадянин ОСОБА_7 , апеляційний суд оцінює критично і уважає, що вони повністю спростовані перевіреними апеляційним судом доказами.
Будучи допитаним в суді першої інстанції ОСОБА_6 показав, що у день події він сидів в автомобілі марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_1 сидів на задньому сидінні, а за кермом перебував особа ОСОБА_7 . Після зупинки транспортного засобу водій ОСОБА_7 пішов в магазин купити сигарети. ОСОБА_1 транспортним засобом не керував.
Зазначені показання свідка ОСОБА_6 , всупереч доводів апеляційної скарги, судом першої інстанції обґрунтовано піддано критичній оцінці, такі не узгоджуються з фактичними обставинами справи, оскільки як слідує з відеозапису така особа, як ОСОБА_7 на місце події була відсутня.
Окрім того, безпосередньо в процесі складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заявляв про те, що автомобілем керував саме ОСОБА_7 . Між тим, про керування автомобілем в момент порушення правил дорожнього руху іншою особою, стороною захисту вперше зазначено в ході розгляду справи в суді першої інстанції.
-6-
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав визнавати такі докази недопустимими та неналежними.
Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і доводами сторони захисту, яка категорично заперечує вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові суду. Такі пояснення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та повністю спростовуються дослідженими доказами по справі.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді і такі апеляційним судом відхиляються.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.
Стосовно інших доводів апеляційної скарги, то вони також не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і уважає, що з врахуванням наведених обставин, а саме те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, таке порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого адміністративного правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для його зміни не вбачається.
-7-
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Немеша І. В. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.04.2023, щодо ОСОБА_8 , - без змін.
Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя