Справа № 685/1414/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бурлак Г.І.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
23 квітня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 05 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
у грудні 2023 року представник ОСОБА_1 звернувся до Теофіпольського районного суду Хмельницької області з позовом до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Теофіпольського районного суду від 27 листопада 2023 року у справі №685/1190/23 скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАІ №7952066, винесену 16 жовтня 2023 року інспектором Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Стельмахом Віталієм Миколайовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, а справу направлено на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції. 15 грудня 2023 року відповідач повторно виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за те саме правопорушення та наклав на нього штраф у розмірі 20 400 гривень, при цьому відповідач не повідомив ОСОБА_1 про місце та час розгляду справи, тобто не усунув обставини, які стали підставою для скасування попередньої постанови, та не забезпечив його право на захист. Просив скасувати постанову серії БАБ №127446 від 15.12.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн., провадження у справі закрити.
Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 05 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обгрунтування поданої апеляції зазначено, що відповідачем не надано суду доказів сертифікації (повірки) у встановленому законном порядку нагрудних камер якими проводилась відеофіксація порушення.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 квітня 2023 року о 14 год. 10 хв.
18 квітня 2024 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився тоді як про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.10.2023 року працівникам поліції на А/Д Р48 138 км було зупинено транспортний засіб КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1 , під час спілкування з останнім та перевірки документів було встановлено, що постановою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 14.06.2023 року справі №685/687/23 ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортним засобом строком на один рік. Тому у відповідності до чинного законодавства та в межах повноважень поліції, інспектором проведено розгляд справи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі під час якого встановлено обставини які підлягають з'ясуванню та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП з винесенням постанови серії ЕАТ№7952066 від 16 жовтня 2023 р. Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 27 листопада 2023 року у справі №685/1190/23 скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7952066 від 16 жовтня 2023 року, справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУПАП направлено на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції. В подальшому, на виконання рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 27 листопада 2023 року у справі №685/1190/23, 15 грудня 2023 року винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №127446 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.
Вважаючи протиправною постанову відповідача, позивач оскаржив її до суду.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до положень п.1.9. Розділу 1 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч.4 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 251 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підставі ст.251 КУпАП та ч.1 ст.72 КАС України, доказами в зазначеній справі є будь-які фактичні дані, на основі яких компетентним органом (посадовою особою)/судом встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи, в тому числі винність особи, обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 280 КпАП України визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №127446 від 15.12.2023 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП - за те, що він 16 жовтня 2023 року о 14 год. 35 хв. в смт. Теофіполь по А/Д Р48, 138 км керував транспортним засобом КАМАЗ 35102 реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим прав керування Теофіпольським районним судом від 14.06.2023, чим порушив п.2.1"а" Правил дорожнього руху України та накладено штраф в розмірі 20400грн. Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 27 листопада 2023 року у справі №685/1190/23 скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7952066 від 16 жовтня 2023 року, справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУПАП направлено на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції. Підставою скасування постанови у рішенні суду зазначено відсутність у постанові відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеофіксацію події, тому відповідачем не доведено в суді належними та допустимими доказами те, що ОСОБА_1 не заявляв клопотань про забезпечення йому участі захисника при розгляді справи.
На виконання рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 27 листопада 2023 року у справі №685/1190/23, 15 грудня 2023 року винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №127446 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП. У вказаній постанові зазначено, що до постанови додаються відео з нагрудної камери VB400 475591, VB400 475041. З дослідженого в судовому засіданні відеозапису VB400 475041 від 16.10.2023 судом встановлено, що 16.10.2023 року при винесенні постанови відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП о 14 год. 32 хв. ОСОБА_1 роз"яснено його права, зокрема, і право скористатися правовою допомогою, однак клопотань про забезпечення йому участі захисника при розгляді справи та відкладення у зв'язку з цим відкладення розгляду справи ОСОБА_1 не заявляв. Відповідно до дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери VB400 475591, 15.12.2023 ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 27.11.2023 о 12 год. 18 хв. повторно роз'яснено його права, і зокрема, право на захист.
Отже, враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підтвердження факту керування 15.10.2023 року ОСОБА_1 транспортним засобом, як особою, яку позбавлено 14.06.2023 року (справа №685/687/23) права керування транспортним засобом. При винесенні постанови від 15.12.2023 року ОСОБА_1 роз'яснено його права, зокрема, і право на захист, клопотань від нього про відкладення розгляду справи та забезпечення йому права скористатися юридичною допомогою не надходило у зв'язку з чим працівником поліції винесено на місці розгляду справи постанову про накладення адміністративного стягнення.
Наданий відповідачем диск із відеозаписом фіксації події є належним та допустимим доказом у справі, оскільки проведення відеофіксації поліцейським ґрунтується на ст.40 ЗУ «Про національну поліцію» та містить інформацію про фактичні обставини справи. На відео зафіксовано події зупинки транспортного засобу, процедуру складання матеріалів, із відео можливо встановити обставини, що мають суттєве значення для правильного розгляду даної справи.
З огляду на вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії працівника поліції є правомірними, а винесена постанова БАБ №127446 від 15.12.2023 є законною.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 05 лютого 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.